Ердоган буде пропонувати Трампу готові рішення, а Трамп подавати їх як свою перемогу: турецько-американські відносини оцінив Саакян

Президент США Дональд Трамп очікує від турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана припинення імпорту російських енергоносіїв. Для Туреччини це цілком можливо зробити. Також Ердоган має інші важелі тиску на Росію. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян.

“Трамп вимагає від Туреччини припинити допомагати Росії в енергетичному секторі, закуповуючи її нафту. У Ердогана є можливість припинити або хоча б зменшити споживання російських енергоносіїв. Вони можуть розтягнути цей процес, відмовлятися поетапно. Звичайно ж, Туреччина в стилі своєї східної дипломатії буде рубати цей хвіст по частинах. Я не думаю, що це відбудеться різко”, — сказав він.

Плюс в Ердогана є інструменти впливу на Росію в різних регіонах, де перетинаються інтереси Туреччини та Росії. Це і Сирія, і Південний Кавказ, Середня і Центральна Азія.

“Є механізми впливу через регіони так званого тюркського поясу країн, де Туреччина відіграє свою лідерську позицію”, — зазначив Саакян.

Політолог навів приклад врегулювання тривалого протистояння між Азербайджаном і Вірменією. Підписання мирної угоди між країнами було подано як заслуга Трампа, при цьому це була ініціатива саме Ердогана.

“На Південному Кавказі ми побачили нормалізацію відносин між Азербайджаном і Вірменією. Це був турецький план, реалізація якого відбувалася за посередництва Туреччини. І багато в чому позицію Азербайджану врівноважив і знизив рівень амбіцій саме Ердоган. Він скористався похолоданням у відносинах Азербайджану і Росії, при цьому раніше країна багато в чому спиралася на російську позицію в останньому витку протистояння з Вірменією. І цим скористалася Анкара, щоб посадити обох — і Вірменію, і Азербайджан — за стіл переговорів, і принести це на тарілочці Трампу. Мирна угода була підписана в США, і Трамп видав це за свою перемогу”, — прокоментував він.

Трамп також хоче відіграти свою карту на Близькому Сході (в ізраїльсько-арабському, ізраїльсько-іранському, ізраїльсько-палестинському протистояннях), і йому у союзниках потрібен Ердоган. Туреччина є одним з регіональних лідерів, від якого багато що залежить у балансі сил, у тому числі й у питанні відтіснення Росії з регіону.

“Трамп прямо не говорить, але може очікувати, що в ініціативах щодо ізраїльсько-палестинського протистояння позиція Туреччини буде ближчою до Сполучених Штатів. Думаю, що Трамп очікує, що Туреччина буде менш солідарною з Європою, а намагатиметься знаходити точки дотику з підходом Сполучених Штатів. Адже антиізраїльська риторика Ердогана досить добре відома, і останнім часом він на ній набрав не один електоральний бал”, — пояснив політолог.

Звичайно, важлива роль Туреччини в питанні завершення війни РФ проти України. І Трампу потрібна підтримка Ердогана в цьому питанні. Але після краху участі Трампа в переговорному процесі між РФ і Україною, навряд чи турецький лідер захоче і взагалі зможе серйозно вплинути на старт реальних переговорів.

“Я не думаю, що Ердоган, крім як на словах, зараз дійсно зможе відіграти якусь серйозну роль у завершенні війни. У нього є механізми тиску на Росію, про які я сказав вище, плюс є свої відносини з Китаєм. Але не думаю, що Туреччина буде серйозно задавати переговорний трек. Трамп вийшов з переговорів між Україною і РФ, які так і не відбулися, оскільки ми мали практично дев’ятимісячний процес деструктивної імітації переговорів з боку РФ. Тепер ми маємо ситуацію конструктивної відсутності цієї імітації. І я не думаю, що зараз в Ердогана, по-перше, є якась чарівна паличка, якою він може запустити переговори. А по-друге, я не думаю, що він взагалі буде готовий серйозно входити в цей процес”, — вважає Саакян.

На його думку, Ердоган не прагне до ролі великого друга Трампа, і він продовжить свою колишню дипломатію щодо американського лідера заради досягнення саме інтересів Туреччини.

“Ердоган буде намагатися створювати для Трампа якісь цікаві кейси, ситуації та приносити готові рішення Трампу. А Трамп просто може їх приватизувати. Така позиція Туреччини вже дала певні позитивні плоди, і, думаю, що вона буде просуватися і далі”, — впевнений політолог.

І Трамп зараз навряд чи буде домагатися додаткової прихильності Ердогана. Вона і так досить висока. І все зведеться до взаємодії країн у питаннях торгівлі, до договорів про ядерне співробітництво (до будівництва атомних електростанцій і наукових досліджень у цій сфері), до роботи у військовій сфері, оскільки Туреччина зацікавлена в купівлі американського озброєння.

“Є низка питань, за якими є що запропонувати й Ердогану, і Трампу. Але це не питання того, що Трамп дуже сильно хоче отримати Ердогана. Він і так співпрацює з ним, Ердоган і так його конструктивний партнер”, — резюмував Олег Саакян.

Читайте також: На кону — мир в Україні: США пропонують Туреччині військові преференції за відмову від нафти з РФ (ВІДЕО)

Нагадаємо, 25 вересня в Білому домі відбулася зустріч Дональда Трампа і Реджепа Таїпа Ердогана. На ній американський лідер запропонував Туреччині відмовитися від купівлі нафти у Росії, яка здійснює повномасштабну агресію проти України. Трамп під час відкритої частини зустрічі сказав, що вважає Ердогана своїм давнім другом, і позитивно відгукнувся про співпрацю Анкари та Вашингтона в питанні торгівлі.