Російський опозиційний політик Дмитро Гудков в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про те, як Путін намагається створити в Росії “правильне СРСР”, чому це подобається росіянам і чи має Захід передати заморожені російські активи Україні.
— Ми переглянули дані соціології і бачимо, що ставлення до Радянського Союзу всередині Росії позитивне. Уряд відновлює “радянську державу”. Громадяни це підтримують, бо так думає влада?
— Зараз безглуздо стежити за соціологією у воєнний час у диктатурі. Тому що по телевізору 24 години на добу показують, що НАТО це погано, Радянський Союз це добре, Україна вороги, там живуть фашисти та наркомани. Громадська думка в країні, де за думку, яка суперечить генеральній лінії партії, карають, завжди буде такою, якою її хоче бачити влада.
Російська влада ігнорує громадську думку. Не думайте, що вона намагається щось вивчити. Ні. Насправді, владі начхати на те, що люди думають. Вони вважають, що думку можна змінити будь-якої миті за допомогою телевізора. Все, що відбувається зараз у Росії, це наслідок того, що до влади прорвалися політичні динозаври із середньовічним менталітетом. Вони живуть у минулому столітті, де є колонії, метрополії, де немає жодної України, а є величезний Радянський Союз, який контролює половину населення земної кулі.
— Книга міністра оборони Сергія Шойгу називається “Про вчора”. Там прочитується неприховувана ностальгія за Радянським Союзом.
— Хочу наголосити, що в цьому випадку ностальгія не за Радянським Союзом. У російських керівників ностальгія за молодістю, якої вже немає.
Якби Радянський Союз зберігся, у кращому разі вони були б там науковими співробітниками, старшими-молодшими і відпочивали один раз на рік у Криму. Тільки не на своїх величезних дачах, а в совковому пансіонаті. Вони отримали у своєму житті все завдяки тому, що у 1991 році почалася ринкова економіка й наша країна спочатку пішла шляхом демократії. І ось вони цю демократію згорнули. Тож уся ностальгія саме за молодістю.
Я зробив ролик “Війна поколінь” і порівняв середній вік керівників путінського режиму та уряду Зеленського. Якщо, з одного боку, це вже люди віком близько 70 років та старші, то в уряді Зеленського є люди 1985 року народження і навіть 1991 року народження. Відповідно, в середньому на 30 років молодші. Я не стверджую, що справа тільки у віці, ні, звісно. Я знаю людей серед одноліток Путіна, які розумні, і точно не страждають на цей постімперський синдром.
На цей факт у нас звернули увагу багато хто. Путін та Шойгу намагаються зупинити час, а час потребує змін. Час вимагає, щоб прийшло інше покоління, зміна влади, чого вони дуже не бажають. Тому ностальгія за минулим штучна. Будь-яка людина, у якої дитинство скінчилося, починає ностальгувати за часом, коли дерева були високими, а небо блакитним.
— Я бачу відповіді і молодих людей, які ніколи не жили в Радянському Союзі й не застали ті практики та традиції, проте вони теж ностальгують. Як Ви це поясните?
— Психологи це добре пояснюють. Люди, які незадоволені своїм життям і вважають, що немає справедливості зараз — починають шукати цю справедливість будь-де. Люди, які ніколи не жили в Радянському Союзі, починають слухати промови пропагандистів. Вони не хочуть до Радянського Союзу, де були черги, звідки не можна було виїхати, де не було жодної конкуренції, де не було нормальних економічних свобод тощо.
Якби вони знали, чого хочуть, вони б відхрестилися від цього.
Це свідчення того, що люди незадоволені. Вони вважають, що нинішній політичний устрій несправедливий. Ось так звана любов до Сталіна. Насправді це не означає, що люди хотіли б повернутись у 1937 рік. Ні, просто їм розповідають по телевізору, що Сталін – це справедливість та перемога у Великій вітчизняній війні тощо.
Вони настільки ненавидять власну владу та несправедливість, яка їх оточує, що починають чіплятися за будь-які приклади з історії, навіть не уявляючи, що насправді за цим ховається.
