Президент США Дональд Трамп підтримав рішення України та країн Європи про повне і безумовне припинення вогню. Але при цьому сказав, що Києву варто погодитися на переговори з Москвою в Стамбулі. Пізніше президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до переговорів і чекає Володимира Путіна 15 травня в Туреччині.
Париж і Анкара готові надати підтримку Києву під час моніторингу режиму припинення вогню після укладення домовленостей.
Моніторинг можливого перемир’я і потенційні переговори в Стамбулі
Україна готова до повного і безумовного припинення вогню на суходолі, у повітрі та на морі не менше ніж на 30 днів, починаючи з 12 травня. Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі “коаліції охочих” у Києві. Столицю України відвідали лідери чотирьох європейських країн — Німеччини, Франції, Польщі та Великої Британії. Спільно з главою Української держави вони провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом.
“Ми домовилися, що з понеділка, 12 травня, має розпочатися повне і безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ми разом вимагаємо цього від Росії. Ми знаємо, що нас підтримують у цьому Сполучені Штати Америки. Безумовне припинення вогню означає без будь-яких умов. Спроби висунути будь-які умови є свідченням намірів затягнути війну і зірвати дипломатію”, — заявив Зеленський під час пресконференції за підсумками зустрічі із західними лідерами.
Замість того, щоб припинити вогонь, Путін запропонував Україні відновити прямі переговори без попередніх умов 15 травня у Стамбулі. Про це кремлівський диктатор заявив у нічному екстреному зверненні. Він, мовляв, попросить у президента Туреччини Реджепа Ердогана майданчик для переговорів. На це союзники України відповіли, що спочатку має замовкнути зброя, а потім можна буде починати переговори.
“Не може бути жодного діалогу, якщо водночас бомблять мирних жителів. Припинення вогню необхідне зараз, щоб могли початися переговори. Заради миру. Як неодноразово говорив президент Трамп, припиніть убивати! Спочатку беззастережне 30-денне припинення вогню, а протягом цього часу перейти до всеосяжних мирних переговорів. А не навпаки”, — заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Подібної позиції дотримуються і в Білому домі.
“Ми очікуємо, що Москва тепер погодиться на припинення вогню, яке зробить можливими реальні переговори. Спочатку має замовкнути зброя, а потім можна буде почати переговори”, — заявив спецпредставник президента США Кіт Келлог.
Дональд Трамп також зробив заяву після відмови Путіна почати перемир’я з 12 травня. У своїй соцмережі він написав, що продовжуватиме працювати з обома сторонами для завершення війни. Майбутній тиждень Трамп схарактеризував як важливий, висловивши надію на можливе припинення бойових дій.
Реакцію Кремля на запропоноване Києвом 30-денне перемир’я європейські лідери назвали недостатньою і розцінили її як спробу Путіна знову виграти час.
“Має бути ясно: якщо Росія відмовиться від цього припинення вогню, яке може стати основою для негайного початку переговорів, то ми продовжимо захищати Україну і продовжимо посилювати тиск на Росію”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Моніторинг за дотриманням можливого перемир’я можуть здійснювати Сполучені Штати та Європа завдяки розвідці та даним із супутника. При цьому, на думку президента України Володимира Зеленського, найскладнішим питанням залишається контроль на лінії розмежування.
“Питання найскладніше буде, я вважаю, лінія розмежування, тому що хоч би яка там не була територія, пам’ятаєте, яка була начебто буферна зона після 2014 року, після Мінських угод, і туди заїхати ОБСЄ (Організація з безпеки та співробітництва в Європі, — ред.) ніхто не міг. Коли вони поїхали, навіть у них там були втрати, і там постійно якісь порушення”, — заявив Зеленський.
На його думку, результатом припинення вогню насамперед має стати зниження інтенсивності бойових дій. Складніше буде вплинути на застосування стрілецької зброї. Президент України впевнений, що порушення з боку Росії в будь-якому разі будуть і після домовленостей.
В Україні необхідно розмістити кілька тисяч військовослужбовців, але немає сенсу розміщувати там істотний військовий контингент західних країн, заявив лідер Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю Le Parisien. За його словами, головним завданням іноземного контингенту в Україні буде також підстрахування резервних сил у повітрі або на стратегічних позиціях далеко від лінії фронту.
