У яких країнах кримські татари ховаються від мобілізації та репресій — дані голови Кримськотатарського ресурсного центру

Напередодні путінської мобілізації в окупованому Росією Криму було виписано 60 тис. повісток, мобілізаційний план загарбників на півострові становив 20 тис. осіб, ще 2,5 тис. кримчан планувалося зібрати в рамках незаконного призову. Відповідно, молоді люди та чоловіки масово виїжджали з півострова, щоб не опинитися в лавах збройних сил РФ і не воювати проти співвітчизників. Про це сьогодні, 21 січня, розповів голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Однією із країн, куди виїжджали кримські татари, став Казахстан. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, туди виїхали понад 2 тис. осіб. Проте, за словами Барієва, Казахстан для кримських татар був, скоріше, транзитною країною, зокрема, на шляху до Узбекистану, куди майже 80 років тому депортували кримських татар.

“З Казахстану хтось попрямував далі — у бік Узбекистану, тому що батьки багатьох молодих людей, які виїхали, народилися в Узбекистані і мають якісь контакти. Є друзі, із якими вони виросли”, — коментує гість ефіру.

Також кримські татари активно виїжджали до Туреччини, зокрема через треті країни, наприклад Грузію.

“У Туреччині активно працюють наші активісти, і наші співвітчизники отримують тимчасове посвідчення та перебувають там. І справді, чимало людей проживає у низці міст Турецької республіки зараз”, — зазначив Барієв.

Крім того, кримські татари виїжджали та виїжджають до країн Європи.

“Це і Ірландія, і Німеччина, і Бельгія. Ми бачимо трагедію, трагедію, пов’язану з тим, що народ, здебільшого чоловіче населення, змушене виїжджати та опинятися у різних країнах”, — коментує Барієв.

Багато кримських татар, що виїхали, зіткнулися з тими чи іншими проблемами з документами, які намагається розв’язувати Меджліс кримськотатарського народу. Зокрема, щоб люди могли виїхати за існуючими російськими документами, а вже у посольствах та консульствах України вирішити питання із документами українського зразка.

“Зараз ми і на рівні Меджлісу кримськотатарського народу, і на рівні Всесвітнього конгресу кримських татар намагаємось повністю брати, скажімо так, на олівець усіх цих людей для того, щоб у нас були постійні з ними комунікації… І, звичайно, часто буває, що доводиться вирішувати багато питань у приватному порядку, тому що дуже багато різних випадків виникає через таку ситуацію”, — зазначив Ескендер Барієв.

Читайте також: Від путінської мобілізації — до Казахстану: історії кримських татар (ВІДЕО)