Дивом вижив, отримав серйозні поранення, але не здався — історія українського ветерана (ВІДЕО)

Ветеран війни Росії проти України Михайло Підгородецький дивом залишився живим після поранення в Донецькій області. Він евакуював із поля бою тіло загиблого товариша і сам опинився за крок від смерті. Втратив руку і майже позбувся зору. Але не здався. І сьогодні він щодня вчиться жити заново. Про історію сили та стійкості — у матеріалі журналістів телеканалу FREEДОМ.

30-річний ветеран війни Росії проти України — родом зі Збаража Тернопільської області. До повномасштабного вторгнення чоловік працював системним адміністратором в IT-сфері.

У 2024 році добровільно вступив до об’єднаної штурмової бригади Національної поліції “Лють”. Служив бойовим медиком у штурмовій групі. Згадує, як на початку серпня 2025 року поблизу Костянтинівки Донецької області він виконував евакуацію загиблого побратима і сам був тяжко поранений.

“Я пам’ятаю, як випав із бронеавтомобіля, як мені наклали турнікет. Я пам’ятаю, як намагався прийняти стабільне положення і як терпів біль”, — розповідає Михайло.

За його словами, все сталося за лічені секунди. З чотирьох військових, які перебували в авто, в живих залишилися тільки двоє. Михайла в несвідомому стані терміново евакуювали. До тями він прийшов уже в лікарні у Дніпрі — без руки, з важкою черепно-мозковою травмою та повною втратою зору.

“Я практично відразу зрозумів, що із зором щось не так. А з рукою — не відразу, але було зрозуміло, що руки немає. Я ще, правда, деякий час не міг зрозуміти, наскільки її врятували”, — каже ветеран.

Наприкінці серпня захисника доставили до львівського реабілітаційного центру Unbroken. Ліве око врятувати не вдалося — лікарі встановили протез. У правому виявили сторонній фрагмент і складну катаракту. Після операції сталося справжнє диво — зір вдалося частково повернути.

“Так, без зору дійсно складно. Але я швидко, скажімо так, переступив деякі межі. Це бар’єри. Навіть не замислюючись, як складно це було. Просто я поступово інтуїтивно навчився, скажімо так, багатьом речам. І, само собою, мені дуже допомогла реабілітація ерготерапевта”, — ділиться Михайло.

Тепер разом з ерготерапевтом Михайло опановує побутові навички — вчиться готувати, самостійно робити покупки та користуватися смартфоном.

“Ми ходили в магазини, ми шукали моменти, як тримати тростину, коли ти використовуєш її, як переходити дорогу, орієнтуватися в такому великому просторі. У Михайла був запит на те, щоб навчитися користуватися трамваєм, розсувними дверима, рухомими платформами. Тому ми ходили, ми їздили на трамваї, робили покупки, ми шукали потрібні магазини, ми пробували спілкуватися з людьми”, — розповіла ерготерапевтка Любов Гамова.

Медики відзначають позитивну динаміку. Попереду на Михайла чекає ще одна операція та тривала реабілітація. Але, незважаючи ні на що, він уже дивиться в майбутнє з надією — планує повернутися в IT-сферу і знову працювати, наближаючи перемогу України.

Читайте також: Реабілітує поранених військових і допомагає їм повірити в себе — історія українського ветерана (ВІДЕО)

Раніше в Україні презентували першу вуличну станцію технічного обслуговування колісних крісел.