П’ятеро дорослих та шестеро дітей виїхали з селища Біла Криниця — це Вовчанська громада Харківської області. 5 липня російські військові завдали масованого ракетного удару по селищу з Білгорода — обстрілювали ракетами С-300. Двоє людей було поранено. Пошкоджено будинки та споруди мирних жителів. Біла Криниця знаходиться за 17 кілометрів від кордону з Росією, інформує FREEДОМ.
За кермом евакуаційного автобуса — Дмитро Ложенко, він керівник організації “Я — врятований”. Разом із командою він уже півтора роки займається розвезенням гуманітарних вантажів, допомогою з відновлення житла та евакуацією людей із гарячих точок. За 500 днів війни його хлопці перевезли у безпечні місця понад 17 тисяч людей. Вони допомагають там, куди інші бояться їхати.
“Ну взагалі до Вовчанська їздимо, стабільно раз-два на тиждень це точно, а найбільша евакуація, це коли ми вивозили хоспіс-геріатричний пансіонат, це 59 осіб, з них 19 лежачих, решта колясочників, на милицях, вікова категорія від 60 років”, — каже Дмитро.
У Білому Колодязі заявку на евакуацію подавали 11 осіб, з них — 6 дітей, найстаршому Микиті — 11 років, наймолодшій Наді — 4 місяці. Коли під’їхав автобус, на волонтерів уже чекали.
Проводити дітей, мам та бабусь прийшли всі жителі вулиці, на яку 5 липня був здійснений масований ракетний удар російських окупантів, уночі люди почули, як піднімаються дахи, падають шибки — вони близько години перебували під обстрілом, сиділи у підвалах та льохах. Вранці все повторилося.
“Ми сиділи у мене в гостях, чуємо приліт у завод — завод тут недалеко, ось — один приліт, ось — інший, ось третій, четвертий. Потім там у будинок потрапило, посікло дах, ось у батьків тут теж”, — згадує місцевий мешканець Анатолій.
Ольга показує, як пошкоджено її будинок, розповідає, що довелося пережити, але евакуюватися з усіма не збирається через худобу.
Мешканці Білої Криниці зізнаються — такий масований обстріл переживають уже вдруге, перший був восени. Але зараз стало дуже страшно, адже до кордону з Росією ближче, ніж до Вовчанська, — менше 20 кілометрів. І бути під прицілом ворога небезпечно.
Сам процес евакуації зайняв не більше десяти хвилин — швидке прощання з рідними та в дорогу.
Інна евакуювалася з чотиримісячною донькою, каже дві доби до цього не спали, через обстріл маля дуже нервувало, вона теж переживає через переїзд, але іншого виходу немає.
“А як мені з дитиною ховатися у льоху? Їй чотири місяці всього, і на підлозі спимо, це просто неможливо. Я, може, ще могла б втекти до лісу, в окоп якийсь, а з дитиною… куди я втечу?”, — ділиться жінка.
За дві години мами з дітьми з Білої Криниці вже у Харкові. Їх розміщують у шелтері, тут вони пробудуть до того моменту, поки не знайдуть орендоване житло, або їх далі не підхопить інша команда евакуації:
“До моменту, поки вони не адаптуються в соціумі, не отримають якісь виплати, щоб винаймати собі житло або вони ухвалять рішення рухатися далі за програмою “Save Ukraine” вглиб України або в західні регіони. Також для дітей, а тут є діти з інвалідністю, для них буде надано абсолютно окрему програму з лікування в клініку “Охматдит” у Києві безкоштовно, також як мінімум 12 місяців вони будуть забезпечені та захищені як соціально так і фізично”, — розповідає Артур Виноградов, заступник керівника організації “Я врятований”.
За час поїздки телефон волонтерів не замовкав, люди безперервно дзвонять та просять про допомогу. Окрім Вовчанська, гарячою точкою в Харківській області залишається Куп’янський напрямок — там зараз щоденні обстріли та ситуація може змінитися будь-якої хвилини, тож рятувальники чекають і готові до нових викликів.