Вчора о 22:46
Російська Федерація системно завдає ударів по електропідстанціях, які забезпечують зовнішнє живлення українських атомних електростанцій, тим самим порушуючи фундаментальні принципи ядерної безпеки.
У зв’язку з цим Україна виступила з ініціативою призупинити членство Росії в Раді керівників Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та запустити процес внесення змін до статуту організації, щоб обмежити права держави-агресора. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками позачергового засідання керівної ради агентства.
Енергетичне перемир’я без тиші: Росія накопичує сили і продовжує удари
На тлі так званого енергетичного перемир’я російська армія змістила акценти ударів з енергетичної інфраструктури на транспортні вузли. Про це заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками спеціальної селекторної наради щодо ситуації в регіонах. У ніч на 30 січня російські безпілотники знову атакували Запоріжжя — поранення отримали дві жінки. Внаслідок ударів пошкоджено шість багатоповерхових і десять приватних будинків у двох районах міста: вибуховою хвилею вибито вікна, зруйновано балкони та дахи.
“Тривають удари дронів по звичайній забудові в українських містах. Було застосування і балістичної ракети в Харківській області — пошкоджено склади звичайного цивільного виробництва, і це американська компанія. У Запоріжжі “Шахеди” вдарили по одному з районів міста. Майже цілодобово тривають удари FPV-дронів по Херсону, по містах Дніпропетровської області і найбільше по Нікополю. Складна ситуація у прикордонних Чернігівській, Сумській, Харківській областях”, — сказав Зеленський.
Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звертався до Путіна з проханням призупинити обстріли Києва та інших українських міст під час екстремальних морозів. За словами американського лідера, глава РФ нібито погодився утриматися від ударів протягом тижня. Показовим, вважають експерти, стане період після 1 лютого — ймовірної дати чергового раунду переговорів між Україною та Росією. На їхню думку, Кремль використовує паузу для накопичення сил і може знову завдати ударів по українській енергетиці.
У Москві підтвердили факт звернення Трампа, однак прессекретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що президент США нібито просив Путіна утриматися від ударів по Києву лише до 1 лютого. Водночас він не уточнив, чи дав Путін згоду і чи йдеться про припинення всіх атак або лише про удари по енергетичних об’єктах.
Тижневий мораторій на удари по Україні, ініційований Трампом, не є суттєвою поступкою з боку Москви, зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Росія, наголошують експерти, як і раніше, відкидає довгострокове припинення вогню і до цього вже використовувала короткострокові паузи для досягнення власних політичних цілей.
“Російські війська зможуть накопичити арсенали дронів і ракет, які вони зможуть використати для здійснення великих комбінованих ударів у майбутньому. У той час як Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі”, — йдеться у звіті ISW.
Денис Шмигаль також наголосив, що Росія цілеспрямовано атакувала підстанції, які забезпечують зовнішнє електропостачання українських АЕС, тим самим свідомо підриваючи ядерну безпеку. У зв’язку з цим, зазначив міністр, РФ не може залишатися повноцінним учасником Ради керуючих МАГАТЕ. Особливу увагу він приділив ситуації на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС, де з початку повномасштабного вторгнення вже сталося 12 блекаутів.
“Ми закликали держави-члени запровадити всеосяжні санкції проти “Росатома” і обмежити співпрацю з цією компанією в усіх можливих сферах. Порушили питання призупинення членства Росії в Раді керівників МАГАТЕ, а також обговорили намір ініціювати внесення змін до статуту МАГАТЕ з метою обмеження прав держави-агресора. Час запровадити реальну відповідальність за акти агресії, що підривають ядерну безпеку”, — зазначив Шмигаль.
30 січня під обстріл із реактивних систем залпового вогню в Херсоні потрапив маршрутний автобус — водій загинув на місці, п’ять пасажирів отримали поранення. Також російська армія атакувала прикордонні громади Чернігівської області: внаслідок удару FPV-дрона знищено службовий автомобіль лісництва і міський Будинок культури. Ще одна людина загинула і двоє отримали поранення у Харківській області, де регіон був атакований ракетою і безпілотниками різних типів.
Думки глядачів FREEДОМ
Прессекретар кремлівського диктатора Пєсков заявив, що Росія погодилася утриматися від ударів по Україні до 1 лютого у зв’язку з проханням президента США Дональда Трампа. Своєю чергою президент України Володимир Зеленський у спілкуванні з журналістами зазначив, що не бачить з боку РФ бажання закінчувати війну.
