За минулу добу на фронті відбулося 216 бойових зіткнень. Російські загарбники завдали один ракетний і 95 авіаційних ударів по позиціях українських військ і населених пунктах. Росіяни залучили для ураження 2 672 дрони-камікадзе і здійснили 4 566 обстрілів. Збройні сили України за добу знищили 1 050 російських окупантів і понад 140 одиниць озброєння та військової техніки ворога. Загальні втрати Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну становлять 983 890 військових.
Армія РФ продовжує спроби здійснити свою основну мету — повне захоплення Донецької та Луганської областей.
Що відбувається на фронті
На Харківському напрямку агресор дев’ять разів атакував поблизу населених пунктів Вовчанськ, Західне, Будівка, Фіголівка та Довгеньке.
На Куп’янському напрямку відбулося дві атаки загарбників. Українські захисники зупинили штурмові дії противника в районі Загризово.
На Покровському напрямку було зупинено 65 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Зоря, Миролюбівка, Малинівка, Лісівка, Зверево, Удачне, Єлизаветівка, Даченське, Котліно, Орехове, Новосергіївка, Новомиколаївка, Муравка, Котлярівка, Троїцьке, Богданівка, Андріївка та в напрямках Яблонівки, Олексіївки.
За словами експертів і українських військовослужбовців, вже фактично розпочалася битва за місто Костянтинівка в Донецькій області. У цьому районі війська РФ зосередили велику кількість військ і підтягнули резерви. Захоплення Костянтинівки дозволить армії РФ розпочати наступ на Краматорсько-Слов’янську агломерацію.
Водночас на Лиманському напрямку ворог атакував 32 рази. Намагався вклинитися в оборону ЗСУ в районах Серебрянського лісу, Надії, Новомихайлівки, Редкодуба, Копанок, Катеринівки, Ямполівки, Зеленої Долини та в напрямках Греківки, Григорівки, Карпівки, Нового Світу.
На Краматорському напрямку зафіксовано 11 бойових зіткнень поблизу Часового Яру, Оріхово-Василівки та в напрямку Білої Гори, а на Торецькому напрямку ворог здійснив 19 атак в районах Дружби, Диліївки, Курдюмівки та Торецька.
Крім того, росіяни накопичують війська на Сумському напрямку. Про це сказав президент України Володимир Зеленський.
“Накопичення військ [фіксується] саме на Сумському напрямку, до якого вони готувалися з Курського напрямку. Але вони не змогли зробити це через наші відповідні дії”, — сказав Зеленський.
На Курщині Сили оборони, за його словами, зробили відповідні кроки.
“Зараз на Сумському напрямку вони накопичують війська. Понад 50 тисяч. Ми розуміємо. Але у нас там є успіхи. Сьогодні (27 травня, — ред.) взяли, наприклад, 8 полонених в районі Тьоткіно. У мене була зустріч з [головнокомандувачем ЗСУ] Сирським, начальником Генштабу Гнатовим. Сирський говорив, що поповнюється обмінний фонд. Для нас це дуже важливо. І тому ми там діємо, ми там перебуваємо. Є, безумовно, диверсійні операції росіян на Сумщині і є наші відповіді”, — сказав президент.
За словами президента України, найбільші, найсильніші війська РФ сьогодні зосереджені на Курському напрямку.
“Для витіснення наших військ з Курщини й для того, щоб підготувати наступальні дії на Сумщину. Для будівництва цієї “буферної зони”, про яку вони говорять, в 10 кілометрів вглиб України. Думаю, вони розуміють, що їм не вистачає цих можливостей. Зараз це так. Хоча на Курщині, я вважаю, правильно наші війська зробили. Вийшли з одного напрямку, увійшли на Курщині в інший напрямок. Там є у наших хороші напрацювання. Тобто ми там перебуваємо, поки росіяни не захочуть закінчити війну або хоча б не зроблять перший крок — припинення вогню”, — підкреслив Володимир Зеленський.
Він вважає, що російські загарбники також робитимуть все можливе, щоб перетнути адміністративний кордон Дніпропетровської області.
“Вони цього хочуть. Поки що їм це не вдається. Вони хочуть захопити Покровськ, вони роблять незмінні дії. Луганська, Донецька області залишаються саме тими стратегічними цілями, які поставлені у них ще з 2014 року”, — зазначив глава держави.
