Бої за Бахмут: хто замість “вагнерівців” буде далі знищувати українське місто

Наприкінці травня ватажок приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євген Пригожин заявив, що його бойовики залишають Бахмут, а на їхнє місце прибувають частини регулярної російської армії.

Зокрема, “вагнерівців” нібито мають замінити повітряно-десантні війська і мотострілецькі підрозділи армії Російської Федерації.

Ротація “вагнерівців” і конфлікти найманців із російськими військовими

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр підтвердила, що РФ замінює терористів ПВК “Вагнер” на військовослужбовців збройних сил РФ. За її словами, через цю ротацію інтенсивність боїв у районі Бахмута знизилася.

Вона зазначила, що на півночі передмістя Бахмута відбувається заміна ворожих підрозділів, а на південь від міста російські війська роблять спроби посилити свої бойові з’єднання.

Раніше Маляр повідомляла, що в Бахмуті окупанти проводять зачистку в захоплених районах, стягуючи туди додаткові сили.

Водночас стало відомо, що в перших числах червня під Бахмутом бойовики ПВК “Вагнер” вступили в бій із підрозділами російської армії. Сапери ПВК виявили міни і почали їх знешкоджувати, але військові Міноборони РФ відкрили вогонь по “вагнерівцях” зі стрілецької зброї.

Про бій між найманцями і регулярними військами РФ стало відомо з рапорту, який опублікувала пресслужба Євгена Пригожина.

Своєю чергою, “вагнерівці” затримали російських військових, серед яких був і командир 72-ї окремої мотострілецької бригади, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. На допиті він заявив, що обстріляв машину через особисту неприязнь до ПВК “Вагнер”.

Читайте також: Конфлікт Пригожина і Кадирова — про що свідчать розбірки путінських найманців (ВІДЕО)

Окрім цього, про свою готовність замінити “вагнерівців” у Бахмуті раніше заявляв також і глава Чечні Рамзан Кадиров, який має власну приватну армію.

Однак останнім часом між ним і Пригожиним спостерігається серйозний конфлікт, який може призвести до непередбачуваних наслідків уже в самій Росії.

Огляд думок експертів

Хто має замінити “вагнерівців” під Бахмутом, і що відбувається між найманцями ПВК “Вагнер” і військовослужбовцями регулярної російської армії, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ Збройних сил України;
• Владислав Селезньов, військовий оглядач, колишній речник Збройних сил України;
• Максим Жорін, екскомандир полку “Азов” і т. в. о. командира 3-ї штурмової бригади, майор ЗСУ
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Сергій Грабський, військовий експерт.

СЕРГІЙ ЧЕРЕВАТИЙ: Потрібен час, щоб чітко верифікувати, що “вагнерівці” ще залишилися під Бахмутом

— У Бахмуті потрібна ще верифікація, тому що цей весь набрід там рухається. Розумієте, заяви Пригожина завжди треба дуже критично розглядати з точки зору того, що у них найголовніша проблема — це особовий склад.

З огляду на те, що немає в них підготовлених, екіпірованих і головне, вмотивованих солдатів, не відкидається варіант, коли на них тиснутимуть і змушуватимуть якісь ділянки фронту — не обов’язково там, на Бахмутському напрямку, можливо, на іншому — утримувати. Тому треба ще час, щоб чітко верифікувати, що вони там.

Пригожин як джерело інформації тільки за останні два місяці зробив безліч контроверсійних заяв. Я ще раніше говорив, що якщо збережеться тенденція знищення їх такими самими темпами, і якщо їм не дадуть поповнювати з в’язниць особовий склад, їх розоб’ють і змушені будуть піти, і Бахмут — це буде їхній останній рубіж.

Він тоді виступив із різкою заявою, спростував це все. А через місяць зібрав манатки і пішов.

Звичайно, частину угруповання, яке було досить-таки розбитим і зазнало серйозних втрат у техніці та в особовому складі, Пригожин зберіг.

