У ніч на 16 червня російська армія атакувала Україну двома балістичними ракетами “Іскандер-М” та 132 ударними БпЛА типу “Шахед” (зокрема реактивними), “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія”. У різних регіонах країни знову фіксують наслідки російських ударів і продовжують оговтуватися від масованого обстрілу, який агресор здійснив напередодні — 15 червня. Під ударами опинилися Київ, Дніпро та Харків.
РФ зруйнувала частину Києво-Печерської лаври та знищила унікальні фонди
У Києві пошкодження зафіксовано майже в усіх районах міста. Зруйновано житлові будинки, дитячий садок, школу та об’єкти інфраструктури. Російський дрон також влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. За словами директора заповідника Максима Остапенка, удар припав на вівтарну частину храму, де зберігаються найцінніші реліквії.
Кількість загиблих внаслідок масованої російської атаки на Україну в ніч на 15 червня зросла до п’яти осіб. Ще щонайменше 35 мирних жителів отримали поранення.
“Почалася сильна пожежа, яка охопила всі верхні яруси та склепіння храму, а також дерев’яні конструкції, що формують купол Успенського собору. Рятувальники змогли одразу локалізувати сильний вогонь. Однак зафіксовано дуже сильні пошкодження всіх верхніх частин собору. І все ще зберігається величезна загроза для тієї частини, яка розташована нижче”, — описав Остапенко наслідки удару РФ по собору.
Також пошкоджено три пам’ятки національного значення та кілька об’єктів місцевого значення.
“Вибух лише на одній території пошкодив три пам’ятки національного значення та кілька об’єктів місцевого значення. Близько 5:00 ранку був ще один “приліт”, який вдарив по вежі Кущника. Верхівку цієї вежі просто збито, а сам дрон влетів у приміщення “Мистецького арсеналу”, і там почалася пожежа”, — розповів Максим Остапенко.
Під удар потрапила і Національна кіностудія ім. Олександра Довженка. Там майже повністю згорів костюмерний цех із найбільшою та найстарішою колекцією костюмів України.
“Це колекція, яка збиралася десятиліттями, фактично у 50-х роках вона почала формуватися. Це були костюми з найвідоміших наших фільмів. І “Тіні забутих предків”, і “Пропала грамота”, і “За двома зайцями”. Костюми знищені та втрачені назавжди. Але, на щастя, ніхто з охорони, хто був уночі на території студії, не постраждав”, — повідомив гендиректор комплексу Андрій Дончик.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ ініціює процедури в ЮНЕСКО та інших міжнародних інституціях.
“Росіяни завдали серйозної шкоди Києво-Печерській лаврі; бомбардували історичну кіностудію ім. Олександра Довженка, знищивши найбільшу та найстарішу в Україні колекцію костюмів; завдали ударів по Харківському художньому музею та Дніпровському будинку органної та камерної музики. У Росії немає виправдання тому, що вона руйнує життя людей, завдає ударів по житлових районах і знищує українську культуру. Вона має понести відповідальність за свої злочини”, — наголосив Сибіга.
У Дніпрі внаслідок нічної атаки пошкоджено підприємства, житлові будинки, два навчальні заклади та Будинок органної та камерної музики. У місті вибито понад 1100 вікон, постраждала одна людина.
“Понад 1100 вікон вибито. Зараз займаємося ліквідацією наслідків. У місті працюють усі відповідні служби. На щастя, загиблих немає, травмовано чоловіка, йому надано необхідну допомогу”, — розповів заступник міського голови Дніпра Юрій Яндульський.
Особливе занепокоєння викликає стан унікального органа, встановленого в будівлі ще у 1985 році.
“Найстрашніше, що сталося — пошкоджено наш найцінніший, наш головний інструмент. Наскільки пошкодження серйозні — ми оцінюватимемо разом із нашими експертами. І тоді розумітимемо складність реставрації, складність ремонту органа та ремонту самої будівлі”, — заявив директор Будинку органної та камерної музики Антон Чернета.