На що, на вашу думку, розраховує Путін, затягуючи мирні переговори? Таке запитання телеканал поставив своїм глядачам. Актуальні відповіді були зачитані в прямому ефірі:
- “Путін не готовий до закінчення війни. Тому що після цього — невідомість, а це для нього те, на що він вплинути не може. Він чекає сприятливої для себе ситуації”;
- “Путін розраховує на те, що війна не закінчиться, і його не судитимуть”;
- “Війна не припиниться через його хвору голову. Поки його ноги носять цю ображену на всіх голову — перспективи закінчення війни дорівнюють нулю”;
- “А куди йому після війни прилаштувати мільйон убивць? Вони грабуватимуть, ґвалтуватимуть росіян. Путін буде змушений вживати заходів, але ці заходи не сподобаються тим, хто за цього Путіна життям ризикував на війні”;
- “Поки йде війна, Путін залишається живий, і може далі грабувати й залякувати росіян”.
Думки експертів
Свої припущення щодо планів Кремля в ефірі телеканалу FREEДОМ висловили:
- Михайло Подоляк, радник Офісу президента України;
- Ігор Петренко, доктор політичних наук;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Володимир Фесенко, політолог.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Росія готова бити по енергетиці саме в момент пікових температур
— Я не радив би вживати термін “енергетичне перемир’я”, тому що немає жодного погодження на рівні тристоронніх переговорів, на рівні делегацій, де були б чітко зафіксовані параметри: коли, що і чому тощо. Нічого з цього не лише юридично не зафіксовано, але навіть фактично не викладено. Це перше. Відповідно, можна було б говорити хіба що про якусь м’яку форму перемир’я, маючи на увазі суто фрагментарне енергетичне перемир’я. Але і такого немає.
Друге. Є ініціатива Сполучених Штатів як медіатора процесу. Ми це постійно відзначаємо: США поводяться максимально активно в межах переговорного процесу, дійсно намагаються модерувати його і знайти певні рішення.
Так от, є безпосередня ініціатива Трампа, пов’язана з урахуванням температурних режимів і тих екстремальних мінімумів, які насуваються, коли температура може опускатися до мінус 25-30 градусів уночі. Водночас Росія зараз використовує близько 90% війни як геноцидну технологію, як руйнівну технологію, саме з метою виморожування великих мільйонних агломерацій.
Виморожування — це руйнування єдиної енергетичної системи, руйнування тепло- і гідрогенерації, знищення можливості для людей споживати електроенергію, тепло, воду тощо. Росія робить це умисно.
Президент Сполучених Штатів говорить про те, що було досягнуто домовленості: у момент екстремальних температур Росія не буде виморожувати великі агломерації в Україні, тобто не завдаватиме геноцидних ударів по відповідній енергетичній інфраструктурі України. Президент України своєю чергою також говорить про це і наголошує, що Україна готова до симетричних відповідей: якщо Росія не завдає ударів у момент пікових температур, Україна також не завдає ударів по енергетиці Росії. Таким чином, ідеться про взаємний гуманітарний складник.
Але ви абсолютно праві, цитуючи Пєскова, який заявляє, що Росія бачить усе інакше. Цей підхід має абсолютно цинічний і маніпулятивний характер. Логіка така: до 1 лютого, поки було потепління і системи почали бодай якось адаптуватися, поки Україна проводить масштабні ремонтні роботи і намагається відновити енергетику, Росія вичікує і накопичує ресурс. Накопичивши ресурс, вона планує завдавати ударів саме в момент пікових температурних навантажень на систему.
Відповідно, до 1 лютого Росія не б’є, користуючись періодом відлиги, а починаючи з 1 лютого, коли температурні екстремуми будуть на піку, ухвалюватиме рішення про відновлення ударів. Тим більше, що ми бачимо офіційні заяви Держдуми РФ.
По-перше, існує репутаційна ініціатива Трампа. Він чітко і ясно заявив про домовленість щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі в момент пікових екстремальних температур, які починаються з 1 лютого. По-друге, є продовження ударів по Україні, про що говорить президент України: тривають атаки дронами і ракетами, хоча акценти тимчасово зміщені — на логістику, залізницю, цивільне населення тощо. І, по-третє, є безумовні заяви Росії, що вона перебуває в очікуванні можливості знову завдати максимальних геноцидних ударів по енергетичній інфраструктурі України.
