Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів. За даними істориків, тільки в 1932 і 1933 роках від голоду загинули кілька мільйонів українців. Все, що вони виростили на полях, конфісковували спеціальні заготівельні загони. Людям доводилося харчуватися травами, корінням і корою дерев. Геноцид проти українців РФ вчиняє і зараз, вбиваючи мирних жителів. Як Росія роками намагається знищити українську ідентичність, розповість FREEДOM.
“Це вся моя родина. І вони всі померли від голоду”, — розповіла Віра Аннусова.
26 осіб з родини Віри не пережили голодні роки. Решта вижили завдяки тому, що збирали трави і коріння, які знаходили в лісі, в полі або на городі.
“Бачите, ось жабрій, пирій. Коріння лопуха, корінь кульбаби, корінь пирію”, — говорить вона.
Про все це вчительці математики Вірі Аннусовій розповіли ті, хто пережив Голодомор. Їхні історії майже 40 років вона збирала разом з учнями на своїй батьківщині — в Луганській області. Кожну фіксувала на диктофон, потім дослівно переписувала. Так зібрала спогади майже півтисячі людей.
“Чим старші — тим вони чесніші, тим вони відвертіші. Так, дійсно, це був жах. Це було виживання. Але вони знаходили в собі сили, дух підтримувати один одного і себе”, — поділилася Віра Аннусова.
Всі зібрані за кілька десятиліть матеріали жінка передала в різні музеї. Частина її досліджень зберігається в Дніпрі в Музеї протидії голодомору. Його відкрили в 2020 році. З того часу співробітники музею встигли зібрати чимало експонатів та інформації про голод у 30-х роках. Кажуть, тоді мешканці Дніпропетровської області постраждали найбільше.
Кожен колгосп отримував план із заготівлі зерна, розповідають у музеї. Хто не міг його виконати або відмовлявся — розміщували на так званих чорних дошках. Для села це означало лише одне — голодну смерть. Його оточували спецзагони, людей не випускали і не давали завозити їм продукти. Метою цього злочину було знищення українського народу як національної групи, кажуть історики. Комуністичний тоталітарний режим насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл, забороною виїзду за межі охопленої голодом України та репресіями створив для українців умови, несумісні з життям.
“Антиукраїнський був характер цих репресій. Тобто там, де українці становили абсолютну більшість, особливо в сільських регіонах, там і застосовувалися особливо жорстко вилучення всієї їжі. Все було організовано як геноцид. Російською владою, радянською владою, і в цьому ніяких ілюзій бути не повинно”, — зазначив історик Олександр Палій.
Тільки в Дніпропетровській області історики відновили понад 65 тисяч імен загиблих від голоду в 1932-33 роках. Насправді, їх було до мільйона. По Україні демографічні втрати склали близько 4,5 мільйони осіб.
“Задум комуністичної системи того часу був такий, щоб терором голоду частково знищити активних жителів України і залякати інших, які виживуть. Таким чином створивши таку систему гвинтиків, які будуть двигунами цієї великої авторитарної системи”, — пояснив історик Дмитро Кочергін.
Після повномасштабного вторгнення РФ знову застосовує проти українців методи геноциду, щоб знищити національну ідентичність, культуру і мову, кажуть історики. А сама війна Росії проти України спрямована на те, щоб знищити українців як самобутній народ, і як націю.
“Організовують удари по цивільній інфраструктурі, які націлені і на те, щоб населення на території України позбулося джерел існування. І, відповідно, в холод, в голод ввігнати Україну намагається зараз”, — розповів Олександр Палій.
Голодомор в Україні 1932-1933 років визнали геноцидом парламенти або інші органи влади понад 30 країн. Для цього світу знадобилося понад 80 років.
Нинішнє знищення української нації російськими окупантами вже зараз все частіше називають гуманітарним геноцидом.
Читайте також: Українці ніколи не пробачать Москві цей геноцид, — Зеленський у День пам’яті жертв Голодомору
Як повідомлялося, канали українського іномовлення “Дім” та FREEДОМ, YouTube-канали UATV, The Gaze покажуть тематичні програми, сюжети, художні та документальні фільми, що розповідають про мільйони людей, які стали жертвами навмисного голоду, про репресивну політику сталінської влади щодо України та про історичні паралелі між трагічними подіями минулого століття та геноцидними практиками, до яких сьогодні вдається Росія.














