Медики Марганця Дніпропетровської області справляються з новими викликами, пов’язаними з війною, повідомляє FREEДОМ.
Перші ворожі снаряди полетіли по місту в липні минулого року. Олена Ковтун, яка працює фельдшеркою з медицини невідкладних станів підстанції екстреної медичної допомоги міста Марганець уже 38 років, розповідає, як торік змінилася її робота.
“До наших звичайних викликів долучилися ще мінно-вибухові травми, люди, у яких ампутовані кінцівки, осколкові поранення, відірвані руки, ноги, поранення живота, шиї”, — зазначила Ковтун.
Медикам видали бронежилети.
“Вони в нас легкі. Тут ми додатково кладемо турнікети, перев’язувальні матеріал, шприци, як перше знеболювальне”, — показує фельдшерка.
Торік, 24 лютого, згадує медикиня, відчували розгубленість. У березні російські війська вже зайняли Запорізьку атомну електростанцію по той бік Каховського водосховища, і всі хвилювалися за радіаційну безпеку. А вже в липні звідти почалися обстріли Марганця.
“Приліт був по місцевій лікарні, було пошкоджено інфекційне відділення, зупинка, машина швидкої допомоги. Там уламкове було пошкодження”, — розповіла Ковтун.
Один із найстрашніших обстрілів по центру Марганця російські окупанти здійснили 10 серпня. Усі прильоти припали на багатоповерхівки, Палац культури, гуртожиток, дві школи та будинок для літніх людей. Тоді 12 людей загинули, ще 11 дістали поранення. Найбільше вбитих було в гуртожитку: там проживали пенсіонери та працівники місцевого гірничо-збагачувального комбінату.
“Відірваний палець у чоловіка був, уламкове поранення ноги, другий — око вибите, третій був — уламкове поранення тазостегнового суглоба”, — згадує медикиня.
Після цього Олена купила в магазині найбільшу валізу, але з міста так і не виїхала, не змогла.
“Психологічно важко, але що робити? Робота в нас така”, — каже Олена Ковтун.
Юлії Ведмідь 30 років, п’ять із них вона працює фельдшером у Марганці. Каже, останній рік для неї найважчий.
“Дуже страшно, коли чуєш ці вибухи, вибухи снарядів, коли свистять над головою, це вже страшно. Дивишся, виклик приходить і молишся, щоб не було цих мінно-вибухових травм”, — розповідає вона.
За словами Юлії Ведмідь, зараз змінився принцип надання допомоги постраждалим. Коли під час роботи починаються вибухи, заспокоювати доводиться і постраждалого, і себе. 15 березня, під час останнього масованого обстрілу центру Марганця від російських снарядів загинуло двоє людей. Рятувати довелося п’ятьох.
“Травма голови була, уламкові поранення. Їхали, жінка була в шоку. Ми всіляко морально намагалися її підтримати, хоча самі їдемо і всередині, як, знаєте, холодець тремтить, і думаєш: “Боже, Боже!” — зазначила фельдшерка.
Бригади марганецької підстанції оснащені всім необхідним для порятунку постраждалих. Додатково тут з’явилося два нових набори медикаментів: травматологічна та реанімаційна сумки. Вони для особливо важких поранених. У Марганці щодня на зміні працює чотири бригади екстреної медичної допомоги. Загалом на підстанції 20 фельдшерів. Жоден із них не залишив своє робоче місце, каже завідувач Володимир Гробовий, і додає: дуже хвилюється за своїх підопічних на виїздах.
“Було, що поруч обстріли. Усе обійшлося. Було таке, що в укритті ховалися, надавали при цьому допомогу пораненим. Уже в укритті намагалися перенести кудись у підвал і потім уже, після закінчення обстрілу, доставляли в лікарню”, — каже Гробовий.
Лікар розповідає, що майже 10 місяців під вогнем доводиться вчитися і приймати нові виклики. Від початку російських обстрілів у Марганецькій громаді вже загинули 16 людей, понад півсотні зазнали поранень.
Читайте також: “Для мене це — честь”: медик зі США приїхав до України і допомагає пораненим (ВІДЕО)