“Необхідно розуміти, що авторитет не залежить від кількості. Сьогодні найбільша армія в Європі — це армія України, в якій мобілізовано мільйон бійців. Жодна армія не може зібрати таку кількість людей. Головне — це наявність військ в Україні”, — цитує Макрона Le Parisien.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час телефонної розмови з представниками “коаліції охочих” у Києві 10 травня висловив готовність Анкари приєднатися до моніторингу дотримання режиму припинення вогню, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
“У березні Міністерство оборони Туреччини заявило, що може взяти участь у потенційній присутності військового контингенту в Україні, якщо буде оголошено про припинення вогню між Україною та Росією. Минулого місяця українські, британські, французькі та турецькі військові представники зустрілися в Туреччині, щоб обговорити питання безпеки в Чорному морі після можливого припинення вогню між Україною і Росією”, — йдеться в публікації Reuters.
Однак поки що про ефективність будь-яких механізмів говорити не доводиться, адже Москва не демонструє своєї договороздатності. Росія ще жодного разу не дотримувалася жодного режиму припинення вогню з моменту початку бойових дій в Україні у 2014 році.
Можливі переговори в Туреччині та припинення вогню в оцінці експертів
Як можна примусити Росію до припинення вогню? Чи відбудуться переговори в Стамбулі і якими вони можуть бути? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- В’ячеслав Лихачов, сходознавець;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”.
В’ЯЧЕСЛАВ ЛИХАЧОВ: Можлива зустріч у Стамбулі буде безрезультатною
— У мене таке враження, що Путін викликає Україну на ці переговори в Стамбул, поставивши Київ перед фактом. Нібито вони вже їдуть до Туреччини. Це зроблено для того, щоб поставити Україну в невиграшне становище: або не приїхати та сказати, що Путін же не припинив вогонь 12 числа, отже, не потрібно туди їхати.
У цій ситуації в очах, наприклад, президента США Дональда Трампа, на якого Путін зараз грає, це буде виглядати так, ніби Росія готова до переговорів, а Україна — ні. І таким чином Трамп буде тиснути на Київ.
Не виграшна для української сторони й ситуація, якщо делегація все ж таки вирушить до Туреччини на переговори — це означатиме слабкість позиції з погляду Кремля. Путін будь-яку поступку розцінює як слабкість, і для нього це є сигналом, що потрібно і далі продовжувати тиск.
Українській делегації на цих переговорах, якщо вона туди приїде, пред’являть максималістські вимоги: визнання окупованих територій, виведення ЗСУ за територію, яку наразі Росія не контролює, але записала у свою конституцію тощо.
Звісно ж, Україна на такі умови не погодиться, і це виглядатиме так, ніби українська сторона зірвала мирні переговори. Путін хоче, щоб в очах Трампа ситуація виглядала саме так. Він не хоче, щоб у зриві можливої домовленості він виглядав винним, тому що у глави Білого дому є інструменти тиску на Путіна. У зв’язку з цим диктатор Кремля хотів би зберегти деяку видимість перебування в конструктивному процесі, перекладаючи провину за відсутність реального прогресу на Україну.
Запрошення українського президента Володимира Зеленського, спрямоване на адресу Путіна, особисто приїхати та зустрітися з ним у Туреччині — це сильний хід. Путін, безумовно, не поїде з ним зустрічатися. Це абсолютно виключено. Мені складно сказати, як він діятиме далі. Але я впевнений, що не буде ніякого припинення вогню до того, як відбудеться будь-яка україно-російська зустріч у Стамбулі. А якщо ця зустріч і відбудеться, то буде безрезультатною.
Можливо, пропозицію про відновлення мирних переговорів у Стамбулі Путін виставив саме зараз як термінову перспективу, з одного боку, для того, щоб продовжувати вдавати конструктивність, і з іншого — не втратити контакту з Трампом.
Ідея Путіна — це контратака будь-яких пропозицій, які надходять. Запропонували 30-денне перемир’я — він не погоджується і висуває зустрічну, щоб перебити в інформаційному порядку денному той факт, що він не йде на жодні компроміси й не погоджується на ініціативи.
У Путіна є спогади про те, що в нього майже вийшло змусити Україну капітулювати в Стамбулі в березні 2022 року, і він вважає, що це той позитивний досвід, від якого треба відштовхуватися, відновлюючи переговори. Також у Туреччині відбувалися кілька раундів російсько-американських переговорів, і цей дипломатичний майданчик уже демонстрував свою працездатність. Переговори проходили, мабуть, в обставинах, які Кремль вважає задовільними.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Росія затягуватиме переговорний процес
— Не було жодних стамбульських домовленостей у березні 2022 року, тому що немає ні комюніке, ні офіційного тексту за їхніми результатами. Тоді в Стамбулі українська сторона запропонувала свій компромісний варіант і Росія, судячи з даних деяких джерел, погодилася взяти його на розгляд.
