У Ватикані триває конклав, на якому кардинали оберуть нового Папу Римського після смерті Франциска. Явного фаворита наразі немає, але серед ймовірних кандидатів називають кілька відомих імен. Проте конклав, що вже було не один раз в історії, може завершитися сюрпризом. Про це сьогодні, 8 травня, розповів у включенні ведучий телеканалу FREEДОМ Сакен Аймурзаєв.
“Треба сказати, що майбутній Папа вже там перебуває, у стінах Сикстинської капели. Звичайно, є фаворити, й звичайно, про них говорять. Це взагалі одна з найцікавіших частин конклаву — бурхливе обговорення протягом багатьох днів до і в ці дні, коли вибори відбуваються”, — зазначив Аймурзаєв.
За його словами, один із лідерів, про якого багато говорять, — італійський кардинал П’єтро Паролін. Його вважають одним із тих, хто, ймовірно, продовжить курс реформ, розпочатих Франциском.
“Він відомий куріальний ватиканський дипломат, усе життя присвятив служінню Святому Престолу саме як дипломат. Він не має душпастирської практики, що називається, не працював священником у парафії. Він з молодих років працює на державу Ватикан. Був послом Ватикану в різних країнах, у латиноамериканських, зокрема у Венесуелі, і звідти його призначив Папа Франциск кардиналом і держсекретарем Ватикану”, — зазначив спікер.
Він також доповнив, що кардинал Паролін якраз попередньо головує на конклаві — веде всю процедуру.
“Кардиналу Пароліну 70 років. Він ієрарх не такий літній, як для католицької церкви. Це цілком собі норма, обрати Папу цього віку. Але є й опозиція йому, оскільки багато хто каже, що все-таки він більше політик. Папа, об’єднуючи в собі дві посади, якщо можна так сказати, глави католицької церкви й глави держави усе-таки на думку багатьох, і зокрема кардиналів, має бути пастирем багато в чому. Тому є думка, що Паролін, попри лідерські свої позиції, навряд чи буде обраний”, — сказав Аймурзаєв.
Другий кандидат, про якого теж багато говорять, це філіппінський кардинал Луїс Антоніо Тагле.
“Дуже ймовірно, що Папа може бути з Азії, з огляду на те, яке зростання католицтва в азійському регіоні. Він служив, у нього є великий пастирський досвід. Був настоятелем парафії, єпископом на Філіппінах і архієпископом Маніли, після чого Папа Франциск, відвідавши, до речі, Філіппіни, його перевів до Риму на високу посаду голови Конгрегації, так називаються ватиканські Міністерства євангелізації народів. Він дуже популярний, медійний. Треба сказати, людина, яка відчуває, як говорити з людьми”, — зазначив ведучий.
Але є думки, що і цей фаворит може не виявитися Папою Римським, доповнив він.
“Третій, про кого багато говорять, — угорський кардинал Петер Ердо, який був призначений кардиналом ще Іоанном Павлом II у 1990-ті роки. Дуже давно служить кардиналом, архієпископ Будапешта. Він об’єднує навколо себе більш консервативних кардиналів, які хотіли б не стільки продовжувати, можливо, курс Франциска, а повернутися трохи назад, повернути церкву на традиційні рейки”, — сказав Сакен Аймурзаєв.
За його словами, коли є яскраві кандидати й очевидні фаворити, дуже часто на конклавах трапляється те, що вже в перші голосування визначається, що ніхто з них не може набрати більшості. І на перший план виходять ті, хто були на другому ряду, на так званій лавці запасних. І ось цей список, вважає Аймурзаєв, дуже цікавий.
“Тут і французький кардинал Жан-Марк Авелін із Марселя. З огляду на лідерські позиції Франції зараз у Європі, чому б і ні. Він кардинал із величезним досвідом, уродженець Алжиру, багато років працював у Марселі, в Парижі, в різних містах Франції, об’єднуючи також у громадах людей різних національностей, культур, мов. Людина великого досвіду. Також називають ім’я кардинала Крістобаля Ромеро з Марокко, Людина з дуже цікавою долею. Він іспанець, став єпископом у Марокко. Людина різних мов, різних культур, різних інтересів”, — сказав спікер.
Також можливим наступником Папи називають ще одного італійського кардинала Маттео Дзуппі.
“Він великий друг України, людина, яка займалася поверненням українських дітей, вкрадених Російською Федерацією. Людина, яку особисто Папа Франциск призначив спецпосланцем з питання повернення дітей, з допомоги українцям. Він їздив до Москви, зустрічався з Лавровим, намагаючись умовити їх припинити війну, відпустити заручників, дітей, полонених. Він неодноразово бував у Києві, навіть орден йому вручив президент Володимир Зеленський за його допомогу”, — розповів Аймурзаєв.
Крім того, за його словами, Маттео Дзуппі представляє дуже цікавий рух Святого Егідія, який опікується допомогою найбіднішим, знедоленим людям.
“В Україні, наприклад, у Києві, у Львові вони допомагають бездомним, людям з інвалідністю. На Закарпатті саме члени цього руху допомагають дітям ромів, які не соціалізовані, не є повноцінними членами суспільства. Вони допомагають їм навчатися в школах і стати членами суспільства”, — доповнив ведучий.
Сам кардинал Дзуппі, бувши ще священником, брав участь у миротворчих процесах у Мозамбіку. Крім того, 30 років був настоятелем римської парафії.
“Він пастир, людина, яка дуже добре знає людей. Не кажучи вже про те, що сам із дуже цікавої родини. У ці дні, перед конклавом, коли журналісти буквально атакували кожного кардинала в Римі, він, звісно, нічого не коментував, такі правила. Але щоразу говорив, мовляв, звісно ж, я вас люблю, дорогі журналісти, я син журналіста. І, дійсно, його батько був головним редактором тижневика ватиканської газети L’Osservatore Romano, був приголомшливим фотокореспондентом. А мама, між іншим, була племінницею кардинала. Тож він із дуже церковної сім’ї, при цьому дуже проста людина. Він служить у Болоньї наразі, пересувається на велосипеді, живе в будинку для літніх священників. Одним словом, він би, напевно, продовжив лінію Франциска. Ось якщо говорити про таких основних кандидатів, яких обговорюють сьогодні в Римі, по всьому світу, ось це ці люди”, — сказав Аймурзаєв.
Але, зауважив він, завжди конклав може закінчитися якимось дивом і сюрпризом.
“Ми іноді стикаємося з таким в історії католицької церкви, що коли Папа виходить на площу, ніхто навіть не знає, хто це. Тобто це якийсь абсолютно маловідомий кардинал. Подивимося, голосування триває”, — резюмував ведучий.
Читайте також: Уже три раунди обрання нового Папи увінчалися чорним димом — як проходить конклав
Як повідомлялося раніше, у середу, 7 травня, 133 кардинали розпочали багатовіковий ритуал з ранкової меси в соборі Святого Петра. Для обрання Папи Римського потрібна більшість у дві третини голосів, у такій ситуації не менше 89. Нинішній конклав — найбільший в історії католицької церкви.