У Харкові російські війська завдали повторного удару по місцю, де після першої атаки працювали рятувальники. Внаслідок цього загинули чотири співробітники ДСНС і працівник міської ради, ще дев’ятеро людей отримали поранення.
“За попередніми висновками вибухотехніків, це ракета “Іскандер-М” балістичного типу, і ця четверта ракета влучила безпосередньо в рятувальників ДСНС і в одного з наших співробітників. Хочу зазначити, що влучання сталося не на території підприємства, а за його межами; працівників попередили про балістичну загрозу, вони відійшли на 400-500 м від цього підприємства, але ворог завдав прицільного удару безпосередньо по них. Від місця влучання до рятувальників ДСНС і нашого співробітника було менш як 30 м, тому, на жаль, шансів вижити в них не було”, — розповів начальник департаменту ДСНС Харківської міської ради Богдан Гладких.
Міжнародні партнери засудили російську атаку. Єврокомісар Марта Кос заявила, що Кремль демонструє страх перед європейським майбутнім України. Президент Литви Гітанас Науседа наголосив, що “для росіян немає нічого святого”, а голова Європейської ради Антоніу Кошта назвав удари свідченням небажання Москви припиняти війну.
У ЮНЕСКО повідомили, що готові допомогти в оцінці збитків, завданих українським культурним об’єктам. Китай, своєю чергою, знову закликав сторони до мирного діалогу та політичного врегулювання конфлікту.
Між ракетами та пропагандою: навіщо Росії знадобилася атака на Лавру
Чому експерти вважають удар по Лаврі не лише військовою атакою, а й елементом інформаційної війни. Як міжнародна спільнота відреагувала на руйнування об’єктів всесвітньої спадщини та загибель рятувальників. На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Володимир Хандогій, президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики”;
- Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
- Олеся Яхно, політолог.
ВОЛОДИМИР ХАНДОГІЙ: Це не що інше, як зухвалий виклик усій міжнародній спільноті
— Ми не вперше бачимо з боку Росії подібного роду акції та обстріли саме в той момент, коли відбуваються важливі події в українсько-європейських відносинах або у відносинах з іншими державами.
Сюди можна додати й інші важливі події. Наприклад, день народження президента Трампа, телефонну розмову Путіна, який вітає президента, а через певний час починаються варварські обстріли. Потім — розмова президента Зеленського з Трампом.
Тобто триває активна дипломатична робота за різними напрямками, зокрема на європейському треку, а також щодо питань припинення війни та російської агресії. Тому те, що відбувається, — це не що інше, як зухвалий виклик усій міжнародній спільноті.
Дуже важливо, як і в яких формулюваннях реагуватимуть наші друзі та міжнародні організації. Ми очікуємо активних кроків з боку ЮНЕСКО, тому що серед іншого вночі була здійснена спроба атаки на об’єкти всесвітньої культурної спадщини, які внесені до відповідного списку.
Тобто це вже очевидно є актом вандалізму та посяганням на світову культурну спадщину. Тому ми очікуємо адекватної реакції з боку ЮНЕСКО. Хоча розуміємо, що навряд чи можна розраховувати на такі заходи, які самі по собі зможуть зупинити агресора.
Я впевнений, що перелік і арсенал засобів, які можуть впливати на агресора, далеко не вичерпані. Усе залежить від того, як розвиватимуться подальші дискусії в межах міжнародних майданчиків.
Є щонайменше два основні напрямки. Перший — це посилення економічних санкцій проти Росії. Другий — подальша допомога Україні озброєнням, зокрема далекобійними системами.
Питання посилення наших можливостей протистояти агресії, я маю на увазі насамперед військових можливостей, обов’язково стане предметом переговорів. Трамп, як зазвичай, уникає вживання слова “агресія”, але ми чудово розуміємо, що йдеться саме про війну, яку Росія веде проти України. З одного боку, це вселяє певний оптимізм, оскільки, можливо, ми станемо свідками більш активного повернення США в цей процес.
