Далекобійні санкції в дії: удари українських БпЛА обвалили виробництво дизеля в РФ (ВІДЕО)

Виробництво дизельного пального в Росії продовжує знижуватися, пише Reuters. Головна причина — атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Через пошкодження підприємства скорочують обсяги робіт або зовсім зупиняють виробництво. Детальніше про ефект українських далекобійних санкцій — у матеріалі телеканалу FREEДOM.

Сили оборони України уразили нафтобазу в Армавірі Краснодарського краю Росії за 500 км від українського кордону, підтвердив президент Володимир Зеленський.

“Ми цілком справедливо повертаємо війну туди, звідки вона і прийшла. Росія могла б давно покласти край своїй агресії, але сама воліла затягувати і продовжувати її. Отже, досягнуто чергового об’єкта російської нафтової галузі: Армавір, Краснодарський край. Дякую нашим бійцям СБУ за цей результат. Важливо, що крок за кроком ми виконуємо план наших довгострокових санкцій — у відповідь на все те, що Росія робить проти нашої країни і людей”, — наголосив президент України.

Під ударом української армії був і Волгоградський нафтопереробний завод. Це одне з найбільших підприємств півдня РФ. Волгоградський НПЗ входить до структури нафтової компанії “Лукойл” і переробляє близько 14 млн тонн нафти на рік. На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіагас, зокрема для забезпечення російської окупаційної армії.

“Зафіксовано пожежу на території. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 і АВТ-6, а також установки вторинної переробки нафти. Завод зупинив виробничі процеси. Масштаби завданих збитків уточнюються”, — повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

Українські дрони уразили також нафтоперекачувальну станцію “Ярославль-3”. Внаслідок атаки загорілися два резервуари з нафтою — на 50 000 і 20 000 куб.м.

“Ярославль-3” — це вузлова станція трубопроводу “Сургут-Полоцьк”, яким нафта із Сибіру та півночі Росії надходить до портів “Приморськ”, “Усть-Луга” та до Білорусі. Станція входить до структури російської держкомпанії “Транснефть”.

Українські далекобійні санкції добре працюють, вважає глава естонського МЗС. Європі також слід посилити тиск на країну-агресора. Потрібно ще більше санкцій і якнайшвидше, упевнений Маргус Цахкна. Адже реальність така, що поки в Брюсселі вирішують, хто вестиме переговори з Путіним, він ні з ким говорити не планує, а лише посилює атаки на українські міста.

“Україні потрібно продовжувати завдавати ударів на великі відстані. Вони називають це далекобійними санкціями. Вони добре працюють. І нам просто потрібно чинити більший тиск і виявляти стратегічне терпіння”, — наголосив Маргус Цахкна.

Про ефективність української тактики говорять цифри. Виробництво дизельного пального в Росії у травні скоротилося на 10%, що додалося до таких самих 10% у квітні, підрахували в агентстві Reuters. Падіння виробництва — прямий наслідок українських ударів. Через брак пального в тимчасово окупованому Росією Криму з 30 травня ввели ліміт на продаж бензину. На добу продають не більше 20 літрів в одні руки. Moscow Times повідомляє, що на більшості кримських заправок бензину вже немає, дизельне пальне теж у дефіциті. Такі ж обмеження ввели в окупаційному Севастополі. Не краща ситуація і на окупаційних територіях Запорізької та Донецької областей, стверджують журналісти Moscow Times.

“Ситуація така, що Росія ніколи не повернеться вже ні до якої нормальної глибини переробки, ми вже це розуміємо. Те ж саме, ніколи вона не повернеться вже до нормального життя, пік якого виявився перед самою війною. Ось. Я не уявляю собі, як це можливо. Як і щодо позбавлення санкцій, але й навіть якщо не буде санкцій, я собі не уявляю, яку величезну кількість грошей потрібно буде влити в Російську Федерацію для того, щоб одночасно відновлювати логістику, одночасно авіаційну промисловість відновлювати, нафтогазова промисловість не буде відновлена”, — розповів заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.

Щоб хоч якось закрити діру в бюджеті, Кремль полює за грошима малого та середнього бізнесу, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Податкова служба спільно з російським Центробанком розробляє алгоритм автоматичного відстеження незадекларованих доходів за банківськими операціями. Влада розраховує, що система запрацює з 2027 року і щорічно приноситиме бюджету близько 47 млрд рублів. У Службі зовнішньої розвідки України вважають, що посилення фіскального тиску призведе до тотального виходу бізнесу в тінь. А це тільки посилить кризу російської економіки.

https://www.youtube.com/watch?v=39nvgt951vg&t=23s

Читайте також: НПЗ “Саратовський”, склад ПММ та зосередження живої сили окупантів уразили ЗСУ, — Генштаб

Нагадаємо, як наголосив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський, навіть після завершення війни та можливого зниження міжнародної напруженості Росія навряд чи зможе швидко відновити свій нафтопереробний сектор після ударів українських дронів. Ба більше, багато санкційних обмежень можуть діяти ще довгі роки.