Потім стало відомо про воєнні злочини росіян у Бучі Київської області, які викликали дуже різку реакцію і президента Зеленського, і найголовніше, української громадської думки. Потім 15 квітня 2022 року було показано проєкт документа, який Путін назвав “стамбульським договором”, хоча в Стамбулі нічого подібного не було. Це був російський проєкт мирного договору, який було офіційно презентовано більш ніж через два тижні після зустрічі.
Уперше Путін показав цей проєкт 2023 року, у ньому йшлося про демілітаризацію України та інші поступки. Природно, Київ на це не погодився. Серйозні переговори припинилися, тому що для України було неприйнятно укладати мир на російських умовах, які фактично означали часткову капітуляцію перед РФ.
Якщо Росія пропонує повернутися до моменту стамбульських домовленостей, то тоді вона має скасувати анексію чотирьох українських областей, які вписала у свою конституцію. На момент весни 2022 року цього не було, а це — принципово важливий момент. Якщо Кремль готовий це зробити, то тоді можна повертатися до Стамбула.
Позиція української сторони тоді була однозначною — виведення російських військ на рубежі до 24 лютого 2022 року. Тоді варто починати з цієї позиції та з цієї переговорної точки. Чи готова російська сторона обговорювати виведення своїх військ?
Росія націлена на те, щоб її пропозиції спровокували Україну на відмову від переговорів. Такого подарунка, на мій погляд, не варто їм робити. Якщо росіяни підуть на переговори, то будуть їх затягувати. Вони не домовлятимуться про припинення військових дій, а лише імітуватимуть переговорний процес.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Кремль просто маніпулює і до миру не готовий
— Ми ж розуміємо, чому Путін вийшов із цим відповідним ультиматумом про переговори. Тому що він людина, яка категорично не сприймає ультиматумів. А тут йому 10 травня було виставлено жорсткий ультиматум з боку наших партнерів. Ця заява була ще й підкріплена американською стороною.
Тому у Путіна і виникла така паніка, що він змушений був терміново вночі зібрати журналістів і зробити заяву. Причому він просто вийшов, сказав, що хотів, і пішов.
Безумовно, Україна готується до потенційних переговорів. Президент Зеленський зазначив, що поїде до Туреччини. Путін же запропонував прямі переговори. Він показує, що, мовляв, “ми згодні, ми за”, ніби Росія хоче завершити війну. Але насправді це Україна зацікавлена в закінченні війни, і ми постійно пропонуємо переговори. У нас уже є напрацьована разом із партнерами “дорожня карта” миротворчого процесу. Ми також говоримо, що буде моніторингова місія.
Росія ж не готова до переговорів — ми чуємо тільки заяви. І, як пишуть світові ЗМІ, ніхто серйозно не вірить, що Кремль дійсно хоче переговорів. Так, можливо, у Стамбул приїде російська делегація. Це цілком імовірно, особливо враховуючи, що держсекретар США Марк Рубіо підтвердив своє перебування в Туреччині з 14 по 16 травня. Думаю, президенту України буде цікаво зустрітися з ним і обговорити точки дотику, особливо після заяви, зробленої нами та “коаліцією рішучих” 10 травня, і відповіді Путіна.
Зрозуміло, що Путін у Стамбул не приїде — йому це ні до чого. Приїде делегація, але без повноважень на будь-які домовленості. Їхня мета — просто продовжити розмову, щоб тягнути час і уникнути нових санкцій. Усі жести Путіна зараз — це, по-перше, відповідь на ультиматум, а по-друге, відповідь президенту США Дональду Трампу. Він хоче показати: “Дивись, я готовий до переговорів. Навіть на формат сам на сам згоден”. Хоча ми вже знаємо, як такі переговори проходять. Крім того, Росія категорично проти участі європейської сторони в переговорах.
Не думаю, що Володимир Зеленський братиме участь у переговорах із делегацією, яку, можливо, пошле Путін — це не його рівень. Але президент України, спостерігаючи за всім процесом, зможе чітко відпрацювати нашу позицію і координуватися зі США, особливо у відповідь на заяви кремлівського диктатора і на те, з чим взагалі приїде російська сторона.
