Чим сьогодні займається кримська платформа? Інтерв’ю з Марією Томак

Починаючи з 24 лютого і до сьогодні Росія обстрілює українські міста, зокрема з території Криму та акваторії Чорного моря. Адже саме з окупації півострова 8 років тому й почалася війна Росії проти України. Весь цей час Росія не просто змінювала життя в Криму відповідно до своїх потреб – вона звозила туди військову техніку, збудувала всі потрібні комунікації для підживлення своїх військ. Таким чином, російські війська, перебуваючи в Криму, не тільки можуть сильно оборонятися, а й наступати з півострова. Власне, так і відбувається.

До речі, повномасштабний наступ на нашу країну стався за півроку після відкриття досить гучної і амбітної ініціативи – Кримської платформи. У серпні 2021 року Україна провела міжнародний форум, на якому понад 40 країн та міжнародних організацій підтвердили, що Крим має бути деокуповано.

“Кримська платформа не є державним органом – це дуже важливо розуміти. Кримська платформа – це ініціатива президента Зеленського, яка реалізується у кількох вимірах низкою державних та недержавних інституцій. І коли ми говоримо про вирішення якихось практичних завдань – зміна законодавства, міжнародні позови чи якісь скарги до міжнародних інстанцій – це все реалізується різними державними структурами, бо вони мають відповідні повноваження. Що ми в цьому контексті можемо робити і що ми намагаємося робити – координувати цю діяльність”, – пояснює голова Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.

Кримська платформа має два напрямки – міжнародний і внутрішній. Великий форум у серпні 2021 року – це міжнародний трек, ним опікується міністерство закордонних справ. Національним треком опікується Представництво президента України в Автономній Республіці Крим. Про те, чим конкретно займається національний офіс Кримської платформи, ми поговорили з головою ініціативи Марією Томак буквально напередодні російського вторгнення. Тож інтерв’ю вчасно не вийшло. Але ініціатива продовжує працювати.

“Не менш важлива внутрішня робота. Тому що саме під цією, умовно кажучи, маркою Кримської платформи було ухвалено низку дуже важливих питань. Це і скасування вільної економічної зони “Крим”, це і закон про корінні народи, це і президентський закон 6104 щодо соціально-правового захисту осіб, які були ув’язнені у зв’язку з російською агресією проти України. Чесно кажучи, я не впевнена, що якби не було Кримської платформи, ці закони були б ухвалені. Тому що про них ми роками говорили. Ми ж, наприклад, у цивільному секторі роками носилися із законом про захист прав людей, яких незаконно утримували, а до нього ніколи не доходили руки”, – розповіла Томак.

Наразі робота Кримської платформи змінилася. Із двох офісів залишився лише київський. Коли російські військові вторглися до Херсона, місцевий офіс Кримської платформи був зламаний та розкрадений. Тепер замість питань облаштування комфортних КПВВ та нових ЦНАПів в офісі Кримської платформи вирішують зовсім інші проблеми.

“Після 24 лютого ми займалися та продовжуємо займатися системним моніторингом ситуації в Криму в контексті повномасштабного вторгнення… Ми постійно моніторимо відкриті джерела та відстежуємо інформацію за допомогою своїх джерел. Зрозуміло, ми намагаємось, наскільки це можливо в цій ситуації (а це й раніше було непросто – зараз це ще складніше), допомагати громадянам України в Криму, які часто питають, як уникнути незаконного призову до російської армії чи як виїхати з Криму. Чи це питання стосовно документації тощо. Власне, це те, що входить до компетенції всього Представництва президента України в Автономній Республіці Крим. Зараз у ситуації emergency (тобто надзвичайна ситуація) ми всі працюємо над усіма можливими завданнями”, – розповіла голова Кримської платформи.

Ініціатива має експертну раду. Першого червня вона провела засідання вперше від початку війни. На порядку денному – порушення прав та свобод українських громадян у Криму, переслідування активістів, репресії проти кримських татар, питання вступу кримських дітей до українських вишів та інших гуманітарних питань. Всі ці питання обговорювали і до 24 лютого, але тепер їх більше, і вони складніші. До того ж, у представництві президента тепер відстежують те, що відбувається у Херсонській області.

“Окупація Херсонщини створює значно більше викликів для нашої діяльності. Наприклад, центри надання адміністративних послуг, які працювали на адміністративній лінії між материковою Україною та Кримом, не працюють. Тобто ми не можемо надавати ті послуги нашим громадянам, які ми надавали до 24 лютого. Контрольно-пропускні пункти не працюють. Тобто тут цілий ланцюг нових завдань виникає”, – розповіла Томак.

Доля Криму була і залишається ключовою у війні Росії проти України. Саме зараз всю увагу українців та західних партнерів привертає Донбас – саме там у ці дні зосереджені бої за майбутнє регіону. Позиція Києва не змінюється: війна має припинитися, а Донбас, Крим та всі новоокуповані території мають повернутися до українського суверенітету.

“Для нас також важливо, незважаючи на те, що це не наше ключове завдання, спілкуватися з дипломатами або якимось чином комунікувати на міжнародному рівні. Ми все одно це робимо. Ми спілкуємось із дипломатами, які працюють переважно в Україні. Зараз ми бачимо, як навколо України розпочинаються розмови про якісь поступки, про якісь компроміси з Російською Федерацією щодо територіальної цілісності. І ми робимо для себе такий висновок: перш за все йдеться про Крим. Тому що це больова точка для Російської Федерації, і вона значно болючіша, ніж ОРДЛО. Це різні рівні у цій ієрархії російської пропагандистської машини та самодержавного світогляду. Тому ми розуміємо, що Україну можуть підштовхувати до компромісів, і для нас дуже важливо саме зараз нагадувати, що жодних компромісів не буде – по-перше. А по-друге – якою буде ціна цих компромісів. Це ж не просто шматок землі. Це громадяни України, які перебувають під контролем Російської Федерації, просто страждають, їхні права порушують, їх переслідують тощо – все це ми спостерігали протягом восьми років”, – резюмувала Марія Томак.

Матеріал підготовлений у рамках партнерського проєкту “Крим сьогодні”

Читайте також:

Подоляк розповів, за яких умов можуть розпочатися переговори між Україною та РФ

Єдиним варіантом швидкої доставки зерна на світовий ринок залишається деблокада портів України — експерт

“Нюрнберзький процес” для воєнних злочинців РФ: чому без нього не обійтися