Економіка Китаю різко пригальмувала: причини назвала експертка з питань Східної Азії

Після 20 років стрімкого розвитку економіка Китаю різко пригальмувала, додавши минулого року лише 3%, а у другому кварталі цього року ледве перевищивши цю цифру. До економічних проблем призвів комплекс причин, які з’явилися не вчора, а також погіршення у відносинах Вашингтона та Пекіна та сильний партійний та державний тиск на китайський бізнес. Про це у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 4 вересня, розповіла експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська.

За її словами, безумовно, до проблем призвела криза на китайському ринку нерухомості, на яку припадало близько третини ВВП Китаю.

“Галузь нерухомості довгий час була двигуном для китайської економіки, і туди вкладалося дуже багато грошей, у тому числі приватних — грошей людей, тому що в Китаї дуже слабкий соціальний захист, і люди для того, щоб мати активи, вкладали в нерухомість… Але в якийсь момент Сі Цзіньпін сказав, що суспільство має бути більш-менш рівним. Бажання вирівняти суспільство за доходами призвело до того, що держава почала регулювати ринок нерухомості. Це стало першим поштовхом до проблем у компаніях”, — коментує гостя ефіру.

Разом з тим вона зазначає, що це, як і пандемія COVID-19, далеко не єдині причини проблем у китайській економіці. Китай орієнтувався на експорт, з ним теж виникли проблеми.

“Складні відносини зі Сполученими Штатами Америки та низка тарифів, які були накладені на китайську економіку, плюс проблеми загалом у глобальній економіці. Вони пов’язані як із наслідком пандемії, так і з наслідками російсько-української війни. Тому що головні ринки [Китаю] — і Сполучені Штати, і Європа — певною мірою сьогодні вже не такі активні, а Китай орієнтувався на ці ринки”, — пояснює Плаксієнко-Бутирська.

Окрім того, за її словами, важливим чинником проблем китайської економіки є відсутність довіри китайського суспільства до влади. Донедавна, як пояснює експертка, бізнес не втручався у політику, а партія не втручалася у його справи. Але баланс було порушено, коли Сі Цзіньпін “почав дуже серйозно вибудовувати свій вплив на всю систему, готуючись до переобрання на третій термін”. Постраждав найінноваційніший технологічний сектор, оскільки Сі Цзіньпін відчув, що зростання можливостей компаній несе для нього ризики.

“Держава почала впливати на весь технологічний сектор. З цього моменту починається і період недовіри з боку великих компаній до тих процесів, що відбуваються у країні. А з боку влади стало ще більше методів репресій, перевірок, які стосувалися не лише своїх великих компаній, а й міжнародного бізнесу. І, наприклад, з минулого року компанії зі Сполучених Штатів, європейські компанії, які займалися консалтингом, дуже серйозно постраждали від китайських репресій”, — зазначає експертка з питань Східної Азії.

Наталія Плаксієнко-Бутирська резюмувала, що все це в комплексі призводить до недовіри до Китаю як країни, куди можна інвестувати. Багато іноземних компаній виводять бізнес із КНР, а її громадяни не вірять, що країна здатна впоратися з проблемами, що виникли, і можна вкладати гроші без ризику їх втратити.

Читайте також: Економіку Китаю лихоманить — що це означає, пояснив Пендзин

Нагадаємо, як заявила міністерка торгівлі США Джина Раймондо за підсумками свого візиту до Китаю, США відхилили прохання китайських офіційних осіб про скорочення експортного контролю. Водночас сторони узгодили кроки щодо зниження торговельної напруженості й оголосили про створення нового механізму зв’язку для обговорення питань експортного контролю та інших торговельних проблем.

Читайте також: На кону світове лідерство: як США і Китай намагаються перезапустити відносини, розповів аналітик