І саме цим було продиктовано його різкий перехід до ротації, тому що він розумів, що це один із його найважливіших активів у смуті, що насувається, як вони називають, смуті.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЄВ: Підрозділи, які прибули замість ПВК “Вагнер”, будуть довго орієнтуватися на місцевості

— Ситуація в районі Бахмута досить нестабільна, тому що, з одного боку, йдуть “вагнерівці”, і на заміну заходять представники мотострілецького підрозділу, російські десантники. Причому ці підрозділи в основному складаються з російських “чмобіків” (мобілізованих, — ред.).

Безумовно, про мотивацію і досить високий рівень підготовки цих підрозділів не йдеться, але, тим не менш, вони заходять на рубежі і позиції, які раніше займали найманці з ПВК “Вагнер”, зариваються в землю, і готові досить довгий період часу на цих позиціях перебувати.

Адже не просто так у зведенні від Генерального штабу ЗСУ пройшла інформація, що невеликі бойові зіткнення відбувалися на захід від Бахмута, ближче до каналу “Сіверський Донець”. Росіяни на півночі намагаються саме на цих рубежах закріпитися.

Потім, фізична перешкода у вигляді каналу, наповненого водою, створює додаткові можливості для добре укріпленої і серйозної оборони російських позицій. Але, тим не менш, бойові зіткнення в районі Кліщіївки — це південніше Бахмута — відбуваються.

Росіяни зараз активно використовують артилерію, вогонь мінометів. Чому? Для того, щоб у такий спосіб прикрити ротацію, щоб українська артилерія не мала можливості прямим наведенням розносити ворожі колони з технікою, особовим складом, який як виїжджає, так і заїжджає на територію фактично повністю занедбаного населеного пункту.

Ми маємо розуміти, що підрозділи, які прибули, будуть досить довгий період часу орієнтуватися на місцевості, щоб розуміти основні загрози та ризики для свого розміщення.

Чи підуть вони вперед? Це безпосередньо залежить від прямих вказівок із Кремля. Путін все ще живе думкою, що його армія зможе взяти повністю всю територію Донецької та Луганської областей. Але як це реалізувати? Я думаю, що і російські генерали не мають розуміння, та й навряд чи хто зможе допомогти путінській армії діяти настільки рішуче й ефективно, щоб цей план реалізувати.

Були заяви про те, що на фронт прямує підрозділ кадировської армії полк “Ахмат”. Але це не та сила, яка зможе кардинально змінити ситуацію на полі бою. Гучні інформаційні заяви, вкидання? Так, безумовно, будуть. Але практичних дій, які можуть подарувати Путіну нові територіальні надбання, точно не буде.

МАКСИМ ЖОРІН: Практично всі “вагнерівці” вийшли з-під Бахмута, і на їхнє місце прийшли підрозділи ЗС РФ

— Так, більшість “вагнерівців” на цей момент уже покинули місто і його околиці. Ба більше, вони це намагалися робити з величезною швидкістю.

Було дуже помітне божевільне бажання якнайшвидше взагалі звідси куди завгодно подітися. І, власне, тому в такому темпі вони залишали позиції, і передавали їх у короткі терміни підрозділам, які сюди перекидають.

На даний момент практично всі вийшли. Зараз за всіма рубежами навпроти нас перебувають регулярні частини російської армії. Тут, на цьому напрямку, є відносно різні й нові бригади.

Наприклад, десантники, яких раніше ми зустрічали вже під Києвом і на Херсонському напрямку. Також сюди перекидаються й інші частини, які мають зайняти ті рубежі, що раніше утримували підрозділи “Вагнер”. Але їм це погано вдається. І тому щодня вони частину цих позицій втрачають.

Ми ж, своєю чергою, користуємося слабкостями противника і рухаємося вперед. Зокрема, ЗСУ відновили наступальні дії, і вже на цей момент змогли просунутися.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: З Бахмута вийшла найбільш досвідчена частина “вагнерівців”

— Коли Пригожин оголошував про те, що нібито Бахмут перебуває під контролем ПВК “Вагнер”, що вони його повністю захопили, він своє звернення робив у районі залізничного вокзалу, практично в центрі міста. У той самий момент, коли на території самого міста, на невеликому трикутнику на вулицях Чайковського і Корсунського тривав контроль цієї ділянки Силами оборони України.