Сподіватимемося, що з боку США здійснюватимуться виважені та об’єктивні кроки, а не відбудеться повернення до спроб тиску на Україну з метою змусити її йти на серйозні поступки Росії.
ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: Лавра стала не лише ціллю атаки, а й об’єктом інформаційної війни
— Якщо подивитися на тривалу історію Києва, Київської Русі та побачити, що саме церкви, у зв’язку з тим, що там був зосереджений великий обсяг досить цінних речей, нерідко ставали об’єктами демонстрації сили та пограбування з боку того чи іншого агресора. Чи то Золота Орда, чи пізніші періоди протистоянь і конфліктів із князями Московського князівства та Московського царства.
Це не перша спроба з боку Росії, якщо не забрати, то знищити історію України. Тому що це підриває, власне, коротшу історію державності сучасної РФ. Тому ми не раз бачили, як Росія намагалася привласнити собі історію та території сучасної України, переписати цю історію, показати, що це її історична спадщина, а не українська. Тому, коли не вдається щось забрати, намагаються це зруйнувати.
Щодо обстрілу Києво-Печерської лаври, то показовою є сама реакція Російської Федерації. Для внутрішнього споживача там намагалися пояснити те, що сталося, за допомогою різних фантастичних версій: що це самі кияни підпалили об’єкт, що українці нібито самі стріляли ракетами Patriot по Києво-Печерській лаврі тощо.
Це може бути певним поясненням того, що самі вони спочатку не планували завдавати удару по цьому об’єкту. Хоча ми достеменно не знаємо, чи була ця ціль чи ні. Такі заяви можуть бути спробою зберегти цілісність пропагандистської картини для внутрішньої аудиторії. Ми розуміємо, що російська пропаганда будується на трьох ключових чинниках — православ’ї, народності та самодержавстві. І удар по духовному та культурному центру — це те, що могло б викликати обурення в самій РФ.
Але, з іншого боку, не можна виключати й варіант, що це було зроблено свідомо, щоб спробувати розхитати досить пасивне населення Росії, підвищити градус агресії та ненависті до українців, показавши: “Ось бачите, вони самі все руйнують, а потім звинувачують нас в ударах по культурних і духовних об’єктах”.
Складно дати однозначну оцінку без конкретної розвідувальної інформації. Але я думаю, що РФ активно використовуватиме цю тему для внутрішньої аудиторії, щоб мобілізувати вірян і представити Україну та українців як людей, які нібито не шанують нічого сакрального, принаймні з погляду російського суспільства.
Тому цей фізичний удар зараз переростатиме в удар на інформаційному полі. І багато що залежатиме від того, як кожна зі сторін використає цю ситуацію для просування власних наративів як для внутрішньої, так і для зовнішньої аудиторії.
Як показала реакція наших партнерів з Європейського Союзу та окремих європейських держав, це вже дало певний результат.
Лавра — це об’єкт світової спадщини. Проходження всіх процедур дозволить Україні додатково підтвердити, що Російська Федерація завдає ударів не лише по цивільній інфраструктурі, а й по об’єктах світової спадщини. Йдеться вже не лише про спадщину України, а про спадщину всього людства.
Це інструмент для того, щоб спробувати мобілізувати ті країни, які сьогодні займають нейтральну позицію щодо російської війни проти України.
Це правильний крок. Якщо вже сталися такі трагічні події, то Київ має максимально використати їх для посилення уваги до російської агресії та до самої війни.
Крім того, подібні факти можуть стати додатковим аргументом для посилення допомоги Україні, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Це дозволяє демонструвати, що Росія не обирає цілі та завдає ударів по всьому, що потрапляє в зону ураження. Думаю, українська сторона спробує використати цей кейс і під час саміту G7.
Безперечно, завжди є можливість для посилення тиску на Росію. З одного боку, йдеться про санкційну політику, з іншого — про посилення військово-промислового комплексу України та надання додаткового озброєння.