Це все маніпуляція. РФ не готова до перемир’я і її мета — тягнути час, тому що у росіян ще не вирішені всі питання зі США і їм треба виходити з ізоляції. І Дональда Трампа в Кремлі не хочуть втрачати, хоча він і робить жорсткі заяви про санкції, але, за фактом, їх поки що немає. Ми вже бачимо за заявами Трампа, що він гальмує цей процес.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Посадити Путіна за стіл переговорів можна безпрецедентними санкціями
— Важливо, що зараз єдина позиція Європи щодо припинення вогню і тиску на Росію. Важливо, щоб і позиція Сполучених Штатів не коливалася, а була узгодженою з європейською. Тільки спільне запровадження санкцій Європою і США дасть реальний ефект.
Очевидно, Путін все ще сподівається на потепління відносин зі США. Він розраховує, що вдасться або пом’якшити санкції, або скасувати їх у якомусь аспекті. Саме ця надія підштовхує його продовжувати війну, замість того щоб іти на поступки та переговори.
Мені здається, наступний крок має бути таким: ухвалення законопроєкту про 500%-ві тарифи для країн, які купують російські енергоносії — нафту, газ, уран та інше. Цей документ має лягти на стіл Дональду Трампу і тоді він скаже: “Або я підписую, або Путін іде на наші умови щодо завершення війни”. І в цьому контексті з’являється цікава деталь: якщо документ набуде чинності, він зачепить і Китай.
Думаю, що для Європи буде набагато природніше і розумніше запровадити санкції проти третіх країн, включно з Китаєм, за підтримку Росії, ніж вступати в торгівельні війни зі США. Це може підштовхнути КНР до більш стриманої та м’якої позиції щодо переговорів. Адже ми бачимо, що нинішня позиція Пекіна сприяє тому, що Москва продовжує війну.
Інший важливий крок, який може зробити Європа, це заблокувати так званий тіньовий флот на Балтійському морі. Через нього проходить близько 70% російської нафти, що експортується за кордон. Це можна реалізувати через Данію, яка контролює вихід із Балтійського моря.
Якщо це станеться, то Росії буде дуже складно. Тому що саме експорт енергоносіїв зараз утримує її на плаву.
Досі не введено санкції проти “Росатома” — це остання велика технологічна компанія Росії, до якої не застосовували санкційних заходів. Якщо ввести санкції, то РФ опиниться під серйозним тиском. Тоді їй доведеться сісти за стіл переговорів і погодитися на умови.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: У Стамбулі РФ вимагатиме капітуляції України
— Зустрічі лідерів “коаліції охочих” дуже дратують Кремль — ця ініціатива не подобається Москві. Помітна дуже нервова реакція РФ на формат такої підтримки України з боку союзників.
Наприклад, після зустрічі “коаліції охочих” у Парижі 17 квітня Росія різко інтенсифікувала свою участь у переговорному процесі. А після того, як Київ прийняв одразу чотирьох європейських лідерів, Путін зібрав своїх пропагандистів і змусив їх чекати офіційної заяви до другої години ночі. Тоді російський диктатор заявив, що РФ згодна на прямі переговори з Україною.
Кремлівський диктатор відмовився від безумовного припинення вогню на 30 днів. Путін запропонував Україні зустрітися 15 травня в Стамбулі та відновити переговорний процес, але абсолютно проігнорував усі ті ультиматуми, які були висунуті Україною, лідерами країн “коаліції охочих” і Сполученими Штатами Америки. У своїй заяві він жодного слова про припинення вогню не сказав.
І тут головне не тривалість режиму тиші, а елементи моніторингу, які були вже проговорено між Україною та її союзниками. Російська Федерація повинна була політично відкинути ініціативу щодо моніторингу припинення вогню, тому що їй вона абсолютно невигідна. Виходить, що Путін відверто збрехав, коли сказав, що готовий до зустрічі в Стамбулі без умов.
У Стамбулі Путін спробує вимагати капітуляції України. Кремль знову просуватиме ті умови миру, які вже виставляв на стамбульських переговорах 2022 року і які для Києва абсолютно неприйнятні. Давні вимоги Росії щодо “денацифікації” та “демілітаризації” України, відмова від вступу до НАТО чи будь-яких інших безпекових союзів у майбутньому — на першій стадії перемовного процесу в Стамбулі російська сторона нав’язуватиме саме ці умови миру.
Читайте також: Навіщо Путіну “побєдобєсне” шоу під Кремлем у розпал війни — думки експертів і глядачів FREEДОМ














