“Венеціанка” визнала нелегітимність Путіна-2024 задовго до самих “виборів” — деталі від Кравчук

Своєю резолюцією від 17 квітня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала нинішнє президентство Путіна нелегітимним. Але такий висновок був зроблений ще 2020 року Венеціанською комісією. Про це сьогодні в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла членкиня української делегації в ПАРЄ, народна депутатка України Євгенія Кравчук.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) є консультативним органом з конституційного права при Раді Європи. 2020 року на загальноросійському референдумі було ухвалено поправку до конституції РФ щодо обнулення президентських строків, що давало змогу Путіну знову обійняти посаду глави держави. “Венеціанка” опублікувала свої висновки, у яких жорстко розкритикувала не тільки зміст поправок, а й процедуру їх ухвалення.

“Венеціанська комісія, яка входить до системи Ради Європи, проаналізувала ці зміни до конституції РФ. Мається на увазі, що Путін фактично зробив себе царем, бо в усьому світі є якісь обмеження щодо терміну перебування на посаді президента. Він скасував ці обмеження. Тобто фактично “Венеціанка” сказала, що Путін не повинен балотуватися на новий термін, він не повинен був бути кандидатом. Є такий юридичний аналіз, який перетворився, зокрема, на резолюцію ПАРЄ, а ПАРЄ — це 46 країн Європейського континенту”, — зазначила Кравчук.

Вона нагадала, що Рада Європи — це єдина міжнародна організація, яка у 2022 році виключила зі свого складу Росію.

“Це не просто виключення делегації РФ із Парламентської асамблеї. Це виключення з усіх інститутів Ради Європи — і з Комітету міністрів, і з інших організацій. До цього в Раді Європи було 47 членів, а після березня 2022 року — 46”, — уточнила парламентарка.

Кравчук наголосила, що зараз вплив Росії та її політичних адвокатів у європейських інституціях мінімальний.

“Але все-таки ми стежимо за висловлюваннями, особливо, коли лунають посили з приводу того, що час або домовлятися [з РФ], або тоді вже подивитися на інші країни, які погано поводяться. “Чому ми говоримо тільки про Росію?”. Але, звичайно, Рада Європи — це приклад. І, до речі, після виключення Росії з цієї організації Рада Європи фактично переживає свій ренесанс. Минулого року був саміт лідерів країн Ради Європи, і тоді ж було започатковано Реєстр шкоди, яку завдано Україні російською агресією. І ось у квітні він запрацював, і тепер через [українську державну систему] “Дія” можна подавати заявки на відшкодування збитків”, — розповіла вона.

Парламентарка уточнила, що Реєстр був створений під егідою Ради Європи (в якій 46 членів), але до його реалізації долучилися понад 50 країн, зокрема США, Канада, Японія, “які не входять до Ради Європи, але вони теж підписали цю угоду”.

На весняній сесії ПАРЄ також ухвалила резолюцію, якою рекомендує країнам відправляти заморожені російські активи на відшкодування збитків Україні.

Читайте також: РПЦ як інструмент російської пропаганди, створення трибуналу для Путіна і передача росактивів Україні: значення резолюцій ПАРЄ обговорюємо з Євгенією Кравчук

Нагадаємо, 2020 року в Росії ухвалили поправки до конституції країни, які обнуляють терміни президентства Володимира Путіна. Це дозволило йому обиратися на цю посаду ще двічі. Причому, ці поправки в основний закон країни подав сам Путін. Він підписав закон про внесення змін до конституції 2021 року.

Відповідно до закону 19-ФЗ “Про вибори президента РФ”, обиратися президентом не має права громадянин Росії, який обіймав цю посаду два строки або обіймає на день офіційної публікації рішення про призначення виборів посаду президента другий строк. Але на Путіна під час “виборів-2024” це положення не поширилося, оскільки, відповідно до закону, не враховується кількість президентських термінів, які людина обіймала на момент набрання чинності поправок до Конституції.

До внесення поправок Путін обирався президентом у 2000, 2004, 2012 і 2018 роках. Після зміни до конституції він зміг балотуватися 2024 року, і зможе 2030-го.

За президентства Дмитра Медведєва термін глави Росії було збільшено з 4 до 6 років.

Як повідомлялося раніше, весняна сесія ПАРЄ відбувалася у Страсбурзі (Франція) з 15 по 19 квітня. Тема України та протидії російській агресії була ключовою:

• 16 квітня було проголосовано резолюцію про підтримку відновлення України коштом активів Російської Федерації;
• 17 квітня ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій визнала президентство Путіна нелегітимним;
• 18 квітня підтримано резолюцію, в якій ПАРЄ закликає ухвалити Екологічний договір для України;
• 18 квітня відбулося обговорення теми “Жертви насильницьких зникнень: як РФ захоплює українських цивільних і порушує міжнародне право“.

Читайте також: “Такого у світі ще не було”: історичне голосування в ПАРЄ на підтримку України прокоментував глава литовської делегації