Ядерний шантаж: навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі — розбір Мацуки

Ядерний шантаж Путіна виходить на новий рівень. Світ знову говорить про ядерну загрозу. Росія розмістить тактичну ядерну зброю на території Білорусі — просто біля кордонів Євросоюзу. Що так налякало Путіна, чи справді він готовий застосовувати ядерну зброю, хто йому може завадити та чим відповість Захід на погрози — у матеріалі шефредактора телеканалу FREEДOM Олексія Мацуки.

Ядерна карта

За останній рік Путін уже не вперше використовує ядерну загрозу. Пам’ятаєте всі ці публікації в пресі та дані розвідки про те, що і над Чорним морем Москва може підірвати бомбу, і атакувати локально невеликим зарядом? Зараз уже зрозуміло, що все це було лише спробою підвищити ставки. А всі “розвіддані”, мабуть, спеціально “зливалися” самою Росією. А зараз той самий випадок чи цього разу все серйозніше?

Формально, як заявляють у Москві, причиною для розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі став факт, що Лондон вирішив передати Україні танкові снаряди зі збідненим ураном. Але схоже, що це лише формальний привід. І головна причина — підготовка контрнаступу збройних сил України. Натяки на те, що він може відбутися дуже скоро, — лунають зараз постійно. Зокрема, на це натякав стратегічний координатор Ради безпеки США Джон Кірбі.

“Зброя, яку ми зараз передаємо Україні, необхідна для серйозного посилення бойових дій найближчим часом”, — зазначав Кірбі.

Американські чиновники уточнили, що розуміють під “найближчим часом”.

“Ми очікуємо, що українці просунуться вперед або почнуть свій весняний наступ найближчими тижнями. І ми дійсно залишаємо це в руках українців — вони самі повинні намітити й терміни цього весняного наступу, і конкретну тактику”, — сказала постійна представниця США при НАТО Джуліанн Сміт.

І Росія, яка часто прагне дати асиметричну відповідь, явно може використати ядерну загрозу як протиставлення підготовлюваному контрнаступу. Пишуть про це й аналітики американського Інституту вивчення війни. Вважаючи, що в Кремлі можуть побоюватися успіху української операції.

“Багато відомих російських блогерів і офіційних осіб попереджали, що українські війська, ймовірно, незабаром спробують почати великий контрнаступ. Дії Путіна свідчать про те, що він згоден і боїться потенційного успіху українського контрнаступу”, — зазначають в Інституті вивчення війни.

Зрозуміло, що до стримування українського наступу в Росії теж готуються. Збирають війська, проводять приховану мобілізацію, формують лінії ешелонованої оборони. Але, мабуть, подумали, що цього мало — вирішили ще й пригрозити. Тільки от кому? Києву — чи Вашингтону? Реакція Штатів насправді цікава і показова.

Погляд із Вашингтона

Відповідаючи на запитання журналістів, президент США Джо Байден був украй лаконічним. Він лише зазначив, що заява Путіна про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі — “небезпечна”.

“Це небезпечна розмова, і це викликає занепокоєння”, — сказав американський лідер.

Здавалося б, минулого разу, щойно здійнялася хвиля чуток про можливий вибух (нехай навіть під виглядом випробувань) над Чорним морем або в районі острова Зміїний, США реагували куди жорсткіше. Заявляли про наслідки, погрожували санкціями. Чому цього немає зараз? Просто Штати не бачать ознак того, щоб Кремль взявся за реалізацію того, про що так голосно заявили.

“Немає жодних свідчень, що росіяни переміщують щось, або реально думають щось переміщувати… Ми не бачили на російській території жодних ознак навіть підготовки такого перевезення. Як немає і свідчень, що Путін має намір застосувати тактичну ядерну зброю в Україні або де-небудь ще”, — повідомив стратегічний координатор Радбезу США Джон Кірбі.

Думка, яку озвучують американські експерти (ймовірно, щось схоже сформулювали й аналітики у своїх висновках для перших осіб США), — що Україна тут ні до чого. І заявивши про відправлення атомних бомб у Білорусь, Путін вирішив підвищити градус напруги у відносинах Росії та Заходу. Вкотре намагаючись посадити США за стіл переговорів.

