“Четвертий стовп” гарантій безпеки для України та членство в ЄС: що пропонує Брюссель Києву (ВІДЕО)

У Євросоюзі представили “четвертий стовп” гарантій безпеки для України. До нього, серед іншого, входить зміцнення оборонної співпраці. Крім того, у Брюсселі готуються внести законопроєкт, який заборонить росіянам, які брали участь у бойових діях проти України, в’їзд на територію ЄС, повідомляє FREEДОМ.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас на засіданні Ради ЄС із закордонних справ представила нові рішення для посилення обороноздатності Києва — “четвертий стовп” гарантій безпеки для України. Раніше три ключові напрями вже включали військову та цивільну підтримку, а також розвиток оборонно-промислового співробітництва з Україною.

“ЄС залишається найбільшим прихильником України, крім військової та фінансової підтримки. Крім того, наша місія в ЄС навчила вже понад 90 тис. українських солдатів. Сьогодні також була висловлена широка підтримка просуванню “четвертого стовпа” європейських гарантій безпеки, орієнтованого на реформу оборонного сектору, гібридні кіберзагрози, а також ветеранів. Однак війни ведуться не лише за допомогою безпілотників та ракет. Ми також маємо продовжувати протистояти спробам Москви дестабілізувати ситуацію”, — заявила Кая Каллас.

У межах зміцнення безпеки в Європі та прискорення вступу України до ЄС дві найбільші економіки блоку — Франція та Німеччина — виступили за надання Києву проміжного статусу в Євросоюзі. Як пише Financial Times, йдеться про часткову інтеграцію без ключових прав повноцінного членства. У такому форматі Київ не отримає доступу до основних фінансових програм блоку та права голосу під час ухвалення рішень. Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом подальші кроки щодо просування України до ЄС.

“Визначили актуальні пріоритети в роботі як на двосторонньому рівні, так і в багатосторонньому форматі з партнерами. Готуємося до зустрічей та переговорів на цьому тижні. Обговорили деякі питання міжнародного порядку денного та кроки, необхідні для просування України до членства в Європейському Союзі”, — написав Володимир Зеленський у Telegram.

І все ж офіційна позиція України — вступ країни до ЄС має бути класичним, без створення альтернативних шляхів. Але, як заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, заради швидкого вступу до Євросоюзу Київ готовий відкласти отримання деяких пільг. Зокрема, держава згодна на кілька років відстрочити отримання субсидій у межах Єдиної сільськогосподарської політики (ЄСП) блоку.

“Зацікавленість у вступі до ЄС веде до усвідомлення нашої сторони, що ми не можемо чекати роками, щоб узгодити всі умови приєднання до Єдиної сільськогосподарської політики. Ми від самого початку пропонуємо, що можемо приєднатися до ЄСП пізніше, можливо, у наступний бюджетний період, а не той, що обговорюється зараз… Але для нас важливо, щоб сценарій ґрунтувався на прискоренні справді серйозного класичного приєднання, а не на створенні будь-яких альтернатив”, — пояснив Тарас Качка.

Паралельно з євроінтеграцією України, Київ та Брюссель посилюють тиск на Москву. Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що Євросоюз розглядає заборону на в’їзд для росіян, які брали участь у бойових діях проти України. Ініціативу планують винести на обговорення на засіданні Європейської Ради у червні. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Київ вітає цей крок.

“Це своєчасний і довгоочікуваний крок, який покаже кожному росіянину, що, підписуючи контракт про ведення злочинної агресивної війни проти України, вони також підписують заборону на в’їзд до Європи. Це справедливо. Якщо ви воюєте, щоб зашкодити Європі та європейським державам, вам не можна туди їздити”, — упевнений він.

Український дипломат також заявив, що бачить позитивні сигнали з Брюсселя про швидке ухвалення ЄС 20-го пакету санкцій щодо Росії. Разом з тим, він також наголосив: схвалення цих обмежувальних заходів уже недостатньо, тому Київ вважає, що їх потрібно значно розширити.

Читайте також: “День хороших новин”: питання виділення кредиту Україні вийшло на фінішну пряму (ВІДЕО)