Контрнаступ до весни: на яких ділянках фронту він можливий — у розборі Олексія Мацуки

Цими днями активно заговорили про можливість нового українського контрнаступу. Американський журнал Forbes навіть припустив, де саме він може статися.

Більше того, преса США пише, що Білий Дім таки наважився передати Україні системи Patriot.

Чи готові Збройні сили України до нового року розпочати нову операцію з деокупації українських територій? Що планує протиставити Росія? Про це — в авторській рубриці шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.

Географія війни

Аеродром Дягілєво, Рязанська область Росії. Майже 500 км від кордону з Україною. По паливозаправнику завдають удару. Пошкоджено сусідній бомбардувальник Ту-22 з ракетою під бортом.

Аеродром Енгельс-2 в Саратовській області. Вже 700 км від українського кордону. Влучання по стратегічних бомбардувальниках ТУ-95. Тих самих, з яких Москва запускала ракети по Україні.

Наступного дня удари безпілотників вже по аеродрому в Курську та по комбінату “Слава” — сховищу держрезерву палива російського Міноборони.

Що ж відбувається? Сотні кілометрів углиб Росії тепер не можуть вважатися безпечними?

Після ударів по аеродромах Путін терміново збирає засідання Ради безпеки. Схоже, що все йде до того, що географія війни не просто розширюється — вона кардинально змінюється. Вже немає недосяжних цілей чи територій.

“Ця війна розвінчує багато міфів про російську непереможну армію, яку всі мають боятися. Це стало ще одним розвінчанням міфу про те, що Росія захищена власними засобами ППО. Зрозуміло, якщо прикордоння — його можуть не прикривати. Але стратегічні аеродроми не прикривати неможливо. І те, що їм не вдалося цього зробити — просто ганьба”, — пояснив військовий експерт Олександр Мусієнко.

Офіційний Київ причетності до ударів не підтверджує, але без коментарів не обійшлося.

“Земля кругла. Це відкрив ще Галілей. Шкода, що в Кремлі не вивчали астрономію, віддаючи перевагу придворним астрологам. Тоді вони знали б: якщо дуже часто запускати щось в повітряний простір інших країн, рано чи пізно невідомі літальні об’єкти повернутися до місця вильоту”, — написав радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.

Удари по глибоких російських тилах — на перших шпальтах західної преси. Те, що раніше назвали б нонсенсом, зараз реальність.

“Удари сигналізували про нову готовність Києва вести бій в тилу Росії, підвищуючи ставки у війні, і вперше продемонстрували здатність України атакувати на такій великій відстані”, — з публікації The New York Times.

Так оцінюють удари журналісти New York Times. А ось британська The Guardian відкрито припускає, що Україна тепер має на озброєнні ударні безпілотники з вражаючою дальністю польоту в тисячу кілометрів.

“Якщо це правда, то більша частина європейської частини Росії тепер перебуває в межах досяжності для ЗСУ. І що асиметрична перевага, яку Москва використала цього року — можливість безперешкодно запускати крилаті ракети з глибини самої Росії — під загрозою”, — з публікації The Guardian.

Ще один момент: удари не просто по аеродромах, це ще й удар по репутації. Адже поцілили в об’єкти так званої ядерної тріади.

“Як це стало можливим? Можемо припускати, що Україна або модернізувала деякі види озброєнь, які були, або розробляє свої безпілотники, які можуть завдавати ударів в тилу противника. З психологічної точки зору — це дуже хороший сигнал, щоб ворог розумів, що Україна теж може несподівано діяти та завдавати болючих ударів”, — додав військовий експерт Олександр Мусієнко.

Дійшло до того, що Росія передислокувала стратегічну авіацію під Мурманськ — за полярне коло. І в цій ситуації важливо зрозуміти: на період зими все дальніми точковими ударами й обмежиться? Чи таки дійде до нового контрнаступу?

Чекати на наступ?

Привід для розмов про нього дав американський журнал Forbes, журналісти якого дуже уважно стежать за війною на українському фронті та часто діляться інсайтами.

“Українська армія стягує механізовані підрозділи довкола Гуляйполя. Якщо це правда, то може бути ознакою того, що четвертий контрнаступ України неминучий — незважаючи на настання зими”, — з публікації журналу Forbes.

Forbes навіть повідомляє деталі. Пише, що Гуляйполе, звісно, не фінальна ціль — з нього українські підрозділи можуть вирушити на Мелітополь. І що саме в цьому районі знаходяться і 65-та механізована бригада, і перша танкова бригада.

Інше питання, чи достатньо їх для масованого наступу, адже під час попередніх операцій — і під Києвом в березні, і під Харковом і Херсоном через шість місяців — щоразу брало участь не менш як півдюжини серйозно оснащених бригад.

Що цікаво — це прогноз не лише журналістів. Про перспективу українського наступу — поверхово, без подробиць, але вже заговорили й в Пентагоні.

“Путін програв на всіх напрямках, зараз фронт стабілізувався, але взимку з’явиться потенційна можливість для наступу”, — прогнозує голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі.

А з іншого боку є Бахмут, найгарячіша точка на карті війни. Здається, що Кремль кинув сюди все, що може рухатися і стріляти. Бахмут — важливий транспортний вузол. Через нього проходять дороги на Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Сіверськ, Слов’янськ, Краматорськ, Луганськ. Тому місто таке важливе і для української армії, і для російської.

Зима 2022 — це зима у вогні. Ті, хто зараз знаходиться в районі Бахмута, кажуть — там справжнє пекло. Росіяни змінили тактику.

