Економіка РФ згорає у вогні війни: як санкції впливають на продажі російської нафти — думки експертів

Європейський Союз прагне до того, щоб усі країни “Великої сімки” (G7) приєдналися до нової, динамічної цінової стелі на російську нафту, встановленої відповідно до 18-го пакета санкцій, який був ухвалений 18 липня в Брюсселі. У США ж очікують, що Європа приєднається до їхніх потенційних вторинних тарифів щодо Росії, які мають набути чинності з 3 вересня, якщо Кремль не погодиться на припинення вогню в Україні.

Тим часом західні обмеження щодо головного джерела доходів РФ — експорту енергоресурсів — посилюються. А політика імпортозаміщення провалилася в більшості галузей.

Зупинити Путіна санкціями

Час, коли президент США Дональд Трамп влаштує добру “прочуханку” російському диктаторові Володимиру Путіну, наближається. Про це заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Він порадив російському диктаторові якнайшвидше сісти за стіл переговорів.

“Путін, настає твоя черга. Трамп збирається влаштувати тобі прочуханку. Президент США має намір запровадити 100% мита й покарати тих, хто купує російську нафту, тим самим підтримуючи військову машину РФ. Йдеться, зокрема, про Китай, Індію, Бразилію. Цей захід буде дієвим. Адже хоча Путін може ігнорувати санкції і йому може бути начхати на російських солдатів, Китаю, Індії та Бразилії доведеться зіткнутися з вибором між американською економікою та допомогою Путіну. Ось що я сказав би Китаю, Індії та Бразилії: якщо ви продовжите купувати дешеву російську нафту, ми обкладемо вас жорсткими тарифами. І розчавимо вашу економіку”, — заявив Грем.

18 липня Євросоюз офіційно схвалив 18-й пакет санкцій щодо країни-агресора. Вперше Брюссель застосував обмежувальні заходи до індійського НПЗ Nayara Energy, у якому понад 49% акцій належить “Роснафті”. Корпорація вже провела переговори про продаж активів із кількома потенційними покупцями, але через нові обмеження угода опинилася під загрозою зриву.

Головна мета Євросоюзу — позбавити країну-агресора коштів для продовження війни проти України. Тому до нового санкційного пакета, зокрема, увійшли обмеження щодо російського тіньового флоту, за допомогою якого Росія обходить обмеження на експорт нафти. А цінову стелю на паливо знизили з 60 до 47,5 долара за барель.

Європейський Союз прагне до того, щоб держави “Великої сімки” приєдналися до стелі цін на російську нафту. Про це в Брюсселі заявив речник Єврокомісії з питань торгівлі Олаф Гілл.

“Що стосується нового механізму обмеження цін, ми маємо намір обговорити його з коаліцією країн “Великої сімки”. Ми, звісно ж, уже контактували з ними, поки готували це питання, щоб у майбутньому досягти максимально можливого узгодження. Наша мета полягає в тому, щоб інші члени Групи зрештою ухвалили такі самі рівні після того, як Комісія внесе зміни. Можливо, ви знаєте, що Велика Британія оголосила в пʼятницю про приєднання до нового механізму зниження цін”, — сказав він.

Найбільший ефект справить на економіку Росії заборона на ввезення до ЄС нафтопродуктів, вироблених із російської нафти в третіх країнах, вважають трейдери.

“Цей пакет санкцій ЄС доволі жорсткий і амбітний порівняно з деякими з попередніх. Тому, я думаю, ми можемо побачити перестановку деяких потоків. Чи то сира нафта, чи то нафтопродукти. Тож, справді, це матиме вплив. Якщо говорити про обидва типи санкцій, то вторинні санкції, очевидно, будуть набагато суворішими. І набагато сильнішими, бо це означає, що такі країни, як Індія і Туреччина, ймовірно, відвернуться від російської нафти. Як і державні нафтопереробні заводи в Китаї”, — зазначив аналітик Хумаюн Фалакшані.

З 21 липня Індія почала стягувати передоплату за продукцію з російської нафти, пише Bloomberg. Тепер перед відправленням клієнти зобовʼязані внести передоплату або надати документарний акредитив. У попередньому тендері таких обмежень не було. І хоча Індія залишається одним із найбільших імпортерів російської нафти, нещодавно в уряді заявили про готовність повністю відмовитися від російської сировини, якщо США запровадять вторинні санкції. А постачальників на ринку вистачає, і альтернатива завжди знайдеться.

