Економіка РФ вже на колінах і потрібно не дати їй підвестися: санкції та доходи Кремля в аналізі експертів

На 35% можуть знизитися доходи російського бюджету від продажу нафти й газу за підсумками листопада 2025 року у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Причина — падіння цін на російську нафту, а також жорсткі санкції США та Євросоюзу. 

Експерти зазначають, що економіка РФ стрімко рухається до гострої кризи, а рівень добробуту росіян падає. 

Що з продажем нафти та газу?

За підсумками листопада російський бюджет отримає від продажу нафти й газу 520 мільярдів рублів — приблизно 6,5 млрд доларів. Тобто на 7,5% менше, ніж у жовтні 2025 року, пише Reuters. Санкції американського Мінфіну щодо російських нафтових компаній “Лукойл” і “Роснефть” вже паралізували понад половину російського нафтового експорту до Азії. Ситуацію ускладнює і впевнене зниження цін на нафту. 

До прикладу, тиждень тому вартість Urals у чорноморському порту “Новоросійськ” впала до 36 доларів 60 центів за барель. А це — найнижчий показник від березня 2023-го.

“Доходи від нафти й газу були найважливішим джерелом грошових коштів для Кремля, становлячи чверть усіх надходжень федерального бюджету. За перші 11 місяців загалом доходи від нафти й газу знизилися на 22% — до 8 трлн рублів”, — йдеться у публікації Reuters.

Для порівняння: у 2024 році Росія отримала від продажу нафти й газу понад 11 трлн рублів. Санкційний тиск, обмеження на постачання обладнання для переробки, транспортування та роздрібної реалізації пального, а також успішні атаки Сил оборони України по російських НПЗ призвели до того, що обсяги нафтоперероблення в країні різко знизилися. 

А ціни на бензин на кінець жовтня перевищили торішні на 15%. Це рекордний показник з 2011 року. У Кремлі, за інформацією ЗМІ, навіть розглядають можливість відпустити роздрібні ціни на пальне. 

“Багаторічне неформальне правило про обмеження зростання цін на бензин у Росії рівнем інфляції може відійти в минуле. Уряд Росії розглядає можливість відмови від прив’язки паливної інфляції до індексу споживчих цін. Перехід на нові правила буде рівнозначний прискоренню зростання цін на бензин удвічі: споживча інфляція, за останніми даними Росстату, становить 7,8% рік до року, а зростання індексу цінового тиску — 14%, випливає з оцінок Мінпаливенерго”, — пише The Moscow Times.

Проблеми у Росії й з видобутком вугілля. 74% компаній у галузі значаться збитковими, 23% і взагалі зупинили свою діяльність. Росстат прогнозує до кінця 2025 року сукупні збитки сектору у триста п’ятдесят мільярдів рублів. 

Нещодавно одна з найбільших вугільних компаній Росії “Мечел” повідомила про падіння видобутку до мінімуму за останнє десятиліття. За третій квартал цього року “Мечел” видобув 1,5 млн тонн вугілля — на 16% менше, ніж у попередньому кварталі, або на 55% — у річному вираженні. Усього за дев’ять місяців поточного року видобуток вугілля обвалився на 38%. Наслідки кризи вже відчули на собі громадяни Росії.  

Інститут економічної політики імені Гайдара повідомляє, що в бюджеті країни-агресора на 2026 рік заклали мінімальну за 15 років частку витрат на соціальну підтримку росіян — усього 25%. З початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль регулярно урізає соціальні статті витрат. Зростання інфляції призвело до того, що багато хто у РФ економить на харчових продуктах, а від деяких покупок і зовсім відмовляються. 

Так, за даними одного з найбільших постачальників електроніки, громадяни РФ дедалі частіше відкладають купівлю електроніки та побутової техніки. За підсумками січня-вересня 2025 року, продажі в цьому сегменті впали на 9% рік до року.

Вплив санкцій на економіку РФ в оцінці експертів

Який стан економіки РФ на кінець 2025 року? Наскільки ефективні санкції? Чи може Кремль і далі продавати енергоресурси? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;  
• Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст; 
• Андрій Новак, фінансово-економічний експерт;
• Геннадій Рябцев, експерт економічного ринку;

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Рівень добробуту росіян стрімко знижується

— У недемократичних, тоталітарних режимах механізм перерозподілу бюджетних коштів улаштований зовсім інакше. Як працює нормальна демократична система: є виборці, вони голосують за ту чи іншу політичну силу, яка йде з певною економічною програмою. Якщо після впровадження цієї програми рівень життя населення падає, то на наступних виборах керівна політична сила отримує вотум недовіри, і на її місце приходить опозиція з принципово новою програмою.

