Близько тисячі мирних жителів нині залишаються в місті Часів Яр Донецької області. Їх щодня обстрілюють російські війська. Населений пункт розташований всього лише за 10 кілометрів від Бахмута і є однією з цілей противника. Яка ситуація в місті та як виживають люди, розповіла військова кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.
Російські окупанти продовжують стирати з лиця землі населений пункт Часів Яр. За підрахунками місцевої влади, російські окупанти розбили 99% багатоквартирних будинків.
Ситуація — стабільно важка, бо обстріли постійні, каже голова Часовоярської міської військової адміністрації (ГВА) Сергій Чаус.
“Спрогнозувати їх [обстріли] нереально. Вікна відсутні в кожному будинку. Дуже багато пошкоджених дахів, стін. Якщо брати мікрорайон Східний, то там взагалі жах, інакше не скажеш. Там усе не просто пошкоджено, а ще й знищено. Якщо брати приватний сектор, то він трохи краще зберігся, є можливість проживати, але теж дуже багато пошкоджень. Сама інфраструктура, це насамперед електрика, можливість подачі газу, води, все пошкоджено”, — розповідає голова військової адміністрації.
Попри те, що ситуація в місті складна не перший місяць, місцевим жителям, які ще залишаються тут, намагаються створити прийнятні умови.
На вулицях встановлено бочки з питною водою, які щодня поповнюють. Продовжує роботу “Пункт незламності” (“Пункт незламності”), де можна отримати гуманітарну та медичну допомогу.
“На цей момент є можливість підзарядки: у нас створені пункти підзарядки, де стоять генератори, ми забезпечили по районах генератори. Плюс паливо до них. Відповідно, люди мають можливість прийти, підзарядити свої гаджети, свої павербанки, все, що їм необхідно, ліхтарі. У кожному мікрорайоні стоять місткості, і відбувається підвезення води. Тут є технічна вода, є питна вода. Забезпечуємо наших жителів і харчовими продуктами, водою питною, технічною, побутовою хімією, ліками. У принципі, привозимо все, що тільки можливо”, — каже Сергій Чаус.
Місцевий житель Олександр — продовжує залишатися в місті. Вулицями пересувається велосипедом і більшу частину часу проводить у гаражі. Чоловік каже, тут підбирає запчастини для машини і так йому вдається відволіктися від постійних обстрілів. Свою сім’ю відправив у спокійніший регіон, а сам залишився наглядати за літньою матір’ю.
“Коли дивишся, на що місто перетворилося, на що квартири перетворилися, це боляче. (Що мотивує вас не виїжджати?) — Це мій дім. Я тут народився, я тут і помру, як то кажуть”, — відповідає на запитання кореспондентки чоловік.
Інша місцева мешканка, Зінаїда, займається заготівлею дров. Літня жінка самотужки шукає сухі гілки на сусідніх подвір’ях, щоб підтримувати вогонь удома.
“Як виживаємо? Ось так і виживаємо. Дерева готуємо, дрова. (А ви самі?) — Так. (Тобто нема кому й попиляти?) — Ні. (А це ви заготовляєте, щоб що?) — Щоб їжу на багатті. (А де готуєте?) — У буржуйці”, — відповідає Зінаїда.
Загалом у місті залишається близько тисячі мирних жителів, які відмовляються виїжджати з різних причин.
Хтось не може евакуюватися, залишивши хворих родичів. Хтось не хоче залишати рідну домівку. Багато хто вірить, що українські війська незабаром зможуть відтіснити російських окупантів від Бахмута, і в місті стане спокійніше.
Тут залишаються тільки дорослі — діти були евакуйовані раніше за всіх, і місцева влада стежить за тим, щоб батьки з дітьми поки що не поверталися, адже тут вкрай небезпечно.
Читайте також: Це було улюблене місце городян та іноземців: включення з Краматорська про наслідки удару РФ (ВІДЕО)
Як повідомлялося, Авдіївку на Донеччині українські захисники боронять із 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення росіяни тисячі разів проводили штурмові операції у спробі зайти до міста. Щоденні авіаудари та обстріли артилерією міської інфраструктури — улюблена тактика російських окупаційних військ: Авдіївка майже повністю зруйнована.