“Забезпечення енергетичних потреб нашого народу, з очевидних причин, є для нас пріоритетом. У цих зусиллях ми керуємося тим, що пропонується на ринках, а також переважно глобальними обставинами”, — заявив представник Міністерства закордонних справ Індії Рандхір Джайсвал.

Постачання нафти на ключовий для Росії ринок — до Китаю — також скорочуються. За інформацією трейдерів, у червні 2025 року вони зменшилися на 21% у доларовому еквіваленті порівняно з 2024 роком. Водночас у Москви немає ринків збуту, здатних компенсувати втрати Індії та Китаю. Це створює довгострокові ризики для російського бюджету й економіки загалом.

Для тіньового флоту РФ нові обмеження теж можуть обернутися серйозною шкодою. Стало відомо, що Багами офіційно позбавили російський танкерний флот прапора. А це — удар не тільки по схемах обходу санкцій, але й по всій російській економіці, яка тримається на тіньових потоках нафти й газу.

“РФ намагалася приховати свою присутність у світових водах під чужими прапорами, фіктивними власниками. Але навіть ці лазівки перекривають. Масштабний тиск на логістику Кремля триває, і він буде лише посилюватися. Ми разом із партнерами робимо все, щоб російські танкери, які фінансують війну, опинилися в ізоляції. Це ще один фронт нашої спільної боротьби”, — наголосив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Адміністрація Білого дому розглядає можливість запровадження вторинних санкцій щодо країн-партнерів Росії, пише The New York Times із посиланням на джерела в американському уряді. Так, у США готують новий, агресивніший план завершення війни Росії проти України. Прессекретарка Державного департаменту США Теммі Брюс повідомила, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп готовий діяти жорсткіше щодо Російської Федерації. Раніше Трамп поставив ультиматум російському диктаторові Володимиру Путіну: Москва має досягти мирної угоди з Києвом упродовж 50 днів.

Економіка РФ під санкційним тиском в оцінці експертів

Як цінова стеля вплине на експорт російської нафти? Що робитимуть її основні покупці — Індія й Китай? Як санкції продовжують руйнувати економіку РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019–2021 рр.);
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Обʼєднана Україна”;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник і експерт Центру “Обʼєднана Україна”;
• Іван Ус, економіст.

ВІТАЛІЙ ШАПРАН: ЄС демонструє серйозність намірів

— Сполучені Штати ще у 2023 році закликали Індію дотримуватися встановленої цінової стелі на російську нафту. Це був один із серйозних аргументів у торгівлі з Москвою. Тепер Європейський Союз, а слідом за ним і Велика Британія, знизили стелю до 46 доларів за барель.

Приблизно за тиждень до цього міністр нафти і природного газу Індії Хардіп Сінгх Пурі на форумі в Сінгапурі публічно заявив, що до Індії не може бути претензій, оскільки вона купує російську нафту нижче стелі, встановленої “G7”. Поки що невідомо, чи підтримають США це нове обмеження, але воно вже запроваджене ЄС і Великою Британією.

ЄС і Велика Британія — основні гравці на ринку пального в цьому регіоні. Думаю, щоб Індія сприйняла ситуацію серйозно, були введені санкції проти однієї з компаній, що переробляє російську нафту — спільного підприємства, яке належить “Роснафті” та індійській стороні. Це був сигнал, що ЄС демонструє серйозність намірів.

Скоріше за все, наступним кроком з боку індійських чиновників, відповідальних за ПЕК, стане переоформлення умов торгівлі з Росією — вже за новою ціною, нижче 48 доларів за барель. І такий сценарій, на мій погляд, найбільш ймовірний, незалежно від того, чи підтримають США нову стелю.

Для Індії та Китаю ключовий пріоритет — це диверсифікація постачання енергоресурсів. Вони прагнуть уникнути залежності від якоїсь однієї країни, щоб зберегти ціновий баланс і не допустити ситуації, коли постачальник диктує умови. Такий досвід у них уже був, як у випадку з Україною, коли Росія нав’язувала ціни на газ. І тепер вони намагаються уникати повторення подібних сценаріїв.

Це інтернаціональний підхід — не лише Індії, а й інших покупців російської нафти. Вони не хочуть залежати від Росії. Важливо зазначити: у червні Китай скоротив закупівлі російської нафти на 15%. Імовірно, схожу тенденцію ми скоро побачимо й в Індії.

Водночас на ситуацію впливає охолодження світової економіки — через торгівельні війни, високі відсоткові ставки зменшується попит на нафту. А на тлі того, що ОПЕК+ продовжує нарощувати квоти на видобуток щонайменше до листопада, такі країни, як Індія й Китай, опиняються в досить вигідній позиції.