Головним мірилом ефективності будь-якої економічної моделі в демократії є поліпшення якості життя населення.

Нинішня економічна модель РФ перебуває в умовах авторитаризму. І коли запитують, як довго Кремль зможе фінансувати війну, важливо розуміти: передусім від цього фінансування страждатиме сам російський народ.

Якщо уважно подивитися на бюджет 2026 року, який уже практично ухвалений, то там видно серйозні зміни податкового законодавства, насамперед воно б’є по населенню. Наприклад, зростання ПДВ до 22%. Це означає автоматичне підвищення цін, зростання інфляції. Також суттєво змінена податкова база для малого й середнього бізнесу.

Ліміти за виторгом знижені, і безліч підприємств, які раніше працювали на спрощеній системі оподаткування, тепер будуть змушені перейти на загальну систему. Реальне збільшення податкового навантаження — десятки відсотків, а іноді й кратне.

Навряд чи російська влада переймається тим, що люди розорятимуться і біднішатимуть. Будь-які способи “вижимання останніх соків” з економіки будуть використані для фінансування війни.

Водночас нафтові доходи вже різко падають — і падатимуть далі. З 21 листопада запроваджені санкції, і це ще не все: частина обмежень щодо “Лукойла” набирає чинності 13 грудня. Але вже видно реальне зниження доходів.

Ціна російської нафти впала, фактична вартість сьогодні — менш ніж 40 доларів за барель. З урахуванням транспортування — близько 50 доларів, навіть менше. У бюджеті на 2026 рік закладена середньорічна ціна 59 доларів за барель Urals. Тобто фактична ціна вже нижча за розрахункову. Причому навіть за ціни 59 дол. восени дефіцит бюджету становив близько 3,8 трлн рублів.

Єдиний спосіб покривати дефіцит і отримувати додаткові доходи — посилювати податковий тиск на малий і середній бізнес та на простих громадян. Тому сьогодні ніхто не сумнівається: за війну платитиме звичайний росіянин. 

У бюджеті на 2026 рік видатки на пропаганду збільшені в 1,8 раза. Водночас скорочуються витрати на національні проєкти, підтримку бізнесу та інші соціально важливі програми. Натомість зростають витрати на Росгвардію, поліцію та пропаганду — це, на думку влади, гарант “стабільності та тиші” в країні.

56% російських регіонів зіткнулися з дефіцитом бюджетів, а витрати зросли на 14,6%. Що буде далі, коли федеральний центр не зможе підставляти плече регіонам? Адже багато статей витрат — це відповідальність місцевих бюджетів, які вже зараз ідуть у мінус.

Формально дефіцит федерального бюджету — трохи більш як 3,5% ВВП. А от у суб’єктів федерації дефіцити — 10, 15, 20% їхнього ВВП. Це величезні цифри.

Цілі галузі зараз у катастрофічному стані: металургія, вугілля, енергетика. “Газпром” переживає далеко не найкращі часи — збитки величезні, і компанія змушена розпродувати нерухомість у Москві, куплену колись за великі гроші.

БОГДАН ПОПОВ: США можуть посилити санкції проти РФ

— Останні американські санкції проти “Роснефти” і “Лукойла” показали, що президент США Дональд Трамп серйозно взявся за обмеження російських доходів від енергоносіїв. Зараз США активно заважають іноземним компаніям, афілійованим із Російською Федерацією, викуповувати закордонні активи “Лукойла”.

Нині купівлю закордонних активів “Роснефти” і “Лукойла” розглядають кілька великих американських фондів, але виключно за повного розриву зв’язків із російською стороною. Це позитивний сигнал: президент Трамп взявся за позбавлення РФ нафто-газових доходів і удар по “Роснефти” в повному обсязі.

Російська Федерація дійсно може втратити серйозну частину свого нафтогазового експорту, а разом з ним — величезні валютні надходження до бюджету. Це завдасть серйозного удару по економіці.

Також санкції ЄС, США та Великої Британії серйозно ускладнюють логістику: доводиться “переливати воду” — використовувати багаторазові перевантаження, зміну прапорів, подовжені маршрути, що збільшує витрати. Разом з тим основні покупці російських енергоресурсів Китай та Індія беруть нафту зі значною знижкою. Працює і цінова стеля ЄС — 46 доларів за барель, що також б’є по доходах.