Як показує практика, саме ці інструменти є найефективнішими.
З одного боку, відбувається підрив російської економіки, з іншого — посилюються позиції України. Тому простір для подальшого тиску з боку європейських та інших партнерів залишається.
Можливо, ця атака стала додатковим чинником, який підштовхне прискорення ухвалення нових обмежувальних заходів проти РФ. Ми вже чули заяви про підготовку нового пакета санкцій Європейського Союзу. Крім того, обговорюються проміжні санкції проти російського військово-промислового комплексу та тіньового флоту, які можуть бути запроваджені ще до погодження масштабного пакета.
Це хороший сигнал того, що у Європи зберігаються можливості посилювати тиск на Москву й одночасно зміцнювати Україну, надаючи їй додаткові інструменти для примушення Росії до миру.
ОЛЕСЯ ЯХНО: Росія виявилася найбільшим руйнівником тієї спадщини, яку нібито захищала
— Якщо ми згадаємо, як починалася війна Росії проти України у 2014 році, то побачимо, що Росія активно експлуатувала тему того, що нібито когось тут захищає, що нібито захищає російськомовне населення. Ми пам’ятаємо, як у Росії відстоювали Російську православну церкву, УПЦ Московського патріархату, як виступали за дотримання прав тощо. Тобто використовували так звану м’яку силу.
Але фактично ми бачимо, що саме Росія є найбільшим і єдиним руйнівником усієї тієї спадщини, яку вона нібито захищає. І те, що Росія, особливо останніми місяцями, активно завдає ударів як по об’єктах цивільної інфраструктури, так і по об’єктах культурної спадщини, є ще одним тому підтвердженням.
Зимовий період це добре продемонстрував, коли Росія намагалася знищити енергетику України і тим самим залишити українських громадян без нормальних умов для життя. Так само Росія намагається знищити об’єкти культурної спадщини, які свідчать про довгу історію України, про те, що Україна — це не якась околиця, а держава з тривалішою, багатшою та глибшою історією, ніж сама РФ.
Те, що Росія робить це цілеспрямовано, є ще одним свідченням ненависті до України та прагнення знищити Українську державу й українців як таких.
Росія вже не ховається. І в цьому сенсі будь-які апеляції гібридного характеру на міжнародних майданчиках про те, що Росія нібито когось захищає або сама від чогось страждає, сьогодні виглядають абсолютно абсурдними та безглуздими. Ця війна має для самої РФ маніакальний характер. Війна поглинає Росію як ззовні, так і зсередини.
Зупинити це можна не лише військовою допомогою Україні, санкціями та дипломатичним тиском. Зупинити це можна також єдиною, цілісною та чіткою позицією міжнародної спільноти.
Не потрібно удавати, що посередника необхідно перетягувати на бік Російської Федерації або створювати ілюзію якоїсь рівновіддаленості сторін.
Необхідно виходити з того факту, що ця війна нав’язана виключно Російською Федерацією. Саме Росія прийшла на українську землю і прагне знищити Українську державу та українців. Тому формулювання мають бути чіткими, зрозумілими й такими, що повністю виключають ту гібридну реальність, яку РФ роками намагалася нав’язати будь-яким переговорним процесам.
Насправді весь цей час метою була повномасштабна війна. Гібридні конструкції використовувалися лише для того, щоб відвертати увагу та перекладати відповідальність за власні дії на когось іншого.
Навіть сильна Росія, якою вона була на початку 2000-х років, коли мала високі доходи від нафти, була інтегрована в міжнародні майданчики та форуми, ініціювала різні проєкти на пострадянському просторі, зрештою обрала шлях війни. А слабка Росія, яка вже перебуває у стані війни, діє абсолютно асиметрично й використовує виключно силові методи. Тому зупинити це можна лише спільними зусиллями.
Читайте також: Від санкцій до дронів: нова стратегія примусу Росії до миру в оцінках експертів














