Чому Трамп став жорсткіше висловлюватися про Путіна — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Глава Кремля Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін пропустять саміт БРІКС у Бразилії в липні. Путін не поїде через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду, а Сі Цзіньпін послався на проблеми з графіком.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив про готовність вирушити до Туреччини для переговорів із Путіним задля досягнення миру в Україні. При цьому відносини Трампа і Зеленського залишаються на високому рівні, на відміну від дедалі більшої ізоляції Путіна.

Чого Путін очікує від Трампа?

Володимир Путін і Сі Цзіньпін не братимуть участі в майбутньому саміті БРІКС у Бразилії, який має відбутися в липні. Путін не поїде на саміт через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС). Попри те що Росія не визнає юрисдикцію МКС, ризик арешту в країні, яка підписала Римський статут, змушує його обмежитись участю у форматі відеозв’язку.

Лідер Китаю, посилаючись на проблеми з графіком, вперше пропустить саміт. Замість нього китайську делегацію очолить прем’єр Держради Лі Цян — так само як це було на саміті G20 у Нью-Делі у 2023 році.

24 червня президент США Дональд Трамп заявив, що готовий поїхати до Туреччини для участі в переговорах між Росією та Україною, якщо туди прибуде Володимир Путін. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган підтвердив, що Анкара зробить усе можливе, аби організувати цю зустріч якнайшвидше. В останні місяці Трамп дедалі жорсткіше висловлюється щодо Кремля.

Після особистої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО Трамп схарактеризував розмову як “хорошу” та пообіцяв розглянути можливість передання Україні систем протиповітряної оборони. Також обговорювалося можливе спільне виробництво дронів.

Наразі між Трампом і Зеленським зберігаються стабільно добрі стосунки — вони активно обговорюють шляхи мирного врегулювання та співпрацю в оборонній сфері. Натомість Путін продовжує закриватися у пошуках нової тактики на випадок запровадження жорстких санкцій. Експерти зазначають, що він не бажає йти на компроміс із Заходом. А жорсткість американської риторики щодо Москви, ймовірно, лише зростатиме.

27 червня глава Кремля заявив, що проєкти меморандумів України та РФ “виявилися діаметрально протилежними”, однак він готовий до переговорів. Водночас він не уточнив, чи готовий особисто їхати до Туреччини, чи знову відправить делегацію. Путін наголосив, що російська сторона готова продовжити діалог після завершення обміну полоненими.

Думки глядачів FREEДОМ

Тон президента США Дональда Трампа на адресу Києва і Москви почав змінюватися. Американський лідер пом’якшив риторику щодо Володимира Зеленського, відзначивши його мужність, а натомість висловив розчарування Володимиром Путіним, заявивши, що той має негайно припинити війну.

Чому Трамп почав жорсткіше висловлюватися про Путіна? Таке запитання цього тижня телеканал поставив своїм глядачам. Актуальні відповіді були озвучені в прямому ефірі:

• “Тому що його лояльне ставлення до Путіна дратує американських і європейських політиків, і їхній тиск змушує його змінювати риторику”;
  
• “Тому що всі зрозуміли, що Трамп Путіну друг, і тепер ніяково так далі себе поводити. Путін усе ж таки військовий злочинець, вбиває простий, ні в чому не винний народ України”;
  
• “Вважаю це суто психологічним моментом. Трамп, наобіцявши всього нереального, сам почав хвилюватися, що близький до фіаско. Нервував. І йому терміново була потрібна якась перемога. Зараз, після Ірану, він знову повірив у себе. І тепер може дозволити собі з Путіним не панькатися. Оскільки зараз він не так сильно боїться зробити хибний крок — у нього вже є переможна війна за плечима, якщо що”;
  
• “Трамп грає роль доброго і поганого поліцейського. А весь світ ведеться на цю виставу абсурду. В черговий раз! На свою голову. Краще б Трамп послав ВПС розбомбити бункер Путіна, якщо вже він “змінюється”. Але він цього ніколи не зробить. Лише остаточно кине Україну. Вірніше, вже кинув. Але й далі сподіватися на “зміни” Трампа — це смертельно небезпечно! І на руку Путіну та його планам…”;
  
• “Трамп не розуміє ситуацію до кінця. Він досі думає, що росіяни з українцями просто чогось не поділили. А в росіян уже немає можливості зупинитися. Вони зганьбилися на весь світ, загрузли по вуха в крові — і тепер ідуть “до кінця”, просто щоб не визнати поразку. А майбутня поразка для них — це теж смерть. Тому їм байдуже, скільки їх загине. Навіть якщо всі. Європа це вже зрозуміла. А Трамп — поки що ні. Але це поки що”;
  
• “Це пов’язано з тим, що Путін захопив територію, де є корисні копалини, на які Трамп поклав око”;
  
• “У Трампа сім п’ятниць на тиждень, тому немає сенсу тішити себе ілюзіями. Після чергового дзвінка Путіну все зміниться”.

 Думки експертів

Про те, що впливає на риторику Трампа щодо Путіна і як розвиватимуться переговори про мир в Україні, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
• Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства;
• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010–2017 рр.).

ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: Путін готовий сісти за стіл переговорів лише якщо зміниться динаміка на полі бою

— Я вважаю, що кардинальних змін найближчим часом не буде. Як і у 2022–2024 роках, ключові умови для дипломатичного врегулювання визначаються на полі бою.
Через те, що змінилися меседжі президента Трампа та позиції партнерів України в Європі, російська сторона максимально затягуватиме процес, як мінімум до завершення своїх планів щодо наступальних операцій влітку 2025 року.