Це славнозвісний “Літачок”, який вже став символом траси 05-04. Там є два таких головних основних символи, які запам’яталися за час штурму Бахмута: це “Танчик” і “Літачок”. “Танчик” — це східна частина міста, а “Літачок” — це південно-західна.

І ось біля “Літачка” чомусь Пригожин якраз своє звернення і фото не зробив. І жоден російський окупант так і не опублікував жодного селфі на тлі останків цього багатостраждального “Літачка”. А чому? Тому що ця зона як була, так і залишається непідконтрольною російським окупантам.

ПВК “Вагнер” ще дійсно виходить із Бахмута. Вийшла значна частина, скажімо так, більш-менш із досвідом. Там залишаються і залишаться незначні підрозділи з однієї простої причини: повністю ПВК “Вагнер” у російського командування можливості зараз замінити немає.

Вони заганяють туди кого? Здавалося б, якщо виходить ПВК “Вагнер”, то їх мають замінити винятково регулярними військами – десантура тощо. За теорією це так.

Але натомість туди заганяють, наприклад, представників так званих “ЛНР” і “ДНР”, зокрема, підрозділи першого і другого “армійського корпусів”, ЛНРівські мобіки, простіше кажучи. Тобто ними замінюють ПВК “Вагнер”.

Це вкотре говорить про проблему з ресурсом як таким. Фланги сипляться, фланги неможливо утримувати, не вистачає ресурсу для утримання, а тут ще й на місто потрібно закинути хоча б 4 тисячі особового складу.

Крім того, туди ще відправляють підрозділи 30-ї ДШБ. Це десантно-штурмова бригада, яка стала першою ДШБ, яка зазнала одноразово максимальних втрат у максимально короткий період часу.

А зараз їх почали перекидати в Бахмут. Вони не встигли зайти й одразу потрапили під артилерійський обстріл. Чому? Тому що ті фланги, які нам вдалося розтрощити в окупантів і повернути під свій контроль панівні висоти, тепер дають нам змогу більш ефективно вести вогонь по місту, особливо по південному і північному секторах.

І перший підрозділ, не встигнувши зайти, одразу потрапив під обстріл і зазнав втрат. Ось таке ось у них кредо.

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Говорити про те, що “вагнерівці” тікають із Бахмута, ще рано

— Це так званий північний фланг: Парасковіївка, Часів Яр і Берхівка. Там позиції дозволяють контролювати височини над Бахмутом, і противник вів просто запеклі бої, врізаючись метр за метром у цю територію, і зазнаючи просто колосальних втрат.

Можна сказати, що одним із серйозних чинників у цій місцевості, на якому ПВК “Вагнер” зазнала колосальних втрат, був саме цей північний виступ, тому що “вагнерівці” вели там активні бойові дії, намагаючись прорвати оборону і оточити наші війська в районі Бахмута.

Таким чином, фактично результат багатомісячних затяжних кривавих боїв для “Вагнера” зараз зводиться нанівець такими діями російської армії.

Говорити про те, що вони біжать, я б поки що не став, і це можна підтвердити словами Анни Маляр.

Тому що, якщо вони біжать, давайте порахуємо: п’ять кілометрів на годину людина йде звичайним кроком. Тобто ми можемо звільнити таку територію, якби вони бігли, а йдеться про важкі бої, де противник чинить опір, що дає нам змогу просунутися тільки на 600-700 метрів на день. Тобто мова не про кілометри, а метри буквально.

Це дає нам підстави говорити, що ще рано трохи говорити про те, що противник, кидаючи все, біжить невідомо куди.

Читайте також: Регулярні війська Росії не можуть утримати Бахмут, — Ступак