Вчора о 22:54
Всі країни ЄС погодилися відкрити ще один кластер для переговорів про вступ України до Євросоюзу, який називається “Зовнішні відносини”.
Європарламент привітав старт першого переговорного блоку про вступ України до ЄС, який відкрився у червні 2026 року, і висловив сподівання на швидке відкриття наступних блоків.
Новий переговорний кластер для України
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що для України відкривається новий переговорний кластер у межах євроінтеграції — “Зовнішні відносини”.
“Кластер 6 особливо важливий у сучасному глобальному середовищі безпеки. Спільна політика безпеки та оборони, торгівля, гуманітарна допомога і співпраця у сфері розвитку, зближення України зі спільною зовнішньою й оборонною політикою ЄС”, — наголосив Тарас Качка.
За його словами, офіційне рішення про відкриття кластера ЄС повинен оголосити 14 липня.
Україна налаштована на якнайшвидше відкриття всіх кластерів для вступу до Європейського Союзу. Саме це було головною темою недавньої розмови між президентом України Володимиром Зеленським і президентом Європейської Ради Антоніу Коштою на полях саміту НАТО в Анкарі.
“Обговорили потенційний графік наступних кроків. Україна і наші люди цього повністю заслуговують. Ми виконуємо всі свої зобов’язання щодо вступу до Євросоюзу. І буде справедливо, якщо ми отримаємо у відповідь чіткі сигнали підтримки від ЄС”, — вважає глава держави.
Своєю чергою депутати Європейського парламенту закликали до конструктивного обговорення шляхів подальшої євроінтеграції України з урахуванням стратегічних інтересів Євросоюзу. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту. Окремо там зазначили, що державам-членам ЄС варто враховувати динаміку подій у державах-кандидатах, зокрема спроби Росії підірвати суспільну підтримку курсу на вступ до ЄС, і працювати на зміцнення майбутньої безпеки як України, так і всього континенту.
У звіті про стан реформ в Україні високо оцінено зусилля держави з укріплення демократичних інституцій і збереження розподілу влади навіть в умовах війни. Депутати відзначили прогрес у судовій реформі та антикорупційній боротьбі, водночас наголосивши на необхідності продовжувати рух у цих напрямках: міцне верховенство права, на їхню думку, забезпечить прозорість відновлення й економічного відродження, а також зміцнить довіру інвесторів і міжнародних партнерів.
Також депутати Європейського парламенту закликали Україну і Польщу продовжити зусилля щодо історичного примирення і зберігати добросусідські відносини.
Євродепутати виразили жаль у зв’язку з рішенням про присвоєння одному з елітних підрозділів Збройних сил України імені героїв Української повстанської армії (УПА). У резолюції зазначається, що цей крок не враховує чутливість і скорботу польської сторони, і може негативно вплинути на відносини між двома сусідніми державами. У зв’язку з цим Європарламент закликав до деескалації та відновлення зусиль “у дусі доброї волі” для досягнення історичного примирення. Водночас питання добросусідських відносин розглядається як один з елементів оцінки прогресу України на шляху до вступу до Європейського Союзу. Основна частина резолюції підтверджує підтримку європейських прагнень України, відзначає досягнутий прогрес у проведенні реформ і закликає продовжувати процес євроінтеграції.
Відкриття нового переговорного кластера в оцінці експертів
Що означає відкриття нового переговорного кластера щодо вступу до Євросоюзу? У якому темпі Україна рухається в межах євроінтеграції? Які зміни в законодавстві є ключовими? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов і аналітик міжнародної політики Олександр Колесніченко.
ІГОР ПОПОВ: Відкриття нового кластера пов’язане із загальноєвропейською безпекою
— Європейське законодавство — це сотні директив, об’єднаних у шість кластерів. Країна, яка вступає до ЄС, повинна провести переговори і привести своє національне законодавство у відповідність з кожною директивою у кожному з цих кластерів.
Україна вже формально відкрила для себе перший кластер “Основи”, куди входять верховенство права, боротьба з корупцією і демократія. Тепер нам відкривають шостий кластер “Зовнішні відносини”.
За іншими кластерами нам уже виставлені списки того, що необхідно змінити, — так звані маяки. Але офіційного відкриття поки немає, хоча Україна уже провела скринінг законодавства і виконала все, що вимагалося на цьому етапі. Тому можемо сподіватися, що у вересні відкриють ще один-два кластери.
За двома кластерами уже будуть йти офіційні переговори. Делегації України та Євросоюзу будуть сідати та з’ясовувати, що саме необхідно привести у відповідність. За іншими чотирма кластерами наші міністерства й уряд уже працюють у неофіційному режимі, щоб, коли їх офіційно відкриють, у нас все було готово і половина вимог уже була виконана.
Це робиться не стільки для Євросоюзу, скільки для того, щоб українська економіка і система державного управління працювали за тими ж стандартами, що й у ЄС.
У новому кластері два основних розділи: зовнішньоекономічна політика і зовнішня політика, включаючи дипломатію і сферу безпеки. Це означає, що ми повинні будемо поступово перебудовувати свою зовнішню політику за тими ж принципами, за якими працює Євросоюз.