Ситуація на фронті в оцінці експертів
Які напрямки на фронті найбільш напружені? Які основні цілі переслідують війська РФ? Чи вдасться стримати армію РФ в Сумській області? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Сергій Грабський, військовий експерт;
- Олексій Гетьман, військовий аналітик;
- Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії;
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик.
СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: ЗСУ створюють у Курській області буферну зону
— Сьогодні не йдеться про те, що наша операція в Курській області зупинена. Я б навіть сказав ширше: наша операція зі створення буферної зони — а про це, до речі, багато говорять навіть російські пропагандисти — триває.
Наше завдання — створити таку ж буферну зону, яку Росія намагається сформувати на території Сумської області. Це критично необхідно. У цьому і полягає завдання наших військ: забезпечити безпеку своєї території, не допустити просування противника і не дозволити йому вести артилерійський і мінометний вогонь.
Що стосується тверджень про завершення операції в Курській області — можливо, в голові кремлівських вождів вона і завершена. Але фактично бої тривають. Ми утримуємо досить значні сили російських військ на цьому напрямку.
Ба більше, росіяни змушені тримати там мобільні частини — такі, як повітряно-десантні війська і морська піхота. Тому що ми диктуємо правила ведення вогню, ми визначаємо умови маневрових операцій саме на цій ділянці. Щоб стримувати наше просування, армія РФ змушена тримати там високомобільні підрозділи. І це, природно, позначається на загальній лінії фронту і на інших ділянках бойових дій.
ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Костянтинівка — важливий залізничний вузол
— Деяке зниження кількості бойових зіткнень на фронті — це затишшя перед бурею, тому що росіяни готуються до посилення своїх наступальних операцій.
Зараз відбувається концентрація російських сил на Сумському, Харківському напрямках. Покровський напрямок теж у центрі їхньої уваги — там уже рік ведуться активні бойові дії, і половина або третина бойових зіткнень на фронті припадає саме на цю ділянку фронту.
Мета противника на Куп’янському напрямку в Харківській області — захопити не стільки Куп’янськ, скільки залізничний вузол Куп’янськ-Вузловий.
Військова операція планується для того, щоб захопити якісь об’єкти, зручні для того, хто їх захоплює, і щоб ними можна було користуватися і створювати максимальні проблеми противнику. Для нас теж в пріоритеті залізниці, населені пункти, позиції, на яких зручно тримати оборону і проводити наступальні дії.
Нинішнє зниження наступальних дій противника може бути пов’язане з передислокацією, підготовкою військ.
Посилюється кількісне угруповання росіян на Сумському напрямку — воно може там перевищувати 50 тис. особового складу. Є інформація, що саме з Покровського, Куп’янського напрямків знімається частина російських військ для перекидання на Харківський і Сумський. На Курщині було до 90 тис. складу російських військ і приблизно половина вже теж туди перекинута.
Росіяни намагаються просуватися в Сумській області, але для них це дуже проблематично, тому що на їхньому шляху побудовані серйозні фортифікації, багато територій заміновані. Зараз у них немає шансів істотно просунутися, але спроби будуть. І російська армія там може надовго загрузнути, як це відбувається біля Покровська.
У Донецькій області росіяни поступово зміщують акцент з Покровського на Торецький напрямок, де сьогодні їхня головна мета — місто Костянтинівка. Вони намагаються вийти на це місто з півночі та півдня.
Костянтинівка — це серйозний залізничний транспортний вузол. І росіяни будуть намагатися, якщо не захопити його, то принаймні поставити під вогневий контроль, щоб максимально погіршити логістику українських сил і можливості перевезення військ, техніки.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Росіяни намагаються окупувати частину Сумської області
— Покровський напрямок у Донецькій області зараз найнапруженіший — там відбуваються найважчі бої. Очевидно, що пріоритети ворога не змінилися — це спроба заволодіти всією територією Донецької області й відповідно, Луганської.
Битва за Костянтинівку фактично вже почалася. А далі, очевидно, ворог буде намагатися просуватися в бік Краматорська, Слов’янська, всієї агломерації. Саме тому росіяни зосередили тут максимум своїх сил. Ми, своєю чергою, підтягнули резерви.
Сумський напрямок також залишається одним з ключових. По-перше, тому що там Курщина, де Силам оборони вдається утримувати рубежі. У прикордонні є панівні висоти — і саме завдяки маневровій війні та тому, що ці висоти зайняті Силами оборони, ми утримуємо буферну зону на території Росії.