“Зараз вони посилили підрозділи Вагнера, які використовуються як штурмова піхота. Тактика змінилася в тому, що раніше вони ходили в атаку — один танк, два БМП для підтримки солдатів роти, тепер це маленькі групи, але часто. За добу може бути до 10-15 атак на одному напрямку. Але ми бачимо на полі бою — по 500-600 російських резервістів гине щодня”, — розповів військовий експерт Андріан Галач.

Російські війська наступають хвилями. Спочатку по місту б’є артилерія, потім йде піхота. Українська армія відстрілюється з кулеметів та гранатометів — росіяни відступають, і так по колу.

І, схоже, в нинішній ситуації Кремлю потрібна бодай якась перемога — для внутрішньої аудиторії. Щоб сказати — мовляв, “все йде за планом”. Тому й кинуто такі сили.

“З перспективи Росії їй важливо показати, що вона може змінити хід війни. І може завдавати втрат не лише громадській інфраструктурі, а й ЗСУ. Вона може готувати наступальну операцію, і ми маємо серйозно ставитися до цього. Війна розтягується у часі. І цей час грає не на користь Росії. Росія стає все більш ізольованою на міжнародній арені”, — зазначив експерт Польського інституту міжнародних справ Войцех Лоренс.

Росіяни намагаються створити оперативне оточення з флангів, але поки що просування тільки з одного боку і те незначне, кажуть військові експерти.

“Будь-яка війна — це війна ресурсів та темпоритмів. Росії вдалося трохи швидше перекинути той контингент, який знаходився на правому березі Дніпра та окупував Херсонську область у напрямку Бахмута. Тому росіяни мають невелике просування. Але сьогодні вжито дій для підкріплення українського угруповання — підійшли додаткові сили. І артилерія, і тяжка техніка. Тому шансів завоювати Бахмут немає”, — додав військовий експерт Андріан Галач.

Бої в Бахмуті почалися ще в травні, ситуація загострилася в серпні, але за сім місяців лінія фронту майже не зрушила. А тепер, взимку, українці мають заздалегідь підготовлені, добре укріплені рубежі, звідки їх вибити складно. А росіянам треба закріплюватись в замерзлій землі з нуля.

“Спроби росіян штурмувати Бахмут в лоб, на мій погляд, цілковите божевілля. Вчора було опубліковано відео, де близько 25-30 загиблих росіян на підступах до Бахмута. Навіть якщо їм вдасться закріпитися на підступах до Бахмута, уявіть собі ситуацію з постачанням: вони в окопах без будь-якої механізованої підтримки”, — вважає військовий аналітик Деф Мон.

А тепер давайте подивимося на іншу ділянку фронту. ЗСУ наближаються до Сватового та Кремінної — це вже Луганська область, ще один напрямок можливого контрнаступу.

План “Б”

Звідси відкривається вихід на Рубіжне та Сєвєродонецьк. І ось тут той самий Бахмут дуже важливий. Якщо Київ його утримує, постачання правого флангу — поза загрозою.

У росіян зараз нова тактика — розтягнути фронт. Відволікти від Луганської та Донецької областей українські сили. Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай також припускає, що росіяни можуть готувати спробу атаки на Куп’янськ в Харківській області.

“Ситуація у напрямку Сватове-Кремінна — досить важка. Бо кількість стягнутих туди військ з боку російської окупаційної армії велика. Стягнули туди тисячі мобілізованих, кадировців та велику кількість техніки. Вони намагаються зібрати угруповання для того, щоб здійснити контрнаступ на Куп’янськ”, — підтвердив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Експерти говорять про ще один перспективний напрям, який дозволить українській армії здійснити тактику блискавичних ударів і змусити російські війська відійти — південний фронт. Точкові удари йдуть по логістиці — російських базах з боєприпасами, паливом, технікою в Мелітополі, Бердянську, Токмаку, Енергодарі.

І в результаті сухопутний коридор, про який так мріяли в Москві, зараз уразливий як ніколи. А після постачання західних озброєнь реальним став сценарій, коли буде перекрито логістичні ділянки, що ведуть до Криму, зокрема, і коридор Маріуполь-Бердянськ. Сценарій найближчих тижнів може бути таким: ударні групи формуються в Запоріжжі, далі події розвиваються за харківським сценарієм — українська армія може завдати різкого удару по Василівці, підтримавши його фланговою атакою на Токмак.

“Росіяни очікують на контрнаступ українських військових на території Запорізької області. А це дасть змогу деокупувати не лише Херсонську область, а й вийти на адміністративні кордони та потім звільнити Крим”, — озвучив оцінку військовий експерт Дмитро Снєгірьов.

А от на Херсонщині форсувати Дніпро, щоб звільнити лівий берег Херсона, ніхто зараз не буде, впевнені військові аналітики.

“Штурм Дніпра — це копітка робота, яка потребує жертв. Я людина, яка бачила бої на переправах… Вони жили не більше години. Що встигли переправити, те переправили, і вони відразу знищувалися противником. А тут Дніпро з його глибинами. У нас лівобережжя, Харківська та Запорізька області, звідки ми можемо розвивати наступ”, — заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

Тут варто дослухатися до ще одного прогнозу — Бена Ходжеса, екскомандувача військ США в Європі. Його бачення ситуації дуже часто виявляється правильним. Більше того, як я чув з дипломатичних джерел, Ходжес часто озвучує те, що його колеги — військові, які у строю, — хотіли б, але не мають права сказати публічно через посаду.

Так от, генерал Ходжес зараз заявляє, що українські військові можуть взяти Маріуполь та Мелітополь на початку наступного року. А це означає: є шанс, що зима затяжною та спокійною не буде. Що контрнаступ, про який зараз пише преса, таки відбудеться раніше, ніж навесні.