Гарантії для приватного капіталу та нові фінансові пакети: що отримає Україна після конференції з відновлення

21-22 червня в Лондоні відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України URC23 (Ukraine Reform Conference). Захід зібрав практично всіх глав МЗС країн G7, а також лідерів окремих держав.

Київ на заході представляли прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а також члени уряду.

У столиці Великої Британії зібралися сотні високопосадовців із понад 60 країн світу та представники 400 компаній.

Конференція в деталях і заявах

Під час лондонської конференції провідні європейські політики та бізнесмени впродовж двох днів обговорювали перспективи післявоєнного відновлення України.

Захід, такий важливий для України, відкрив президент Володимир Зеленський — його онлайн-виступ зірвав оплески.

“Захищаючи Україну, ми захищаємо свободу, а коли ми побудуємо Україну, ми побудуємо свободу. Країна, регіон, континент, світ… Це глобальне завдання. Я хочу подякувати вам. І, звісно, я дякую Швейцарії, Німеччині, Франції, Італії — кожній країні, де ми узгоджували ключові принципи щодо відновлення. На цій конференції ми маємо переходити від бачення до угод, а від угод — до реальних проєктів”, — сказав президент.

Зеленський окреслив п’ять напрямків, у яких створюються основи для миру:

• потенціал єдності;
• потенціал стабільності;
• потенціал зростання;
• потенціал безпеки;
• потенціал демократії.

“Створюючи наші альянси, ми забезпечуємо такий рівень свободи, до якого звикли наші люди. Друге: ми посилюємо стабільність. Щонайменше 600 млн споживачів у світі безпосередньо залежать від нашого аграрного виробництва. Це колосальний потенціал для продовольчої безпеки”, — заявив глава Української держави.

На полях саміту було проведено безліч переговорів і підписано низку угод. Зокрема, Світовий банк збільшує програму фінансування торгівлі до 300 млн дол. Це допоможе українським експортерам у ситуації війни, в якій вони опинилися не з власної волі.

“Ці міжнародні банки будуть кредитувати їх, будуть допомагати експортерам в Україні та імпорту компаній, яким необхідно доставити товари в Україну. Важлива річ, що ця допомога піде безпосередньо в приватний сектор. Ми не підемо до бюджету, ми не підемо до уряду, ми підемо в приватний сектор. Ми підемо допомагати експорту та імпорту. Тобто, ця угода буде допомагати експорту та імпорту на загальну суму 1 млрд доларів протягом наступних двох років”, — пояснив віцепрезидент IFC Альфонсо Гарсіа Мора.

У Європейському Союзі готові підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться. На підтвердження цих слів президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розповіла про проєкт довготривалої підтримки:

“Ми пропонуємо фінансовий резерв на наступні чотири роки в розмірі 50 млрд євро. Сюди входять як кредити, так і гранти. Це забезпечить насамперед перспективу для наших партнерів в Україні, передбачуваність, а також має стимулювати інших донорів теж активізуватися. До 2027 року бюджетний дефіцит України становить близько 60 млрд євро. Для швидкого відновлення необхідно ще близько 50 млрд євро. Загалом 110 млрд євро, які не закриті. Тому вчора я запропонувала країнам-членам ЄС закрити 45% цієї прогалини. Усього це 50 млрд євро для України”.

На конференції особливу увагу приділили новій концепції зі страхування військових ризиків.

“Це величезний крок уперед на шляху до того, щоб допомогти страховикам гарантувати інвестиції в Україну, усунувши один із найбільших бар’єрів і давши інвесторам необхідну впевненість діяти. Цим і всім, що ми тут робимо, ми посилаємо сигнал про те, що наша підтримка на полі бою і за його межами не може припинитися і що неймовірний дух України переможе”, — заявив прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

Ця міжнародна конференція насамперед про економіку, але всім зрозуміло, що відновити її неможливо без забезпечення безпеки. Під час пресконференції міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що Україні зовсім не обов’язково надавати план дій щодо вступу до НАТО, зробити це можна іншим шляхом і набагато швидше.

