Два місяці живе в терміналі — росіянин утік від мобілізації та застряг в аеропорту Південної Кореї (ВІДЕО)

23-річний росіянин Володимир Марактаєв уже 2 місяці живе в залі вильоту аеропорту в Південній Кореї. 24 вересня 2022 року він отримав повістку про призов на війну в Україну. Студент виїхав із сибірського міста і втік через кордон у сусідню Монголію, потім поїхав на Філіппіни та 12 листопада вилетів до Південної Кореї в надії отримати статус біженця. Але влада Південної Кореї відхилила його запит. Після 6-денного перебування в СІЗО втікача повернули в аеропорт. Хлопець подав апеляцію, а це означає, що його поки що не можна депортувати. Він залишається в будівлі термінала в очікуванні результату, повідомляє FREEДОМ.

“Я не дуже пам’ятаю, які були мої дії. Але я пам’ятаю, як тупо дивився на цей листок паперу, який я знайшов у своїй поштовій скриньці. У той момент я не дуже розумів, що це означає. Протягом 5 хвилин я перечитував його знову і знову, не заглиблюючись у причину, через яку я це отримав”, — згадує Марактаєв.

Довелося тікати, і вже 2 місяці він чекає в аеропорту Південної Кореї на рішення влади щодо надання притулку.

“Навіть якщо я спробую повернутися до Росії, мене, найімовірніше, затримають на кордоні та здадуть поліції. Поліція здасть військовим, у військкомат, а вони відправлять на фронт”, — каже російський студент.

Він один із п’яти російських чоловіків, які застрягли в терміналі аеропорту “Інчхон” біля Сеула.

“Моє життя схоже на день бабака. У ньому немає нічого нового, нічого захопливого. Ми просто чекаємо тут, минуло вже два місяці. Підходить третій місяць, весь день я майже нічого не роблю. Я прокидаюся, у мене є їжа від Міністерства юстиції, я гуляю, намагаюся читати книги, намагаюся вивчити корейську”, — розповів Марактаєв.

Він живе в маленькій кімнаті поруч із залом вильоту аеропорту. Застряглих там годують, вони можуть прийняти душ, але гаряча вода обмежена. Речі доводиться прати вручну. У біженця мало грошей, російські банківські картки майже перестали працювати за межами країни-агресора.

“Російські кредитні картки не обслуговуються в жодних інших країнах, крім, можливо, Казахстану або Білорусі. Я не знаю. Ви не можете отримати доступ до грошей, які у вас є на рахунку. Усе, що в мене було, — гроші, які я взяв, коли вийшов із дому. На Новий рік я купив собі каву, тому що вирішив, що повинен якось побалувати себе у свято”, — сказав Марактаєв.

Попри стан невизначеності, росіянин каже, що життя в аеропорту краще, ніж повернення до РФ. У його рідному регіоні — Бурятії — пройшла одна з найагресивніших мобілізаційних кампаній у країні. Одного з його найближчих шкільних друзів було вбито в Україні.

“Я б сказав, що ми відрізняємося від українців. Ця війна припиниться, у мене буде дім, куди повернутися, а в них — ні. Але зараз ми всі тікаємо від одного й того ж поганого старого, який хоче… Я не знаю, чого він хоче. Я думаю, зробити життя людей нещасним. Ми не хотіли тікати, але доводиться обирати менше із зол — бігти, а не вбивати людей, не вмирати самому”, — висловився російський студент.

Якщо в межах розгляду справи наприкінці січня суд стане на бік росіян, вони зможуть перебувати в Південній Кореї до завершення процедури розгляду кандидатури на статус біженця, отримавши візу категорії G1.

Читайте також: Регулярна армія РФ перетворилася на збіговисько “мобіків”, якими дуже важко керувати, — Самусь

Як повідомлялося раніше, понад удвічі 2022 року зріс попит на купівлю росіянами нерухомості за кордоном. До такої тенденції призвело те, що громадяни РФ продовжують масово залишати батьківщину, втікаючи від путінської війни. За минулий рік, за різними даними, країну залишили майже півтора мільйона осіб. Але зовсім невеликий відсоток росіян мають гроші на купівлю нерухомості за кордоном.