Відповідно, вже ближче до осені будуть зміни підходів до врегулювання питань дипломатичним шляхом з боку РФ. І тоді ми, можливо, побачимо якісь переговори, які справді можуть дати конструктивний результат, а не будуть лише фікцією та демонстрацією переговорного процесу.

Партнери намагатимуться підтримувати Україну, як і підтримують. Росія так само затягуватиме процес, а США й надалі шукатимуть формат існування і способи досягти тієї мети, яку озвучив президент Трамп під час передвиборчої кампанії, тобто досягти миру.

Багато в чому Туреччина виграє від стабілізації ситуації в регіоні, насамперед у Чорному морі. І, звісно, Туреччина хотіла б стати тією платформою, яка допомогла б врегулювати найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.

Навіть якщо така заява з боку президента Трампа була, має бути воля й бажання президента Путіна. Поки що зарано стверджувати, що в російської сторони є таке бажання — не демонструвати переговори, а реально їх проводити.

Сам Путін неодноразово заявляв, що якщо він і зустрінеться з президентом Зеленським або президентом Трампом щодо України, то це має бути не пуста зустріч, а якийсь результат. Тому я думаю, що за певних умов, динаміка на полі бою на користь України може підштовхнути російську сторону до того, щоб сісти за переговори й пришвидшити переговорний процес.

Єдиний фактор, який може пришвидшити й змусити російську сторону сісти за стіл переговорів, — це лише зміна динаміки на полі бою. Навіть посилення санкцій не змусить Путіна одразу сісти за стіл переговорів. Це лише створить умови для того, щоб у певний момент, коли РФ зрозуміє, що ціна війни значно вища, ніж ціна миру.

Поки що США обмежаться лише риторикою і більш жорсткими заявами. Коли вони зрозуміють, що пройшли точку неповернення, що дипломатичний підхід неспроможний, тоді ми побачимо дії.

ВІТАЛІЙ КУЛИК: В оточенні Трампа вже змінили ставлення до Європи й замислилися над загрозою з боку Москви

— Єдине місце, куди Путін без якихось проблем може подорожувати, — це Китай, Іран і Північна Корея, Центральна Азія, можливо, Баку, Стамбул.

Що стосується саміту БРІКС, ризик арешту згідно з ордером Міжнародного кримінального суду справді існує. Але я дуже сумніваюся, що Бразилія може піти на арешт Путіна. Хоча за відсутності Сі Цзіньпіна Путін міг би стати центральною фігурою цього саміту, і якраз навколо нього відбувалися б багато процесів на цьому саміті.

Але страхи Путіна зростають, і параноя розвивається.

Це дуже добре для навколишнього світу, тому що параноя все ж таки закінчується гамівною сорочкою.

Я думаю, що у Трампа цілий комплекс хибних уявлень щодо війни РФ проти України. Для початку — це хибне уявлення про те, що РФ і Україна щось не поділили. Ще є ілюзія, що йому все ж вдасться домовитися з Путіним. Він вважає Путіна здатним до домовленостей і російський режим нормальним, тобто таким, з яким можна мати справу і який виконуватиме домовленості.

Трамп дедалі більше розчаровуватиметься. І зрештою може сказати: “Все, я втомився, мені це нецікаво, я займуся якимось іншим регіоном”. А з іншого боку, Трамп може якраз посилити тиск, причому це посилення може бути нерівномірним. Трамп підписав спільну декларацію НАТО, у якій Росія розглядається як довгострокова загроза безпеці Альянсу.

Зараз з оточення Трампа зникли голоси про те, що Європа є опонентом. І ось знову постає питання: “Окей, тоді Путін нам усе одно друг? Чи у Трампа є якісь відносини з ним? Чи це якийсь спільний бізнес, наполовину корупційний?”. І ці голоси починають лунати вже всередині самої Республіканської партії. І, звичайно, Трамп змушений на них реагувати.

У партії він досі беззаперечний лідер. Але всередині самої MAGA відбуваються певні процеси, якими треба користуватися. І формувати позицію щодо того, що Росія залишається імперією зла, яку необхідно знищити.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Союзники очікують від США набагато більшого

— Трамп чергує заяви — у тому числі й щодо Путіна. Під час саміту НАТО вони були не на користь Путіна, бо зібралися союзники, Альянс вважає Росію своїм ворогом, і тут говорити щось позитивне про Кремль не доводиться. А раніше ми були свідками того, як Трамп натякав, що Путін був змушений напасти на Україну і так далі.

Чи буде Трамп тиснути на те, щоб Путін приїхав до Стамбула? Не зовсім. Тому Трамп сказав так: він приїде, якщо приїде Путін, водночас він наполягатиме на тому, щоб Путін нарешті відгукнувся на пропозицію.

Головне не сама зустріч, а те, про що говоритимуть лідери. Чи буде це лише угода про припинення вогню, що теж було б дуже добре. На цьому наполягав сам Трамп, це підтримує українська делегація. Коли зброя замовкає і немає жодних наступальних дій, це було б дуже позитивно у контексті досягнення більш довгострокових мирних домовленостей у майбутньому.

У військовому сенсі зрозуміло, що Америка не буде погрожувати. Росія — не Іран, там такі дії абсолютно не проходять. Але поки адміністрація Трампа не збирається підтримувати посилення санкцій і всіляко уникає відповіді на запитання, чи будуть застосовуватися ці обмеження чи ні.

Є великі сумніви, що вони коли-небудь будуть запроваджені. Тому у своїх висловлюваннях Трамп досить м’яко ставиться до Кремля. Кремль становить для цивілізованого світу набагато більшу загрозу, ніж Іран. Набагато. І саме тому союзники очікують від Сполучених Штатів набагато більшого, ніж вони зробили дотепер.

Читайте також: Зеленський і Трамп: як двостороння зустріч вплине на санкції проти Росії та чи буде зустріч із Путіним