В ідеалі санкції мають працювати набагато жорсткіше, і якби вони діяли абсолютно ефективно, Російська Федерація вже “посипалася” б. Але проблема в тому, що санкції недосконалі, а РФ вдається знаходити лазівки.

Втім, доходи від енергоносіїв за останні 3,5 року становили майже 1 трлн доларів — це величезна сума і половина російського військового бюджету. 

У законопроєкті, про який нині говорять, мова, ймовірно, йде не лише про заборону на купівлю енергоносіїв, а й про заборону на купівлю російського озброєння. Як згадував президент США Трамп, Іран може бути внесений до списку країн, проти яких застосують такі санкції.

Іран не купує у Росії нафту й газ — питання радше про військово-технічну співпрацю, вкрай важливу для обох режимів. Обмеження стануть серйозним ударом і по енергетичному сектору, і по сектору безпеки. Це змусить партнерів РФ замислитися, чи варто взагалі продовжувати співпрацю.

А от по Китаю й Індії удар буде куди сильнішим. Китайська економіка дуже сильно залежить від торгівлі зі США та ЄС. Якщо Штати запровадять жорсткі санкції, європейські країни, найімовірніше, підуть цим прикладом. Це призведе до тяжких наслідків.

Головне питання зараз — політична воля президента США. Якщо він зважиться запровадити ці санкції й піде на цей ризик, то удар по російській економіці буде дійсно серйозним. І тоді можна буде говорити, що це може наблизити завершення війни.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Російські нафтові компанії стали ізгоями 

— Обмеження проти всього двох російських компаній “Роснефть” і “Лукойл” фактично перевернули санкційну політику. Навіть просте очікування їхнього запровадження вже дало ефект. 

Контрагенти цих компаній — не лише підприємства, які купують нафту й нафтопродукти, а й постачальники обладнання, а також банки, що обслуговують їхні операції. І от ці контрагенти почали відмовлятися від співпраці, і з кожним днем напруження тільки зростає. Хотілося б, щоб воно закінчилося повним крахом цих компаній. 

Уже на листопад-грудень 2025 року прогнозується, що до наявного падіння нафтогазових доходів у 20% за 10 місяців додасться ще приблизно 5-6%. Тобто лише дві ці компанії спричинили такий фурор, що російський бюджет недорахується, якщо рівномірно розподілити це за рік, приблизно 23-24% доходів від нафти й газу порівняно з торішнім роком. 

З’явилася ще одна проблема — дефіцит бюджету. Нещодавно уряд Росії неочікувано продав облігацій на 2 трлн рублів. Це означає, що дефіцит бюджету до кінця року буде, за моїми оцінками, на рівні 6,5 трлн рублів — це близько 100 млрд доларів. 

Фінансується все це шляхом друкування грошей. Центральний банк видає комерційним банкам кредити, а ті на ці гроші купують облігації Мінфіну. Це прихована інфляція, яка обов’язково вдарить по зростанню цін. Перед Новим роком я прогнозую різке прискорення інфляції — навіть офіційної. Зараз офіційна — 7,8%, але впевнений, що вона зросте десь до 9%. Реальна інфляція, яку оцінюють економісти, зараз близько 14%, а зросте до 16-17%.

АНДРІЙ НОВАК: Російська економіка стрімко рухається до гострої кризи

— Ми розуміємо, що така велика економіка як російська не падає миттєво — ні за пів року, ні за рік, ні навіть за два-три роки. Санкції, які запроваджує цивілізований світ, працюють повільно. Так, вони діють, завдають серйозної шкоди російській економіці, але ця шкода розвивається поступово.

Кремль підтримує російську економіку величезними вливаннями у військово-промисловий комплекс. Щоправда, вже у 2025 році ці вливання зменшуються і виробництво озброєнь і снарядів у РФ також починає скорочуватися. Це свідчить про те, що тривалий процес зменшення російської економіки та зростання кризових явищ виходить навіть на ту сферу, яка раніше була “найбільш безнапасною”. 

Навіть у бюджеті на 2026 рік уряд закладає менше прямих витрат на оборонку, включно з ВПК. Водночас фінансування силовиків помітно не збільшують. Частина витрат засекречена, але публічна частина вже йде на спад.

Російська економіка зараз уже перебуває в дивному кризовому стані й рухається до ще гострішої кризи семимильними кроками. Є кілька об’єктивних економічних критеріїв, які показують, що ресурс практично вичерпано.