“Ми бачимо, як Україна розвивається напрочуд швидко. Єнс Столтенберг на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ НАТО сказав, що насправді багато вимог плану щодо вступу до НАТО виконуються. Реформи армії відбуваються під час конфлікту. Думаю, що позиція Великої Британії буде в бік підтримки. Ми відійшли від плану членства, визнавши, що Швеції та Фінляндії цього не знадобилося. Україна демонструє свою прихильність до реформ, а військові демонструють це на полі бою. Я думаю, що всі союзники по НАТО визнають це”, — сказав Клеверлі.

В очікуванні результатів

На відміну від минулої конференції, у словах спікерів було більше конкретики, а обіцянки підтримки підкріплювалися пакетами допомоги на мільярди.

Програму підтримки в розмірі 3 млрд фунтів стерлінгів анонсувала Велика Британія. Міністерство енергетики України та Міністерство закордонних справ Великої Британії планують створити спеціальний фонд підтримки викликів у сфері зелених інновацій на суму 62 млн фунтів.

Європейський банк реконструкції та розвитку запропонував 600 млн євро для енергетичних компаній. Європейський інвестиційний банк готовий фінансувати проєкти на суму понад 500 млн євро.

Розмір допомоги від Німеччини становитиме 381 млн гривень. Також США готові витратити 1,3 млрд доларів на підтримку української інфраструктури.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль акцентував підсумки конференції на чотирьох важливих меседжах:

• Україна стане членом Європейського Союзу;
• Росія має заплатити за свої злочини і руйнування;
• Потрібно завершити створення механізму справедливої компенсації, який дасть змогу використовувати заморожені російські активи для відновлення України;
• Відновлення України принесе користь не тільки Україні, а й партнерам.

Український прем’єр заявив, що задоволений результатами цього заходу.

“За підсумками конференції ми очікуємо низку двосторонніх угод, підписаних між Україною та її міжнародними партнерами. Це охоплюватиме енергетику, сільське господарство, навколишнє середовище, інфраструктуру та економічну підтримку”, — сказав він.

Також глава уряду повідомив, що наступного року конференція відбудеться в Берліні.

Оцінки експертів

Про підсумки конференції та свої оцінки Ukraine Reform Conference в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Олександр Савченко, доктор економічних наук, громадський діяч і ректор Міжнародного інституту бізнесу;
• Андрій Остальський, британський журналіст, письменник і колишній редактор Російської служби BBC.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Росія завдала Україні 1 трильйон збитків

— Практично від усіх присутніх на конференції під час виступів на панельних дискусіях звучало твердження, що Росія повинна повністю компенсувати всі ті збитки, які вона завдала Україні.

Це означає 1 трильйон доларів прямих і непрямих збитків. Тільки прямих збитків — 750 мільярдів доларів.

І навіть якщо припустити, що Росія повністю віддає частину своїх заарештованих активів, що являє собою 500 мільярдів доларів, то це означає, що ще є 500 мільярдів, які Росія все одно повинна буде погасити. Це ті контрибуції і репарації, які РФ у тривалий період часу повинна буде платити Україні.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Інвесторам необхідні ґрунтовні гарантії безпеки

— Питання безпеки залишається і після переможного завершення війни в Україні. Ми маємо розуміти, що Україна хоче відновити свої кордони станом на 1991 рік, ніхто не претендує на території РФ. Це означає тільки те, що наш східний сусід нікуди не дінеться з карти світу.

Україні доведеться нести досить серйозне фінансово-економічне навантаження на український бюджет для того, щоб утримувати армію, яка якоюсь мірою буде і забезпечувати безпеку всього цивілізованого світу.

Проблема полягає в тому, що досить великим блоком витрат будуть однозначно питання, пов’язані з безпекою та обороною. Тобто той блок допомоги, який стосуватиметься матеріально-технічного, військового постачання, допомоги в підготовці Збройних сил, підготовки військових залишиться, я абсолютно впевнений.

Другий момент стосується макрофінансової стабільності, і ми, до речі, почули це і у виступах, і в заявах Євросоюзу, зокрема. Було підтверджено вкотре, що Україні з 2024 по 2027 роки буде виділено 50 млрд євро для забезпечення макроекономічної стабільності та відновлення економіки України.