Санкції проти “Роснафти” — це інструмент, який Індія, найімовірніше, використає для перегляду умов закупівель. І тут неважливо, які саме обсяги нафти їй потрібні: Саудівська Аравія сьогодні може покрити потреби не лише Індії, а й усього регіону.

18-й санкційний пакет фактично заблокував схеми перепродажу російської нафти у формі нафтопродуктів. Це зроблено через санкції не стільки проти індійських компаній, скільки проти “Роснафти”, яка намагалася переробляти нафту, використовуючи індійський бізнес, і продавати це пальне в ЄС. Зараз цей бізнес закрито. Росіяни вкрай незадоволені, але індуси, гадаю, скористаються ситуацією у своїх інтересах.

Самі санкції не стільки вдарять по обсягах експорту, скільки покажуть індійській владі серйозність намірів ЄС. Раніше було незрозуміло, як Індія відреагує на зниження стелі, але тепер очевидно: якщо Росія дотисне ситуацію до практичного застосування цінового обмеження, Індія просто скористається цим як приводом для подальшого зниження закупівельної ціни.

Ціна нижче 50 доларів за барель уже болісна для “Роснафти”, “Лукойлу” та інших російських компаній. Це рівень, наближений до собівартості, особливо з урахуванням зростання логістичних витрат, які в середньому подорожчали на 20%.

ІГОР ПОПОВ: Потрібно, щоб більше держав приєдналися до санкцій

— Ціна на нафту — річ мінлива. І поки всі боялися великої війни на Близькому Сході, вона трохи зростала. Зараз же, навпаки, прогнозується тренд на падіння. Тим більше, що країни ОПЕК (організація країн-експортерів нафти, — ред.), передусім Саудівська Аравія, планують нарощувати видобуток нафтопродуктів і, відповідно, експорту.

Уже за 2-3 тижні світова ціна за барель може знизитися на 5, 7, а то й на 10 доларів. Відповідно, щоб не вийшло так, що встановлений ціновий коридор для російської нафти виявиться вищим за ринкову ціну, і була застосована формула перерахунку. Звісно, якщо світова ціна почне зростати, формула також перераховуватиме граничні значення для російської нафти.

Було доручення від президента Зеленського українському МЗС опрацювати можливість поширення цих санкцій насамперед на європейські країни, які не входять до ЄС: Велику Британію, Швейцарію, Норвегію, країни Західних Балкан, а також працювати з іншими країнами по всьому світу.

Тобто ЄС створює прецедент, а потім наше МЗС і дипломати працюють далі, щоб ці обмеження стосувалися всіх, кого ми вважаємо партнерами, союзниками або просто відносимо до цивілізованого світу.

Тіньовий флот дозволяє Росії здійснювати експорт нафтопродуктів, організовувати перевалку у відкритому морі, щоб максимально обійти санкції. Такі судна не можна страхувати, їм заборонено вхід до портів країн, які ухвалили санкції. Тому вони або здійснюють перевалку в морі — а це плюс 5 доларів до ціни бареля, що знижує прибуток для російського бюджету, — або йдуть у більш віддалені порти, де санкції не діють.

Торгівельний баланс низки країн після початку повномасштабної війни й запровадження санкцій різко змінився. За деякими позиціями спостерігається буквально кратне зростання за кілька місяців. Тоді до цих країн і компаній застосовувалися вторинні санкції, оскільки було очевидно: вони сприяють так званому паралельному імпорту.

Що стосується нафтопродуктів, то зараз до санкційних пакетів включається вимога сертифіката кінцевого походження. Усі ці схеми з переробленням російської нафти в третіх країнах хоча б частково блокуються. Наприклад, до 18-го санкційного пакета був включений нафтопереробний завод в Індії, звідки вже йшли постачання нафтопродуктів до ЄС як індійських.

Усі розуміють, що такі схеми довго працювати не зможуть. Для внутрішнього споживання країни можуть купувати, але для експорту до Європи потрібен буде сертифікат походження. Так, вони пробують змішувати, показуючи, що частка російської нафти мала, але кожне таке рішення все одно зменшує доходи російського бюджету.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: У покупців російської нафти є час від неї відмовитися

— У Європи є можливості для альтернативного постачання нафти. Ще є 50 днів до можливого рішення у США щодо санкцій. Очевидно, йдеться про політику, спрямовану на ті країни, які продовжують купувати російську нафту.