“Реакція США говорить, що вони не збираються грати в ігри Путіна. Як це було і після підвищення боєготовності стратегічних сил у лютому 2022 року. Путін привносить ядерний фактор у війну з Україною, припускаючи, що викличе увагу США, але нічого не відбувається. Включатися в гру з Москвою вони відмовилися”, — вважає експерт із російської ядерної політики Максим Старчак.

Але ж тут як… Побачивши, що на слова немає реакції, Москва явно може перейти до дій. І якщо ядерну зброю все ж буде доставлено в Білорусь — то як, скільки і де саме її розмістять?

Секретний вантаж

Для початку трохи статистики. Росія має найбільший ядерний потенціал у світі. За оцінками Федерації американських учених:

• у Москви 5 977 ядерних боєголовок;
• у США — 5 428;
• у Китаю — 350;
• у Франції — 290;
• у Великої Британії — 225.

А далі зі ще скромнішими запасами — Пакистан, Індія та Ізраїль.

Але говорячи про кількість ядерних боєголовок Росії, експерти зазначають, що ця цифра включає близько 1 500 боєголовок, які вже списано та підлягають утилізації. Просто Москва їх тримає, що називається, для кількості. Залишається приблизно 4 500, з них більшість вважається стратегічною ядерною зброєю, тобто балістичними ракетами, які можуть доставити ядерні боєголовки на великі відстані. Саме таке озброєння і вважається зброєю ядерної війни.

Решта — це менш руйнівна тактична ядерна зброя. І ось саме про її розміщення в Білорусі сьогодні йдеться. Хоча Лукашенко вже і про стратегічну зброю розмірковує.

“Треба буде, ми з Путіним вирішимо і введемо сюди й стратегічну ядерну зброю… Ми ні перед чим не зупинимося, захищаючи свої країни”, — сказав самопроголошений президент Білорусі.

Підготовка до розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі триває вже понад рік. Лукашенко пропонував це ще наприкінці 2021-го, а на початку 2022-го навіть змінив конституцію і відмовився від нейтрального статусу. Але тоді цей козир приберегли.

“Путін, імовірно, утримався від розгортання зброї в Білорусі на початку повномасштабного вторгнення 2022 року, щоб зберегти можливість розмістити її в межах майбутньої російської інформаційної операції з маніпулювання Заходом”, — припускають аналітики Інституту вивчення війни.

Що буде зараз? Логічно очікувати, що нагнітати будуть тепер крок за кроком, створюючи все нові й нові інформаційні приводи.

Ось заявляється, що 10 літаків білоруських військово-повітряних сил уже готові до застосування тактичної ядерної зброї. Далі — запевняють, що білоруські льотчики нібито вже у квітні навчаться пілотувати літаки з ядерною зброєю на борту. Росія вже передала Білорусі комплекси “Іскандер”, які можуть бути носіями для тактичної ядерної зброї, а до липня планують закінчити будівництво сховища для цієї зброї. Кожен меседж можна розвивати і “розкручувати”, нарощуючи градус напруженості.

Дата завершення будівництва сховища теж, до речі, не випадкова — якраз до саміту НАТО у Вільнюсі.

Але де все це зберігати? У Гомельській області (на південному сході Білорусі, що межує з Росією та Україною) в радянські часи була база зберігання ядерної зброї — об’єкт “Гомель-30”. Але він давно законсервований. І не зрозумілий стан цього бункера, попри те, що його, за чутками, ремонтували.

Був до речі і ще один радянський об’єкт схожого призначення.

“Другий об’єкт відновити вже, ймовірно, не вдасться: він належить якійсь фермі, і зараз там зберігають урожай”, — повідомив військовий експерт Віктор Кевлюк.

Заявлені терміни будівництва в Білорусі нових сховищ теж можуть бути частиною інформаційної кампанії. Адже за даними британського видання The Guardian, воно і зовсім ще не починалося.

