Білоруський диктатор Олександр Лукашенко готує кадрові чистки в Міністерстві закордонних справ Білорусі. За даними Служби зовнішньої розвідки України, частину дипломатів замінять на більш лояльних і керованих осіб. Їхнє ключове завдання — шукати способи підтримки економіки країни в умовах міжнародної ізоляції. Білорусь зараз відчуває складнощі, зокрема через скорочення попиту на її товари з боку Росії та зниження обсягів експорту. Детальніше в темі розбирався телеканал FREEДОМ.
Рішення про кадрові чистки було ухвалено після першої з 2021 року наради керівників білоруських дипмісій у Мінську.
“Попри економічні труднощі Лукашенко продовжує використовувати дипломатію як інструмент зовнішньополітичного маневру. Мінськ намагається переконати Захід у провалі санкційної політики й одночасно натякає на можливість звільнення політичних в’язнів в обмін на поступки”, — пише Служба зовнішньої розвідки України.
На зборах глав дипломатичних місій, як передає українська розвідка, білоруський диктатор заявив, що економіка кульгає, а з експортом проблеми. Саме тому Лукашенко примушує зовнішньополітичну службу почати приносити економічну віддачу.
“Він [Лукашенко] намагається послабити зовнішній вплив, грати на протиріччях між США і Європейським Союзом, намагатися все-таки якимось чином домогтися скасування санкцій, принаймні накладених з боку Сполучених Штатів Америки. Усе це тактичні ходи. І Лукашенко тут майстер. Іноді у нього дуже ефективно виходить домогтися бажаного результату”, — прокоментував голова руху “За Свабоду” Юрій Губаревич.
Економічна статистика Білорусі останніх місяців не додає оптимізму. Із січня по травень 2025-го експорт товарів і послуг зріс менш ніж на 1,5% порівняно з минулим роком, тоді як імпорт додав понад 3%. Торговельне сальдо знову стало від’ємним — дефіцит перевищив 770 млн доларів, майже вчетверо більше, ніж рік тому.
Основна проблема — у товарах. Їхній експорт знизився, а імпорт, навпаки, зріс. Навіть на російському ринку промисловість втрачає позиції. За п’ять місяців поставки машинобудівної продукції, включно з тракторами, комбайнами та легковими авто, скоротилися на 320 млн доларів. Білоруські товари поступово витісняються з традиційних ринків у Європі, Азії та Африці. Причина — вторинні санкції, під які потрапили добрива, метал і сталь. Аналітики наголошують, що Лукашенко всіма силами прагне вилізти з економічної ями, але робить це не для громадян Білорусі.
“Так, випрошує гроші у Росії, так, шукає якісь лазівки обходу санкцій, намагається торгувати на підсанкційних товарах завдяки тому, що стосовно Білорусі санкції нерівнозначні тим, які застосовані до Росії. Усі ці способи він [Лукашенко] використовує для власного виживання насамперед. Про країну або суспільну будову він абсолютно не думає”, — зазначив Губаревич.
Після того, як Олександр Лукашенко відкрито став на бік Москви у війні проти України, білоруська економіка все сильніше залежить від стану справ у Росії. А там — стагнація, яка позначається і на можливостях Мінська.
За інформацією української розвідки, погіршення платіжного балансу вже створює ризик швидкої девальвації білоруського рубля. А це удар по гаманцях громадян і по внутрішній стабільності. Західні санкції обмежили можливості маневру: вийти на нові ринки та залучити альтернативне фінансування стає дедалі складніше. У результаті Білорусь ще сильніше зав’язана на російську економіку, логістику і гроші.
“Мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го. У 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи — через падіння доходів населення і подальше втягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту”, — стверджує Служба зовнішньої розвідки України.
Після розриву зв’язків із Заходом у Мінська залишився єдиний фінансовий донор — Москва. На міжнародній екологічній конференції в Горно-Алтайську 25 липня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов визнав: країні терміново потрібні російські кредити — насамперед для порятунку нафтопереробної галузі та реалізації великих інфраструктурних проєктів.
За даними Світового банку, Білорусь є найбільшим позичальником Росії: тільки на кінець 2023 року обсяг міждержавних позик перевищував 8 млрд доларів.
Читайте також: На гачку у Кремля: як Лукашенко торгує суверенітетом Білорусі за російські гроші
Як повідомлялося, Білорусь попросила грошей у РФ, щоб закрити дірку в бюджеті.