Що стосується зовнішньоекономічної політики, то якщо у ЄС з якоюсь країною діє угода про зону вільної торгівлі, то після вступу України до Євросоюзу ми також будемо працювати з цією країною на тих же умовах. Тобто повністю зміниться система митного і податкового регулювання.
Головним викликом для нашої економіки та бюджету стане зміна митної політики. Коли Україна стає членом ЄС, внутрішні митні кордони з Польщею, Словаччиною та Угорщиною зникають. Водночас митні збори, які будуть стягуватися на зовнішньому кордоні Євросоюзу, будуть надходити в загальний бюджет ЄС, а Україна стане отримувати лише свою частку.
Зараз же митні надходження — це приблизно половина наповнення нашого бюджету. Тому Міністерство фінансів уже прораховує, що ми втратимо, що придбаємо і які знадобляться компенсатори, щоб бути готовими до цих змін.
Насправді це багато в чому технічні рішення, які необхідно заздалегідь готувати та приймати. Йдеться як про закони, так і про підзаконні акти. Частина з них набуде чинності уже зараз, а частина — тільки після офіційного приєднання України до ЄС.
Зараз головна вигода Євросоюзу від України — це співпраця у сфері безпеки. Саме цим і пояснюється той факт, що нам відкрили саме шостий кластер, тому що питання спільної безпеки входять саме в нього.
За час війни Україна пройшла великий шлях. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ми були отримувачем військової допомоги — спочатку касок і бронежилетів, потім танків і винищувачів, то сьогодні Україна уже стала, можна сказати, старшим партнером у сфері безпеки.
Всі бачать, що в України сьогодні найпотужніша і найдосвідченіша армія у Європі, а також один з найінноваційніших військово-промислових комплексів. Тому, будемо відкриті, дуже важливо, щоб Україна стала частиною ЄС, і щоб на неї поширювалася дія статті 42.7 Договору про Євросоюз — положення про колективну оборону. Ця стаття застосовується надзвичайно рідко, багато в чому вона побудована за аналогією зі статтею 5 Північноатлантичного договору. Саме тому всі лобісти вступу України до ЄС роблять акцент насамперед на питаннях безпеки.
ОЛЕКСАНДР КОЛЕСНІЧЕНКО: В умовах війни складно змінювати законодавство
— Якщо не буде завершено перший кластер, то інші п’ять, по суті, нікому не будуть потрібні. Саме з першим кластером у нас зараз є основні проблеми. Так, за іншими теж потрібно працювати, але ключовий — саме перший.
Головна проблема зараз — судова реформа. Є й кілька інших маркерів, які необхідно виконати. Найімовірніше, пізніше з’являться і нові проблеми, наприклад, пов’язані з екологічним законодавством. Думаю, ближче до кінця року ми ще будемо це обговорювати.
Взагалі вступ до Європейського Союзу — це своєрідна карточка, яка підтверджує, що ти відповідаєш певним стандартам. Спочатку потрібно стати “джентльменом”.
Проблема в тому, що частина вимог, які висувають європейські партнери, розрахована не на країну, яка веде війну. Багато реформ ми зараз просто не можемо повноцінно впровадити. Так, ми можемо прийняти відповідні закони, можемо їх написати та проголосувати за них. Але головне питання — їхня фактична реалізація. Чи будуть вони реально працювати так, як повинні?
За статистикою, у нас все має добрий вигляд. Були імплементовані тисячі норм, прийнято величезну кількість законодавчих змін. Але питання залишається тим же: як у реальності працює демократія в Україні?
Наприклад, у нас є фондові біржі. Але чи можемо ми порівняти їх з європейськими? Ні. У нас, по суті, так і не була сформована по-справжньому відкрита економіка. Багато в чому тому, що в умовах війни це зробити надзвичайно складно. Не всі компанії готові публікувати відкриту фінансову звітність. І це лише вершина айсберга.
Нам ще тільки доведеться розібратися з усім масивом проблем. Зараз ми перебуваємо навіть не на середині шляху. Я вважаю, що ми поки лише підійшли до вершини цього айсберга і поступово починаємо його розбирати. Але попереду ще дуже багато підводних камінів і складнощів.
У нас є план, згідно з яким за 12-18 місяців ми хочемо імплементувати всі залишені вимоги. Але, на мою думку, це занадто швидкий темп. Така прискорена реалізація законів — не завжди добре. Звісно, ми всі хочемо вступити до Євросоюзу, але водночас повинні тверезо розуміти, в якому стані зараз перебуває країна. А ситуація дійсно дуже складна.
Виникає ще одне питання: чи дійсно Європа готова інтегрувати Україну?
Сьогодні значна частина європейського істеблішменту все-таки прагне дистанціюватися від конфлікту з Росією. Якщо європейський політик вийде з лозунгом: “Приймімо Україну до ЄС, щоб увійти в конфлікт з Росією”, — за нього просто не проголосують. Тому тут існує дуже серйозна дилема.
Читайте також: Чи буде Польща перешкоджати вступу України до ЄС — думки експертів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