“Ядерники скептично ставляться до таких амбітних термінів і зазначають, що Росія працює над сховищем ядерної зброї в Калінінграді щонайменше сім років, і досі неясно, чи туди прибули бомби. Поки не з’явилося жодного супутникового знімка, на якому можна було б припустити, що щось подібне будується в Білорусі”, — пише The Guardian.

І якщо біля Калінінграда ці роботи хоча б фіксують, то ось у Білорусі нічого подібного поки що помічено не було. Хоча, може, просто секретність настільки висока. Повністю виключати в таких питаннях нічого не можна. Але сумнівів, звісно, вистачає.

А ось у Києві в ці плани, схоже, не особливо вірять.

“Я можу сказати, що ніякого розміщення ядерної зброї на території Білорусі не буде і бути не може доти, доки Китай не дасть дозволу Путіну розміщувати там ядерну зброю. Чи надасть Китай дозвіл Путіну розміщувати ядерну зброю на території Білорусі? Я більш ніж упевнений, що ні”, — заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.

Але “план Б” теж потрібен — розуміння, чим готовий відповісти Захід, якщо Москва таки розмістить ядерну зброю в Білорусі або навіть її застосує.

Можлива реакція

Для початку згадаємо реакцію в різних світових столицях. У Варшаві вже заявили: якщо щось трапиться — будуть готові розширити свою участь по лінії ядерного стримування НАТО. У Вільнюсі заявили, що навіть наявність атомних бомб у Лукашенка особливо ситуацію не змінить.

“У росіян була ядерна зброя в Калінінграді біля наших кордонів ще до повномасштабного вторгнення в Україну. Я вважаю, що це акт відчаю, тому що ви бачите, що війна в Україні йде не дуже добре для Путіна”, — зазначив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс. 

Китай досить несподівано виступив на Радбезі ООН проти плану Кремля. Причому, сталося це через тиждень після візиту Сі до Москви. Найімовірніше, Путін сказав главі Китаю про свої плани, почув про незгоду, а публічно Піднебесна висловила свою позицію не одразу, але за першої зручної нагоди.

“Ми виступаємо за заборону передачі ядерної зброї, щоб жодні ядерні країни не передавали свою ядерну зброю за кордон і не розміщували її за межами своєї країни”, — наголосив заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан.

Аналіз риторики Китаю в ООН від самого початку війни показує, що коли Пекін хоче зберегти обличчя, але підтримати при цьому Москву, формулювання зовсім інші. Тут же дійсно вираження незгоди. Причому публічне.

Захід явно зараз визначається і з планом на крайній випадок. Що зроблять, якщо удар (нехай навіть обмежений) все-таки буде завдано.

І тут цікавий інсайд публікує німецька газета Die Welt, посилаючись на американського політолога і журналіста Фреда Каплана. Пишуть, що американська відповідь на російський ядерний удар може бути й аналогічною, тобто ядерною. Дивлячись, які країни будуть втягнуті.

За даними видання, ще за часів президентства Обами Радбез США провів тактичну симуляцію. Сценарій передбачав, що Путін розв’язав війну проти однієї з країн Балтії, зазнав поразки у звичайній війні проти НАТО і застосував тактичну ядерну зброю, щоб врятувати ситуацію. Тоді американці дійшли думки, що в аналогічній ситуації — якби вона трапилася в реальному житті — США повинні дати ядерну відповідь на російську ядерну атаку.

А другий варіант був таким.

“Я знаю, що розглядається додаткова опція на випадок, якщо Росія застосує ядерну зброю. Можливою реакцією може бути знищення всіх російських позицій в Україні за допомогою звичайних засобів, зокрема, ВПС. Цілком можливо, ми могли б це зробити за кілька днів або тиждень. І якщо росіяни застосують кілька одиниць ядерної зброї, стримувальна цінність таких засобів зникне”, — описав американський політолог і журналіст Фред Каплан.

Гадаю, що це не просто інсайд. Швидше за все, вустами авторитетного журналіста передали попередження в Москву. Мовляв, знайте про наслідки. Але в будь-якому разі зі своїми планами передислокації зброї Кремль міг і запізнитися, якщо український контрнаступ дійсно почнеться вже навесні, як і прогнозується.