Це є психологічним феноменом. “Коли ти не відчуваєш справедливості, ти починаєш її шукати”.
— Чи не здається Вам, що Володимир Путін намагається зробити правильне СРСР: державне управління економікою, створення соціального пакета, видача квартир?
— Це постімперська агонія. Насправді Путін відроджує найгірше, що було в СРСР. Це репресії, політв’язні, цензура, тиск на журналістів, громадянське суспільство, війни. Найгірше він відродив.
Пенсія 200 доларів у країні, де стільки нафти. Це зовсім несправедливо. Ви кажете, квартири видають. Нічого вони не видають. Навіть кредити невигідні, кредитні ставки високі. Жодних соціальних привілеїв немає, за винятком силовиків і працівників правоохоронних органів, хоча вони теж не захмарні. Соціалізму у Росії немає.
Такої пропаганди не було. Нахабної брехні, цинічної, як за Орвеллом, в Радянському Союзі не було. Соловйов та інші переплюнули радянських пропагандистів. Тому що з’явилися засоби для пропаганди, картинка, телевізор, інтернет та інше. У цьому сенсі вони набагато гірші за радянських пропагандистів.
— Коли Росія напала на Україну, обґрунтуванням цієї агресії було те, що вона бореться за свою безпеку та право на існування. А Північноатлантичний альянс разом із колективним Заходом намагаються порушити ідилію “російської душі”. Що може змінитися у стратегії Росії? Як російська пропаганда використовує цю інформацію?
— НАТО до якогось моменту була спляча організація. Путін її буквально відродив. Якщо на початку першого терміну він заявляв про те, що Росії було б непогано приєднатися до НАТО. (Такі заяви є, можна подивитися). Він це робив у 2007 році. Виступав і говорив, що не проти такої ідеї. Я робив ролик про міфи щодо розширення НАТО. Жодного розширення не було. Якщо ми візьмемо техніку, бойову зброю, кількість військовослужбовців, це все стрімко скорочувалося, починаючи з кінця 1980 до 2014 року, до анексії Криму. Зростання почалося саме після анексії Криму. Тож це результат зовнішньої політики Путіна.
Путін продовжить пропагандистську лінію щодо загроз з боку НАТО, але я не думаю, що щось зміниться. Справа в тому, що з 2012 року російська пропаганда розповідає про загрози з боку Заходу, з боку НАТО, причому постійно бреше. Я не розумію, що вони можуть сказати щось нове. Чи збільшується присутність НАТО? Так вона, судячи з телевізійних репортажів за останні 10 років, постійно збільшувалася. Російські телеканали розповідали про розширення НАТО навіть тоді, коли був зворотний процес.
Навряд чи у пропаганди з’являться якісь додаткові аргументи, щоб громадську думку різко змінити. Суспільство й так уже все знає. Соловйов намагався зробити так, щоб багато росіян повірили в ці міфи досить давно. Міфи стають реальністю.
— Західні уряди мають зайняти позицію щодо передачі заморожених активів Росії уряду України?
— Рано чи пізно значна частина заморожених грошей буде спрямована на виплати репарацій. Всім хочеться, щоб це було зроблено вже вчора. Але я спеціально вивчив світовий досвід, це дуже тривалий процес. Кожна країна самостійно визначатиме, куди перевести заморожені гроші. Нема універсального міжнародного механізму, де все прописано.
Правильніше було б зараз в Україні та світі поставити питання створення правового міжнародного механізму про те, як чинити із замороженими активами.
Очевидно, що Україна має повне право на те, щоб ці гроші були спрямовані на її відновлення, внаслідок війни, яку Росія розв’язала як країна агресор.
Читайте також:
СБУ повідомила про арешт 2 млрд активів компанії, якою володіли соратники Путіна
Туберкульоз, ВІЛ, холера — як розв’язана Росією війна впливає на епідситуацію в Україні та Європі
НАТО і РФ одночасно проводять масштабні військові маневри — хід та цілі сторін