Коли Кремль зважиться на силову ескалацію у Європі — розбір (ВІДЕО)

Путін може зважитися на ескалацію у Європі вже цієї весни, поки, на його думку, не закрилося вікно можливостей, пише The Washington Post. Йдеться, зокрема, про атаку на країни Балтії з метою перевірки готовності НАТО виконати зобов’язання перед союзниками. У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України (ЦПД РНБО) підтверджують, що Москва розробляє щонайменше три сценарії — від продовження повномасштабної війни до її заморожування або гібридної агресії проти членів Альянсу. На тлі цих планів Кремль різко посилив риторику шантажу, аж до публікації списків із конкретними адресами європейських підприємств-партнерів України. Якщо Захід проявить слабкість, а Європа не встигне посилити оборону, Москва може вважати цей момент ідеальним для нападу. Наскільки реальні ці сценарії й чи встигне Європа підготуватися до можливої агресії, розбирався телеканал FREEДОМ. 

Цей тиждень розпочався з того, що помічник кремлівського диктатора та колишній директор ФСБ Микола Патрушев заявив, нібито країни Балтії та Фінляндія дозволили українським безпілотникам пролітати через їхній повітряний простір для нападів на Ленінградську область. Далі Патрушев почав відкрито погрожувати цим країнам, назвавши їхні дії “актом агресії” з усіма витікаючими з цього наслідками.

Багато військових експертів вважають, що до таких загроз слід ставитися серйозно. Фінські ЗМІ, наприклад, звернули увагу на те, що Росія розвиває військову інфраструктуру поблизу кордону з країнами НАТО. Фінський національний мовник Yle навіть опублікував кадри, як росіяни посиленими темпами відновлюють старий радянський гарнізон у Петрозаводську, хоча з початку 2000-х він фактично стояв порожній. У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України (ЦПД при РНБО) також попередили, що в Кремлі прораховують можливості розширення військових дій у Європі.

“Третій сценарій — продовження війни проти України з паралельним переходом до гібридної війни з НАТО ближче до 2028 року. Щодо країн Балтії, Кремль може вдатися до атак дронами та залучення невеликих ДРГ по 20 осіб, які проникатимуть на територію цих держав для проведення певних операцій. Також у цьому контексті в ЗМІ вже підіймається тема військових заводів на території країн НАТО, які “становлять загрозу для РФ”, — написав у Telegram керівник ЦПД Андрій Коваленко 

У Міноборони Росії опублікували перелік адрес у Європі, Туреччині та Ізраїлі, де нібито розташовані підприємства, які спільно з Україною виробляють безпілотні літальні апарати (БпЛА). У документах вказано назви компаній та комплектуючі, які вони нібито випускають. Слідом за цим заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що ці підприємства можуть стати “потенційними цілями” для Росії.

До списку увійшли 11 європейських країн, зокрема Литва. Журналісти литовської національної телекомпанії провели розслідування і з’ясували, що за адресою, вказаною Міноборони РФ, зареєстровано понад 700 компаній. Водночас жодна з них не пов’язана з Україною або оборонним виробництвом. Ситуацію для литовського національного мовника LRT прокоментували в Міністерстві оборони країни.

“Опублікований список є частиною ворожої риторики Російської Федерації щодо Литви та інших країн Балтії, яка останнім часом посилилася. Цими заявами Росія прагне залякати, посилити напруженість у суспільстві, посіяти недовіру до уряду, його зовнішньої політики та політики безпеки, а також відбити бажання надавати подальшу підтримку Україні”, — цитує LRT коментар Міноборони.

Відомий політичний оглядач Девід Ігнатіус у колонці для Washington Post, коментуючи ці погрози, зазначає: Путін досі одержимий ідеєю нав’язати Європі своє бачення світу. За його словами, різка риторика президента США Дональда Трампа на адресу європейських союзників по НАТО підриває довіру до американських гарантій безпеки. Путін бачить у цьому для себе певне вікно можливостей. Він усвідомлює, що Європа переозброюється і готується захищати себе самостійно, тому боїться втратити час. 

