Данія посяде місце голови в Раді ЄС замість Польщі — підсумки та прогнози (ВІДЕО)

У Раді Європейського Союзу відбувається зміна керівництва: Польща завершує своє головування, поступившись місцем Данії. За пів року Варшава просувала оборонні ініціативи та посилювала санкційний тиск на Росію. Попереду — шість місяців під головуванням Копенгагена. Що зміниться на порядку денному і чи збережеться політичний курс, розбирався FREEДОМ.

З 1 липня Данія приймає головування в Раді Європейського Союзу, змінивши Польщу. Протягом наступних шести місяців Копенгаген координуватиме роботу країн ЄС і вибудовуватиме порядок денний. Це вже восьме головування Данії. За оцінками Європейського аналітичного центру, ключовими темами залишаться безпека, оборона та розширення Євросоюзу.

“Немає сумнівів, що данське головування просуває переговори з усіма країнами-кандидатами, включно з Україною та Молдовою, які мають підтримку. Ми постаємо перед труднощами щодо їхнього вступу, тому що в нас немає одностайної підтримки відкриття кластера для України. Ми хочемо рухатися вперед з Україною і Молдовою одночасно, і зараз думаємо про те, як це зробити”, — сказав на зустрічі з журналістами постійний представник Данії при ЄС Карстен Гронбех-Єнсен.

Данія послідовно підтримує прагнення України вступити до Європейського Союзу. За словами міністерки в справах Європи Марі Б’єрре, 26 із 27 країн ЄС згодні з євроінтеграцією України. Єдиним противником залишається Угорщина в особі її прем’єра Віктора Орбана. Однак, як зазначила Б’єрре, на Будапешт продовжують чинити тиск, щоб досягти єдності в ЄС.

“Наша безпека також пов’язана з розширенням, з появою нових країн-членів, тому що нам потрібна більш стабільна Європа і Європа з більшою геополітичною вагою. І саме тому ми будемо приділяти пріоритетну увагу прогресу в переговорах з Україною, яка зокрема бореться за нашу свободу… Комісія вважає, що вони готові до цього, і ми — 26 країн, які підтримують це. На жаль, Угорщина перешкоджає цьому, і тому ми намагаємося чинити на неї максимальний тиск”, — заявила міністерка в справах Європи.

Крім дипломатичної підтримки, Данія бере активну участь у зміцненні української оборони. Копенгаген став одним з ініціаторів нової моделі військової допомоги: уряди інших країн безпосередньо фінансують український оборонно-промисловий комплекс. Цей підхід отримав назву “данська модель”, він об’єднав низку держав, готових підтримувати Україну у протистоянні російській агресії. Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що 2025 року за цією моделлю очікується залучення 1,5 млрд євро інвестицій в український ВПК. Крім того, Данія стане першою країною, з якою Україна запустить спільне виробництво далекобійного озброєння за межами своєї території.

“Данія виділила 500 млн крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони. Це стратегічний крок, який посилює нашу спільну обороноздатність, зміцнює ланцюжки постачань, створює нові можливості для обміну технологіями та інтеграції наших оборонних секторів. Це партнерство працює на безпеку України, Данії та Європи — сьогодні та у майбутньому”, — написав Рустем Умєров у Facebook.

Майбутні пів року під головуванням Данії будуть не менш насиченими, ніж попередній період під керівництвом Польщі. Аналітики зазначають: Копенгаген продовжить пріоритети Варшави, особливо у сфері безпеки та оборони, бо загроза з боку РФ зберігається. У ЄС її дедалі частіше називають прямим викликом для європейської безпеки. Під час головування Польщі Євросоюз затвердив масштабну оборонну програму SAFE. Її бюджет — 150 млрд євро. Ці кошти спрямовані на зміцнення європейської оборонної промисловості, доступ до них може отримати й Україна.

“Такого в роботі Європейського Союзу ще не було: від ухвалення спрямованого політичного рішення, внесення законодавчого акта на розгляд до ухвалення конкретної програми, з процедурами, правилами та конкретними грошима — 71 день! Зазвичай така робота триває протягом кількох президентських термінів”, — звернув увагу міністр у справах ЄС Польщі Адам Шлапка.

Крім оборонних ініціатив, Польща зарекомендувала себе як один із найжорсткіших і найпослідовніших прихильників України в питанні тиску на Москву. За час її головування ЄС затвердив 16-й і 17-й пакети санкцій, а також нові тарифи на російські та білоруські товари. Варшава також активно просувала ідею енергетичної незалежності Європи, виступаючи проти використання російських енергоресурсів.

“Минуло 15 років від того моменту, коли Польща запропонувала створити енергетичний союз, спільну енергетичну політику, тому що вона повинна була стати незалежною від зовнішніх постачальників сировини, насамперед від Росії. І тоді це не вдалося. Що ж, якщо говорити коротко, сьогодні я можу із задоволенням сказати, що наприкінці польського головування я можу оголосити, що насправді всі ці польські мрії багаторічної давнини сьогодні стали європейською реальністю”, — зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Раніше Європейська комісія представила план повної відмови від російського газу до 2027 року. Його підтримали 25 із 27 країн ЄС, проти традиційно виступають Угорщина та Словаччина. З 1 липня, розпочавши головування в Раді ЄС, Данія продовжуватиме роботу над узгодженням цього плану з усіма країнами-членами та Європейським парламентом.

Читайте також: 18-й пакет санкцій проти РФ можуть ухвалити вже наступного тижня, — представник Данії в ЄС