Відчути реалії, у яких живе Україна, тепер можуть жителі Парижа. У самому центрі столиці Франції відкрилася виставка фото та відео жахливих картин війни. Місцеві журналісти та правозахисники з перших вуст почули розповіді тих, хто пережив окупацію та бойові дії. Крім того, у Парижі зараз готує свою виставку українська художниця з Донбасу Алевтина Кахідзе. Як українці за кордоном нагадують Європі та світу про війну — у матеріалі шеф-редактора телеканалу FREEДОМ Олексія Мацуки.
“Впливати треба на суспільство насамперед. Від того, як це усвідомлюватиме суспільство, відповідно, ухвалюватимуться рішення тим же Макроном, Шольцем. Тобто тиск потрібен знизу. А достукатися до людей можна лише через почуття, через спроби поставити себе на місце таких же цивільних, як і в Україні”, — говорить народний депутат України Олег Дунда.
Українці, які пережили жахи окупації та російської війни, розмовляючи з журналістами, ледве стримували сльози.
“Жінка 25 років, у неї була повністю відірвана голова. А мати була тяжко поранена, мала рани двох ніг, а рука трималася просто на шкірі”, — згадує лікарка-реабілітологиня з Київської області Ольга Симонова.
Історії звичайних людей у своєму репортажі об’єднав режисер та волонтер Микола Бичук. Його відео — один із тисяч доказів воєнних злочинів росіян у Європі, в Україні.
“Ти дивишся на смерть і розумієш, що як людина, як творець, ти не повинен мовчати, а маєш говорити про це світу. Я довго думав, як це можу сказати. На що я маю право, а на що — не маю. Що саме я робитиму: спектакль чи щось інше. Я думаю, що саме ці події було б добре показати як документальний фільм”, — розповів режисер.
У багатьох українців, які приїхали до Франції, історії, від яких холоне кров. Люди важко розповідають те, що бачили, що пам’ятають. Те, що назавжди залишиться не лише у їхніх спогадах, а й стане частиною історичної пам’яті усієї України, зазначає Олексій Мацука.
“Ми іноді чуємо про те, що тут хтось втомився від України. Але ми отримуємо багато повідомлень від звичайних людей про те, що немає втоми. Ми голосно говоримо всюди — Україну не залишимо! Ми маємо розповсюджувати інформацію, зупинити путінську машину”, — зазначає співзасновниця організації “Ми разом з Україною” Аліна Ле Бейл-Кремер.
Українська художниця Алевтина Кахідзе родом із Жданівки Донецької області. Зараз вона в турі європейськими містами. У Парижі мисткиня готує чергову виставку робіт.
“Моя бабуся воювала. А на 9 травня завжди ходила та розповідала героїчні історії. Але коли її паралізувало, вона такі жахи розповідала — як зґвалтував командир якусь дитину чи то дев’яти, чи десяти років. Через паралізацію в людини відбувається щось таке, після чого соціальні речі йдуть на другий план. Отак я і дізналася, якою насправді була Друга світова”, — розповіла художниця.
На картинах Алевтини можна побачити сюжети з війни, розв’язаної Путіним на Донбасі 2014-го. На роботах художниця відобразила свою матір.
“Ось тут вона сидить у городі. Починають стріляти. Це вже травень 2014 року. Це як вона йде з городу, що вже добре так стріляли, як вона говорила. А це серпень, вона із помідорами йде. До Жданівки увійшла українська армія у 2014-му році та вибили так званих “ДНР-рівців”, але у серпні вони повернулися. А ось це її Новий рік, із 2014 на 2015 рік. Так ось 2015 рік моя мама зустрічала. Вона померла на блок-посту”, — розповіла Алевтина Кахідзе.
Читайте також: Російські окупанти розлучили матір із сином на 7 місяців — історія української родини (ВІДЕО)