Важливо пам’ятати: ще два роки тому росіяни говорили про “санітарну зону”. Рік тому Путін заговорив уже про “буферну зону”. І ось — втретє за три роки: той самий наказ — не шкодувати ні сил, ні особового складу, і спробувати заволодіти частиною території Сумської області.
На жаль, офіційно підтверджено, що ворог окупував чотири населені пункти. Бої активно тривають як у вигляді дій невеликих штурмових груп (це сьогодні типова тактика російських військ по всій лінії фронту), так і з активним застосуванням авіації.
Сумський напрямок — один з найнапруженіших. На землі росіянам складно просуватися, адже по них Сили оборони завдають максимально точкових ударів. Тактика ворога зрозуміла: спочатку авіацією намагаються зруйнувати наші фортифікаційні споруди, потім запускають піхоту для просування.
Очевидно, що тих сил і засобів армії РФ, які зосереджені на Сумському напрямку, недостатньо, щоб виконати наказ з бункера. Всі ці спроби — вже далеко не перший тиждень і не перший місяць — по створенню так званої “санітарної зони” на нашій території впираються в те, що ворогу не вдається, і, сподіваюся, не вдасться розширити плацдарм.
Найголовніше, що вдалося провести евакуацію людей з прикордоння і зараз їм нічого не загрожує.
Сподіваюся, ми утримаємо позиції, не відступимо з тих локацій, де знаходимося, і будемо завдавати ворогу максимальної шкоди. Контратакувальні дії Сил оборони не тільки сковують ворога, не тільки завдають йому шкоди, але й покращують наші стратегічні позиції. Нехай і незначно, якщо дивитися на весь фронт, який, нагадаю, більше тисячі кілометрів — але, з усім тим, вдається стримувати.
Наш Генеральний штаб дуже креативний і в ході бойових дій ніхто не знає, де саме Сили оборони знову “вистрілять” — так само несподівано для ворога, як це було в Курській області.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: В армії РФ колосальні втрати
— В окупантів дуже великі втрати на Покровському напрямку. За січень 2025 року вони там втратили близько 7 тис. осіб особового складу. Це безповоротні втрати — так звані “двохсоті»” Такі дані дуже показові й свідчать про масштаб.
Якщо говорити про втрати за квітень з урахуванням високої інтенсивності бойових дій, коли фіксується від 40 до 60 бойових зіткнень щодня на цій ділянці фронту, то, за даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, вони становлять від 8 до 10 тис. осіб. Це безповоротно. Якщо брати загальні втрати за квітень, включаючи санітарні (поранені), то цифри доходять до 15-17 тис.
Причому, з початку наступальної операції Росії на Покровському напрямку, за даними того ж ГУР МО України, втрати окупантів порівнянні з чисельністю особового складу всього Західного військового округу армії РФ. Іншими словами, завдяки успішним діям Сил оборони України на цьому напрямку, утилізовані найбільш боєздатні підрозділи російської армії.
Рівень втрат критичний — навіть за мірками російської армії.
За даними самої російської сторони, на Покровський напрямок зараз перекидають фактично непідготовлений особовий склад, який пройшов бойове злагодження за три, максимум чотири тижні. Це квиток в один кінець.
Крім того, змінилася тактика штурмових груп. За інформацією, документально підтвердженою самими російськими окупантами, на цей час загороджувальні загони мінують шляхи відходу штурмових груп, фактично не даючи їм можливості ні відступити, ні евакуювати поранених з поля бою.
За даними самої російської армії, до 75% втрат особового складу на Покровському напрямку — це результат роботи українських дронів.
Причому, за словами окупантів, по одній цілі українська сторона може одночасно запускати від 4 до 6 дронів, а російська армія не може дозволити собі таку кількість БПЛА на одну ціль.
Особливо важливо відзначити: на Покровському напрямку зараз масштабується застосування безпілотників з керуванням через оптоволоконний канал. Це саме українські Сили оборони. І мова вже йде про ураження цілей на відстані 20 і більше кілометрів. А це серйозно розширює можливості України щодо знищення важкої бронетехніки та особового складу противника.
Курська область — це не тільки військова, а, в першу чергу, інформаційна та політична поразка. Це — пряме свідчення того, що російська армія та військово-політичне керівництво не в змозі захистити власні території.
Читайте також: Безкарність і терор: чому Росія посилила масовані атаки на українські міста на тлі мирних ініціатив














