Реабілітація та відновлення: як волонтери рятують поранених диких птахів від загибелі (ВІДЕО)

Центр первинної допомоги диким тваринам у Бучі з подальшою реабілітацією в Беремицькому четвертий рік зцілює і випускає в дику природу постраждалих вихованців. Покалічених, не здатних виживати самостійно, волонтери залишають під власною опікою, але на цьому їхня місія не закінчується.

Освоюючи й заселяючи нові землі, людина скорочує ареал проживання тварин, змушуючи їх пристосовуватися до нових умов проживання.

“Хижі птахи дуже полохливі, особливо сови. Вони бояться промислових шумів. Це звукове навантаження може навіть впливати на здатність літати”, – говорить керівник проекту “Парк природи “Беремицьке” Антон Неліп.

Совенята, які випали з гнізда, були приречені. Невідомо, як склалася б їх доля, не виявися поруч добру людину. Совенят передали в центр первинної допомоги птахів. Реабілітація продовжилася в просторих вольєрах парку “Беремицьке”. Через місяць, переконавшись, що птахи готові до життя в дикій природі, їх випустили на свободу.

“Спочатку виходжують в Києві, а потім, вже перед випуском у дику природу, завозять у “Беремицьке”. За останні півтора року ми випустили близько десяти птахів“, – розповів Неліп.

Люди приносять поранених птахів з усього регіону, адже жодна ветклініка не приймає диких тварин. Дотик людини спричиняє стресовий стан. Одним рухом можна нашкодити і без того постраждалій пташці.

“Зазвичай лікування проходить досить швидко. А ось реабілітація та відновлення – тривалий процес, який триває від двох місяців до року. Наша основна мета – не тільки вилікувати тварину, а й повернути її в дику природу”, – пояснила організаторка громадської екологічної організації центру реабілітації диких птахів і тварин Марія Микитюк.

Найскладніший сезон – весна і літо, коли виводяться пташенята. У центр приносять до 300 “пацієнтів”, яких потрібно вигодувати, пробудити природні інстинкти, а травмованих вилікувати, щоб потім підготувати до самостійного життя в дикій природі.

Майже всі підопічні, які залишаються в центрі на зиму, мають травми, несумісні з життям на волі. Голуб, незрячий на одне око, не зможе відчути небезпеку.

“Для хижака важливо не просто літати, а й маневрувати під час полювання. Будь-яка травма крила для хижих птахів – це, фактично, вирок”, – зазначила Микитюк.

У центрі можна побачити незвичайну пару – нерозлучних друзів лелеку та качку.

“Обидва птахи потрапили до нас із травмами, будучи маленькими пташенятами. Вони живуть в одному вольєрі, їдять однакову їжу. Аспекти неволі вони компенсують своєю дружбою”, – зауважила організаторка центру.

Марія і волонтери центру роблять все можливе, щоб врятувати своїх підопічних і повернути їх у природне середовище проживання.

Більше випусків програми “Незвідана Україна” дивіться за посиланням.