Ми вже знаємо, що Індія серйозно розглядає відмову від російської нафти, хоча раніше була одним з її основних покупців. Як казав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, ці 50 днів — це час, коли країни, що співпрацюють з Росією, мають спробувати чинити на неї тиск. В Індії, виглядає, розуміють, що сам тиск не спрацює, і тому зараз шукають альтернативні варіанти.

Європейський Союз вже відмовляється від закупівлі російської нафти, точніше, не буде купувати її дорожче за встановлену ціну. Індія також рухається у бік відмови. Усе це, звісно, б’є по Росії, оскільки в неї, по суті, немає інших конкурентних можливостей отримувати співмірні обсяги доходів.

Економіка Росії — сировинна, тому все це дуже сильно, хоч і не миттєво, але в перспективі обмежить її можливості: купувати все необхідне для ведення агресивної війни, утримувати державний апарат, забезпечувати пропаганду.

Санкції мають бути комплексними та впроваджуватись набагато оперативніше. Поки їх готують, Росія має достатньо часу, щоб шукати шляхи їх обходу і закуповувати необхідні ресурси альтернативними способами. Звісно, у такому разі російська сторона теж зазнає втрат, і багато партнерів відмовляються від співпраці.

Певна нервозність через санкції у кремлівських колах помітна особливо чітко.

ІВАН УС: 50 днів — це ультиматум не Путіну, а країнам, які купують у РФ нафту

— Ми бачимо, що в Росії є люди, відповідальні за економіку, і вони вже прямо говорять про необхідність зупинки. Наприклад, Андрій Костін, голова одного з найбільших банків Росії ВТБ, вже відкрито заявляє: треба скорочувати військові витрати, економіка цього не витримає. Переведення країни на військові рейки призводить до того, що на війну гроші є, а на все інше — не вистачає.

Голова Сбербанку Герман Греф каже, що в поточному році банк не фінансує жодного нового інвестиційного проєкту, лише вже чинні. Тобто проблеми, пов’язані з економікою, виходять назовні.

Я впевнений, що у людей у РФ, які пов’язані з економікою, розуміння ситуації є. Але далеко не всі це усвідомлюють. Наприклад, багато хто не зрозумів сенсу 50-денного терміну, позначеного Трампом. Вони сприйняли це як черговий “ультиматум Путіну” і відмахнулися. А це був не ультиматум Путіну — це був ультиматум Китаю, Індії та іншим країнам, які купують у Росії. Їм дали 50 днів на пошук альтернатив.

Китай відповів, що нічого змінювати не буде. Індія — що без проблем знайде заміну. І от це вже ефект від заяви Дональда Трампа.

Росія приносить у жертву свою економіку і своє майбутнє. Центральний банк РФ ще у 2023 році опублікував звіт, у якому сказано, що головна проблема російської економіки в тому, що зростання ВВП відбувається шляхом виробництва товарів і послуг, не пов’язаних ані зі споживанням, ані з інвестиціями. А інвестиції — це створення майбутнього. Зараз же це майбутнє, по суті, згорає у вогні війни.

Високі ставки роблять кредити недоступними. Це і є одна з ключових проблем, на яку вказують оглядачі російської економіки. Вже накопичена колосальна заборгованість. Якщо брати дані Центрального банку, то обсяг прострочених і неповернених кредитів — 277 млрд на червень місяць.

За таких обсягів банки не хочуть видавати кредити. А вся російська модель економіки побудована на житті “в кредит”. 12,9 млн росіян мають три і більше великих кредитів. Люди беруть один кредит, щоб погасити попередній — вся система тримається на цьому.

Якщо оцінювати перспективи російської економіки на цей рік, то вона, може, ще протримається. Але на наступний — уже ні. Проблеми надто глибокі, щоб дозволити продовжувати війну.

Ще одна серйозна проблема — це штучно завищений курс рубля, який утримується з політичних міркувань. Про це вже відкрито говорять. Росія може продавати стільки ж нафти, як і раніше, але заробляє набагато менше, бо курс рубля надто високий, і доходи перераховуються у рублі.

У червні Росія отримала 476 млрд рублів від експорту вуглеводнів. Для порівняння: до війни нормальним вважався рівень у 1,5 трлн рублів. А саме нафто-газові доходи формують російський бюджет. Зараз РФ ще не на краю прірви, але з кожним новим пакетом санкцій вона стає все ближче до неї.

Поточна стеля цін на російську нафту майже на межі собівартості. Коридор її собівартості — 45-50 доларів за барель. Тобто, по суті, Росія вже заробляє копійки, а при ціні 45 доларів — взагалі нічого.

Читайте також: Москва втрачає гроші та партнерів: як швидко нові санкції ЄС “охолодять” Росію