Тому необхідно почекати кілька днів і подивитися, як розвиватиметься ситуація. На столі лежить репутація Трампа і трактування цієї репутації з боку Путіна і його оточення. Якщо після 1 лютого Росія відновить масовані ракетно-дронові обстріли енергетики, це означатиме умисне завдання величезної репутаційної шкоди самому Трампу. У такому разі йому доведеться це проаналізувати і зробити висновки.
Чому я вважаю, що Росія може піти шляхом завдання шкоди репутації Трампа? Тому що Росія програє на багатьох ринках, де Сполучені Штати послідовно витісняють її присутність. Це і Венесуела, і загострення ситуації навколо Куби, і напруженість навколо Ірану. До цього була Сирія, були арешти танкерів тіньового російського флоту, жорсткі переговори з ключовими реципієнтами російської нафти і газу, насамперед з Індією і Китаєм, включно з тарифним тиском. Таким чином Росія може спробувати завдати удару у відповідь саме по репутації Трампа.
Але все ж зачекаймо. На столі перебуває ініціатива Трампа, її підтримка президентом України і Україною загалом, а також лицемірна позиція Росії. Росія і особисто Путін сильно бояться жорстких примусових заходів, які Сполучені Штати можуть застосувати. Тому вони намагаються імітувати переговорний процес, хоча у будь-якої імітації є межа.
Україна запропонувала достатньо ефективний формат переговорів, коли теми розділені на окремі блоки. Існує три основні блоки. Перший блок — найважчий і найменш договороздатний з боку Росії. Це формула припинення активних бойових дій, формула припинення або заморожування війни. Тут тривають найскладніші дискусії. Росія, попри чотири роки війни, ресурсні та людські втрати, продовжує вважати себе глобальною державою, здатною грати у глобальні ігри.
Другий блок, який досить успішно обговорюється, — це блок гарантій безпеки, тобто архітектура безпеки Європи після війни. Яку роль відіграватимуть Україна і Сполучені Штати, які стримувальні чинники запобігатимуть повторенню російської агресії, хто нестиме основні, зокрема фінансові, навантаження? Я зараз говорю виключно про мілітарний блок: про можливості Збройних сил України після війни, ресурсне забезпечення тощо.
Третій блок — це відновлення України. Росія щодня завдає ударів з метою руйнування економічних та інфраструктурних частин, цілих галузей України, щоб країна якомога довше залишалася в неконкурентному становищі. Тут обговорюється бюджет відновлення — по суті, умовний “план Маршалла 2.0” для України після цієї війни. Які кошти знадобляться, хто інвестуватиме, які галузі стануть пріоритетними, які обсяги інвестицій необхідні.
Ці блоки обговорюються. Два останні блоки — гарантії безпеки та економічне відновлення — успішно опрацьовуються у двосторонньому форматі США — Україна, за участі Європи, оскільки вона має значні інтереси в цьому процесі. Президент України говорить, що за цими напрямами сторони готові до підписання домовленостей.
Для того, щоб отримати реальне рішення щодо першого блоку, необхідне жорсткіше примушення Росії до переговорного процесу. Це передбачає інші інструменти тиску: прискорене відсікання тіньового флоту від ринків, відключення решти російських банків від глобальної фінансової системи, переформатування санкцій, зокрема щодо ключових реципієнтів російської нафти і газу, а також збільшення обсягів постачання військової техніки Україні, насамперед тієї, яка дозволяє ефективно протидіяти російським ракетам і дронам.
Росія вже не приховує характер цієї війни. Якщо раніше вона стверджувала, що завдає ударів виключно по військових об’єктах, то зараз прямо заявляє про намір бити по енергетиці, виморожувати великі агломерації та завдавати страждань мільйонам цивільних людей, насамперед у великих містах, руйнуючи єдину енергетичну систему України. Без посилення тиску на Росію досягти реального рішення щодо першого переговорного блоку неможливо.