Зараз питання про те, що буде далі, що буде у 2024-2027 роках? І ми почули вже чітку позицію наших партнерів, яка стосується виділення нам 50 млрд євро з розбивкою по роках. Формально це буде трошки менше, ніж 2023 року, але, тим не менш, це буде досить значуща сума, яка забезпечить макрофінансову стабільність.

За словами представників Євросоюзу, це буде десь близько 50% того, що Україні необхідно для того, щоб забезпечити макроекономічну стабільність.

Без гарантії безпеки для інвесторів вони гроші сюди не принесуть, особливо, поки триває війна. Тож ті моменти, ті сигнали, які ми почули від наших західних партнерів, свідчать про те, що допомога триватиме і під час війни, і після її закінчення.

Вона буде спрямована і на відновлення, і на вдосконалення військово-технічного співробітництва, і на відновлення української економіки, і на забезпечення макроекономічної стабільності.

Формування реєстру завданих збитків — це перший крок, який у правовому полі буде створювати позицію щодо передання частини заморожених активів Україні як компенсації за завдані Росією збитки.

Зараз насправді активно обговорюється правовий механізм, яким чином можна ці заморожені активи передати Україні. Потрібно чітко розуміти, що там є активи приватних осіб.

Зокрема, Велика Британія зробила певні кроки в цьому напрямку, і є поданий у парламенті законопроєкт. Є механізм добровільно-примусової передачі. Як приклад ситуація з продажем “Челсі” паном Абрамовичем і передачею Україні частини отриманих кошти від продажу цього активу. Тобто механізм добровільно-примусової передачі буде, на мій погляд, більш-менш комфортним.

Найімовірніше, це відбуватиметься через механізми судових рішень, і однозначно це потребуватиме досить серйозного періоду часу. Тому, я думаю, що ті кошти, які на сьогоднішній момент можуть виділятися нашими партнерами — кошти інвесторів, кошти донорських фондів — будуть основним фінансовим ресурсом для відновлення економіки в період війни і в перші роки після її закінчення.

Наші партнери залишають за собою право досить чіткого контролю за використанням коштів, моніторингу програм, які будуть реалізовуватися за рахунок цих активів.

Це правильно, тому що вимоги щодо 18 млрд стосувалися і реформи судової системи, правоохоронних органів, удосконалення податкової системи, тобто тих реформ, на які очікує і українське суспільство. Тож у цій ситуації контроль, природно, буде.

Навіть якщо до нас будуть приходити репараційні кошти за рахунок передачі нам частини заморожених активів, природно, це відбуватиметься під досить чітким контролем, зокрема, європейських структур.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Україна може відновитися за 3-4 роки

— На мою думку, конференція виправдала очікування. Що таке міжнародна конференція? Це декларація про наміри. І сам склад учасників конференції говорить про те, що наміри серйозні, і вони будуть реалізовані.

Топ-політики світу були присутні на цьому заході, що в принципі не характерно для економічних конференцій.

Весь цивілізований світ думає про Україну, що робити як після, так ще й до закінчення війни. І Світовий банк, і інші дуже важливі інституції порахували, що навіть до закінчення війни бажано почати процес відновлення України і навіть порахували гроші.

Але від 14 до 20 мільярдів доларів освоїти у 2023 році нереально. Проте таке бажання є.

Для мене стала найпотужнішою заява Європейського Союзу, який декларував 50 мільярдів євро на наступні чотири роки. Здається, що зараз Євросоюз витрачає ще більше на рік.

Євросоюз вірить, так само, як і ми з вами, що війна закінчиться, якщо не цього року, то на початку наступного року. А він уже планує гроші в бюджет на грантове фінансування України протягом наступних чотирьох років. Це, по суті, нічим не відрізняється від членства України в Євросоюзі. Якби ми були членом Євросоюзу, за моїми розрахунками, ми б щорічно отримували від нього 10-11 млрд євро.

Україна буде членом ЄС, тому що він ніколи не дає гроші за довгостроковими програмами країнам, на які він не розраховує, як на партнерів у майбутньому. Ці гроші підуть на створення інфраструктури, доріг, аеропортів, електрики, певних стандартів, які діють на території ЄС.