• Перший критерій — стан загального бюджету Росії. Навіть їхня статистика, яка багато що прикрашає, уже не може приховати: зростання ВВП фактично немає. 
• Другий критерій — дефіцит федерального бюджету. На 2025 рік вони планували дефіцит в 1,2 трлн рублів. Уже за підсумками трьох кварталів дефіцит становив 5,5 трлн, тобто в чотири рази більше. Прогнози російських економістів кажуть, що за підсумками 2025 року дефіцит буде 7-9 трлн рублів.
• Третій критерій — різке скорочення виплат контрактникам. На місцеві бюджети скинули обов’язок із фінансування підписання контрактів для війни. І якщо раніше платили в середньому 3 млн рублів при підписанні, то зараз — 800 тис., а в деяких регіонах 600 чи навіть 400 тисяч. 

Курс рубля зараз штучно утримують, але це питання часу, коли не просто почнеться чергова хвиля девальвації, а коли він рухне.

Зараз набагато ефективніші санкції — це не міжнародні фінансові заходи, а удари ЗСУ по російській енергосфері: НПЗ, підстанції, нафтопроводи, газопроводи, порти, перевалкові бази. Таким чином відбулося зниження виробництва пального у РФ на 25-30% і зростання внутрішніх блекаутів.

Зараз Росія перебуває в стані економічного цугцвангу. Будь-який хід, будь-яке підвищення чи зниження ставки Центробанку, збільшення чи зменшення податків — погіршує ситуацію. Тому питання, чому економіка РФ ще не впала, звучить некоректно. Вона вже стоїть на колінах. Важливо лише не дати їй підвестися.

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: Росія втрачає покупців енергоносіїв

— Зовнішній ринок Росія вже втратила. Вугілля ніхто не купує, і для внутрішнього споживання його теж недостатньо. Фактично, намагаючись заморозити Європу, Росія заморожує себе. За Уралом вугілля вже не знайти, і з газом та сама історія: видобуток є, а постачання для споживачів у РФ немає. Газифікація навіть центральноєвропейських регіонів Росії фактично не ведеться, а Московська область наполовину не газифікована.

Собівартість вугілля висока, ніхто не вкладає кошти в модернізацію підприємств. Постійні аварії й скарги шахтарів Кузбасу показують, що галузь фактично занедбана і дотації не плануються. А раз дотацій немає, то проблеми галузі обернуться соціальними наслідками, адже шахтарі — це цілі мономіста, родини яких позбавляються єдиного джерела доходу. Інший бізнес у цих містах не розвивається, і ніхто цього не планує. 

Президент США Дональд Трамп звільнив Угорщину від санкцій проти російських компаній, що постачають нафту до цієї країни, і тепер звинувачує Угорщину в закупівлях російської нафти. Усі інші компанії, які закуповували російську сировину й нафтопродукти до 2022 року, вже давно заблоковані: нафта — з грудня 2022 року, нафтопродукти — з лютого 2023 року, а з 1 січня 2026 року — повна заборона поставок.

США можуть домогтися дотримання вже запроваджених санкцій. Насправді санкції ще не спрямовані проти Індії та Китаю. 

Американська адміністрація має хоча б почати реалізовувати свої обіцянки. Досі все залишається на рівні погроз і заяв. Навіть скорочення закупівель російської нафти індійськими та китайськими компаніями пов’язане не з санкціями США, а з конкуренцією на ринку з боку близькосхідних країн, які відкрили сезон небачених знижок, щоб витіснити російську сировину з Азії.

Російська нафта заважає заробляти Саудівській Аравії, Іраку, Кувейту та ОАЕ. Ці країни вже не хочуть ділитися прибутком на ринку, який стискається.

Китай рухається в бік електромобілів і видобуває понад половину вугілля у світі — його вугілля вже достатньо для внутрішнього споживання. На ринку, що скорочується, неминучі падіння попиту і цін.

Близькосхідні країни, члени ОПЕК, розуміють, що для збереження значущості потрібно витіснити конкурентів — Росію, Венесуелу і США. Саудівська Аравія після угод із Трампом і обіцяних інвестицій у США на 1 трлн доларів діятиме в союзі з Америкою, а не проти неї.

РФ досі чекає на санкції, які обіцяли запровадити, але ніяк не можуть реалізувати. Щойно ціни на сировину знизяться стараннями ОПЕК, санкції нарешті почнуть діяти. Тоді постане дилема: де брати гроші на продовження війни? Найімовірніше — з громадян Росії, які вже позбавлені майбутнього і фактично втратили свої заощадження, порівнянні з Фондом національного добробуту Норвегії. 

Читайте також: Кремль обирає війну, а не переговори: що заважає мирному плану для України