“Путін завжди параноїк щодо ворогів. Цієї весни він, можливо, відчуває себе загнаним у кут. Його армія опинилася в глухому куті в Україні, попри величезні втрати. Він, схоже, безсилий допомогти Ірану, одному з небагатьох своїх союзників. А його найкращого друга в Європі, Віктора Орбана, щойно кинули. Він почувається настільки пригніченим, що, можливо, починає замислюватися про наступну війну — проти Європи, навіть попри те, що продовжує її в Україні”, — пише Ігнатіус.

Цього тижня російська Держдума ухвалила в першому читанні поправку до закону “Про оборону”. Вона дозволяє вводити війська в інші країни нібито для “захисту” росіян, затриманих за рішенням міжнародних або національних судів. Перш за все, це чергова спроба чинити тиск на сусідів і залякати їх.

Важливо наголосити, що міжнародне право дозволяє застосування сили лише в порядку самооборони у разі збройного нападу. Водночас юридичні механізми для захисту своїх громадян за кордоном у Росії існували завжди. Ще один істотний фактор — Путін, загрузнувши у війні проти України, побоюється як Міжнародного кримінального суду, так і власного оточення, яке може його видати. Саме тому подібні закони ухвалюються в терміновому порядку.

“Новий законопроєкт — це ще одна акція, покликана залякати інші держави. Очевидно, що поява закону пов’язана з процесами щодо притягнення до відповідальності російських посадових осіб, зокрема Путіна, за міжнародні злочини, скоєні під час війни проти України, однак загроза застосування сили є самостійним порушенням міжнародного права”, — йдеться у публікації на сайті “Російської служби” BBC News.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України стверджують: одним із варіантів Путін розглядає поступове припинення вогню та замороження військових дій. Пропаганда вже готує для цього ґрунт. Населенню планують пояснювати, що Путін був погано поінформований, а війна зайшла у глухий кут через брехню генералів.

Кремль може піти на такий крок, зокрема через економічні чинники та вичерпання ресурсів. На початку цього року російська економіка продемонструвала значний спад, що змусило Путіна скликати термінову нараду та закликати уряд вжити заходів. Нагадаємо, що у 2025 році дефіцит федерального бюджету досяг майже 3% ВВП, що вп’ятеро перевищило планові показники. При цьому з Фонду національного добробуту вже витрачено близько 70% ліквідних активів.

“У 2026 році Путін зіткнеться зі стратегічним середовищем, яке буде значно ворожішим, ніж він очікував, коли його танки перетнули кордон України у лютому 2022 року. Його економіка ще не перебуває у вільному падінні, але траєкторія безпомилково спрямована вниз: виснажені резерви, зростаючий дефіцит, нищівні процентні ставки, зруйнована модель доходів від нафти та населення, яке дедалі більше несе тягар витрат на війну, яку йому продали як коротку й переможну операцію”, — пише британське видання The Telegraph. 

Існує й інший сценарій, який генерали та радники готують для кремлівського диктатора — війна до 2028 року. У ньому робиться ставка на весняно-літню кампанію та використання штурмових загонів. Однак реалізація такого плану неможлива без нової масштабної мобілізації.

Втрати російської армії за березень стали рекордними, склавши 35 тисяч осіб убитими та пораненими. Попри обіцянки виплат і пільг, повністю заповнити ці втрати не вдається. Крім того, лише за місяць армія РФ втратила близько 270 систем протиповітряної оборони, замінити які нічим. Це ще одна причина, через яку Кремль дедалі частіше вдається до тактики залякування: гучні погрози покликані компенсувати слабкість на полі бою. Фактично це сигнал про те, що Путін не бачить чіткого виходу і з кожним днем опиняється в ускладненій ситуації.

https://youtu.be/buF5uxhIufg?si=-4lrUpUnW6op0ODX

Читайте також: Росія готує серію масштабних атак на Україну і Європу: якою буде відповідь Заходу (ВІДЕО)