Страхування військових ризиків передбачає, що всі збитки європейському інвестору будуть компенсовані. Це потужний інструмент залучення приватних інвестицій в Україну. Ці інструменти теж були задекларовані.

За моїми підрахунками, після закінчення війни на інфраструктуру відновлення ми будемо залучати близько 10-12 мільярдів доларів. Плюс нам приблизно стільки треба отримувати інвестицій від приватного бізнесу.

А приватний бізнес сам вирішує, куди інвестувати, що будувати — готель, елеватор чи порт. І Захід загалом, і приватні інвестори очікують докорінного поліпшення ситуації з корупцією, докорінних реформ у судових системах усіх рівнів і ліквідації “п’ятої колони” в Україні, щоб усе було безпечно. Тобто рашистських розвідників, агентів впливу. Я думаю, ми зможемо, зможемо вирішити ці завдання.

І тоді, за моїми розрахунками, можна сподіватися на інвестиції порядку спочатку 10-12, а потім і 15-20 мільярдів доларів щорічно, по наростаючій. Це дасть нам можливість за 3-4 роки відновитися, а потім рвонути вперед на базі нових технологій і рішень.

Це потужна програма, згідно з якою нам не треба відтворювати все, що було зруйновано, тому що було знищено багато старих технологій і підходів.

АНДРІЙ ОСТАЛЬСЬКИЙ: Україні потрібна схема заохочення капіталу від інвесторів

— Пишуть різне. Зокрема я бачив і доволі песимістичні прогнози, що на конференції буде багато важливих розмов від важливих осіб, а от який буде практичний ефект?

Наприклад, у газеті The Times експерти висловлювали думку, що британський уряд заборгував приватному капіталу, і його потрібно запевнити в тому, що можна буде і заробити капітал на відновленні України. Можливо, така розмова ведеться.

Усе-таки ми говоримо про капіталістів, яким важливий прибуток. Вони зобов’язані просто за статутом компанії забезпечити прибуток своїм акціонерам. Але це занадто песимістична оцінка. І не тільки до цього все зведеться.

У конференції брали участь приблизно 400 компаній із 38 країн. І ці компанії володіють сукупним капіталом більше, ніж у 1,5 трильйона доларів. Тобто йдеться про дуже великі кошти, а завдання надскладне — надати Україні екстрену допомогу.

Її, звісно, буде надано. Не дадуть українським лікарям, учителям та іншим залишитися без зарплати. Я впевнений, що колективний Захід цього просто не допустить.

Набагато складніше завдання — це реконструкція і інфраструктури, і української економіки загалом.

Економіка України страждає і, на жаль, продовжуватиме страждати найближчим часом. Падіння ВВП оцінюють у 29%, але на цьому, можливо, справа не зупиниться. І треба примудритися, придумати схему не просто затикання, а довгострокової стратегії заохочення приватного капіталу.

Британський уряд виступив з ініціативою створення Міжнародного агентства страхування військових ризиків. Але, звісно, не тільки Велика Британія має нести цей тягар, і не буде так, але це надзвичайно важливо.

Британія відіграє лідируючу, дуже важливу роль у мобілізації міжнародних зусиль щодо допомоги Україні. У цьому разі приватні компанії сподіватимуться на отримання прибутку, можливо, не в короткій, а в довгостроковій перспективі, але, тим не менш, таку мету має бути поставлено перед ними.

Будуть заходи зі страхування ризиків, що надзвичайно важливо, та інші форми заохочення.

Росія має заплатити за відновлення України. Звичайно, повинна і в моральному сенсі слова, і юридично. Але як змусити її зробити це за нинішнього режиму і за нинішнього стану справ? Поки що це завдання видається не дуже реалістичним.

Що на нас чекає в майбутньому? Безпрецедентна ситуація. Передбачати дуже важко. Багато що, звісно, залежить від стану справ на фронті, від того, чи зуміє Україна домогтися військового перелому.

Читайте також: Підтримка України, мирний план Зеленського та олімпійське табу для РФ і Білорусі: ПАРЄ ухвалила революційну резолюцію