ІГОР ПЕТРЕНКО: США перевіряють, наскільки сторони контролюють війну
— Це не повноцінне перемир’я, з цим я згоден. З моєї думки, йдеться про тестування, передусім США, своїх можливостей як гаранта мирного процесу між Росією та Україною. Безумовно, на жаль для населення і для української армії, ця акція дає вкрай обмежені результати: удари фактично переносяться на інші об’єкти.
Для переговорного процесу Сполучені Штати розуміють, що сторони публічно підтвердили наявність такої домовленості зі США, і зараз тестується, наскільки сторони контролюють ситуацію: з якого моменту припиняються обстріли, як функціонує система управління військами, наскільки взагалі подібна домовленість може тривати. Без тестування таких можливостей США не можуть продовжувати свій процес, тому що про прямий договір між Росією та Україною на цьому етапі говорити не доводиться. Договір, по суті, може бути між Україною і США, а також між Росією і США, де Сполучені Штати виступатимуть гарантом безпеки.
По факту це тестування можливостей подібної угоди, за типом зернової угоди, підписаної у 2022 році. Тоді в цьому процесі брали участь ООН і Турецька Республіка, і угода діяла кілька місяців, забезпечуючи вивезення українського зерна до країн, які його потребували, куди Україна його експортувала.
Тому слово “перемир’я” в цьому випадку є некоректним. Це певний жест доброї волі за контролю Сполучених Штатів своїх можливостей. Це щось на кшталт обміну полоненими: безумовно, має гуманітарну цінність, але в прямому сенсі перемир’ям не є.
Наступний раунд переговорів в Об’єднаних Арабських Еміратах має розпочатися 1 числа. Відповідно, якщо РФ вважатиме, що переговори йдуть незадовільно з її суб’єктивного погляду, вона продовжить робити те, що робить зараз.
Знову ж таки, залишається незрозумілим, про що саме Росія говорила зі США. Це від початку анонсувалося як обмежена дія: Україна не руйнує нафтопереробні заводи, Росія не руйнує теплоелектроцентралі, і все це діє до 1 лютого. США у цей період просто спостерігають, як це працює в реальному житті, а не за столом переговорів. Після 1 лютого починаються переговори.
ІГОР ПОПОВ: Україна вже навчилася працювати зі стилем переговорів Трампа
— Стиль Дональда Трампа — це стратегія невизначеності. То він тисне на одну сторону, то на іншу. То він посилює тиск, а якщо бачить, що це не працює, одразу ж його послаблює. То він окуповує Ґренландію, то купує її, то вже вимінює на щось.
Ми з цим стилем уже навчилися працювати, тому можемо лише допомагати адміністрації Трампа і особисто президенту Сполучених Штатів. Ми представляємо аргументи про те, що у двох спірних пунктах — Запорізька атомна станція і доля Донецької області — позиція України є більш справедливою, а вимоги РФ виглядають дещо завищеними. Саме ці два пункти варто було б переглянути, і тоді може бути знайдений розумний компроміс.
Змінюються правила гри у всьому світі, змінюється і ставлення до міжнародного права. Водночас до позитивних моментів можна віднести те, що під час усіх цих човникових переговорів питання юридичного визнання незаконної анексії українських територій РФ дедалі рідше порушується навіть російськими перемовниками. Все частіше йдеться про визнання фактичного контролю, але не юридичної анексії.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Без чітких дат і умов перемир’я не існує
— По-перше, немає жодного енергетичного перемир’я. Перемир’я — це коли дві сторони у стані війни домовляються, часто за посередництва, про припинення воєнних дій, принаймні в цьому випадку — про удари по об’єктах енергетики.
Подібні домовленості, до речі, вже були у березні минулого року і також досягалися за посередництва США. Але важливо пам’ятати, у чому тоді була проблема, бо такий ризик існує і зараз. Тоді США домовилися окремо з Росією і окремо з Україною. Офіційно оголосили, що досягнуто енергетичного перемир’я, однак діяло воно недовго. Буквально за кілька днів з’ясувалося, що Росія вважає погодженим один список об’єктів, а в Україні — інший. Виникло розбіжне тлумачення. По-друге, як з’ясувалося, жодного документа про перемир’я не існувало.
Була лише усна, неофіційна домовленість американців окремо з російською стороною і окремо з нами. У підсумку через деякий час усе зірвалося. І такий ризик існує і зараз.
Немає жодного перемир’я, немає жодної зафіксованої домовленості. Є усна домовленість, якщо так її можна назвати, — прохання Трампа припинити удари по українській енергетиці, на яке Путін нібито відповів позитивно. Але ми навіть не знаємо точно, чи була ця відповідь.
Так сказав Трамп. Розбіжність у датах — це якраз наслідок подібних неофіційних узгоджень. Це ефект зіпсованого телефону, який ми вже неодноразово спостерігали торік, коли американська сторона заявляла: ми домовилися про те й про те. А потім російська сторона починала уточнювати і заявляти, що жодних таких домовленостей не було, її неправильно зрозуміли. І зараз ми бачимо щось подібне.
Найімовірніше, Трамп звернувся до Путіна з проханням на час морозів припинити удари по українській енергетиці у великих містах, як сказав Трамп, і по інших населених пунктах. Дійсно, нарешті до Трампа дійшло, що Росія своїми ударами фактично не просто провокує, а вже створила де-факто у Києві та в низці інших міст ефект гуманітарної катастрофи.
І те, що Трамп це зробив, справді заслуговує на позитивну оцінку. Я думаю, Путін, як він часто робить, підлаштовується під Трампа. Йому потрібно справити гарне враження, показати, що він надає Трампу послугу. Він сказав: добре, я це зроблю.
Що там було з датами, ми не знаємо, бо це була, і це дуже важливо, якась закрита, неофіційна розмова між Трампом і Путіним. А можливо, це була навіть не пряма розмова, а передача прохання Трампа через третіх осіб, що теж цілком можливо. Офіційні розмови Трампа і Путіна, як правило, фіксуються і підтверджуються обома сторонами. Білий дім і Кремль публікують пресрелізи або спеціальні заяви про зміст бесіди. Так було, наприклад, наприкінці минулого року, напередодні і після переговорів Зеленського з Трампом.
А зараз незрозуміло, яким чином спілкувалися Трамп і Путін, яким способом це прохання було передане. Тому ми нічого не знаємо про строки. І це теж проблема. Саме тому я й кажу: жодного перемир’я немає. Коли йдеться про перемир’я, воно узгоджується, фіксується, називаються дати — з нуля годин такого-то дня і по нуль годин такого-то дня, якщо це тимчасове перемир’я.
Нічого подібного зараз немає. Російська сторона лише сьогодні через Пєскова заявила про дату до 1 лютого. Водночас залишається питання: включно 1 лютого чи до нуля годин 1 лютого — теж незрозуміло.
Ми вкотре бачимо неохайну гру російської сторони. У мене є серйозна підозра, і про це, я вважаю, необхідно говорити американським колегам, що Росія вкотре обманює Трампа. Саме обманює.
Тому що морози тільки починаються. Сильні холоди повертаються в ніч із суботи на неділю, і ці двадцятиградусні морози будуть і до 1 лютого, і 1 лютого, і після нього. Тому обрана російською стороною дата виглядає дивно. Вона календарна — перше число місяця, але не пов’язана з температурними умовами і явно не відповідає заяві Трампа. У цьому випадку це виглядає вкрай некрасиво щодо президента США, і, думаю, йому варто було б звернути на це увагу.
Крім того, вкотре такі неофіційні домовленості демонструють свою слабкість і вразливість. Усе, про що домовляються без офіційних документів, може бути порушене в будь-який момент. І тоді виникає питання: на що посилатися?
Таким чином, те, що сталося, — це усна домовленість Трампа і Путіна з невизначеним, суперечливим змістом, і наслідки в неї відповідні. Ми вже бачимо, що ця домовленість, можливо, не виконуватиметься вже за день-два, і її ефект виявиться вкрай обмеженим. Навіть щодо Трампа, на мій погляд, Путін допустив явне порушення взятих зобов’язань. Це вкотре підтверджує, що такому партнеру, як Росія, довіряти вкрай складно.
Якщо вже йдеться про демонстрацію деескалації, то це має бути не демонстрація фігового листка у виконанні Путіна, а демонстрація реальної деескалації. Необхідно домовлятися про продовження енергетичного перемир’я так, щоб воно було чітко узгоджене і за датами, і за умовами.
Читайте також: Енергетичний геноцид: окупанти б’ють по інфраструктурі найбільших міст, щоб схилити Україну до територіальних поступок
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
