Кремль урізає виплати пораненим — шукати кошти на війну проти України стає складніше: деталі (ВІДЕО)

Економіка Росії виявилася не такою стійкою, як стверджує Путін. У 2025 році РФ зіткнеться із серйозними проблемами, прогнозують аналітики американського ISW. Кремль уже зменшив виплати пораненим російським військовим. Уряд РФ планує запровадити низку заходів для боротьби з інфляцією, а також для вирішення довгострокових демографічних проблем, інформує FREEДОМ.

Вишукувати кошти для продовження війни проти України стає дедалі складніше. Тепер Кремль змушений урізати виплати пораненим на фронті, скорочувати соціальні видатки і згортати багато програм і проєктів, зокрема інфраструктурні.

“Путін змінив компенсацію, обіцяну російським військовослужбовцям, пораненим під час бойових дій в Україні, — явний показник того, що Кремль намагається скоротити зростаючі короткострокові та довгострокові витрати війни, і відновити баланс у російській економіці. Ця політика показує, що російська економіка не така стійка до західних санкцій, грошових обмежень і вартості військових дій, як це стверджує російський уряд”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Раніше Путін гарантував усім російським військовослужбовцям, які отримали поранення на війні Росії проти України, одноразову виплату в розмірі 3 млн рублів. Однак у листопаді 2024 року виплати за деякими видами поранень скоротили в 30 разів.

“Тепер за важкі поранення виплачуватимуть компенсацію в 3 млн рублів, за легкі поранення — 1 млн рублів і 100 тис. рублів за “інші легкі травми”, — пише видання “Верстка” з посиланням на постанову російського уряду.

У документі також наголошується: диференціація виплат дасть змогу “надати істотну підтримку військовослужбовцям, які дістали важкі каліцтва і травми”.

У державному бюджеті Росії на 2025 рік заплановані витрати на ВПК і армію, як порівняти з 2024-м, зросли на 27% — до більш ніж 13 трильйонів рублів. А витрати на охорону здоров’я залишилися на колишньому рівні — менше двох трильйонів. Тобто, з урахуванням інфляції, що стрімко зростає, їх фактично скоротили.

Рекордні вливання у ВПК і витрати на армію призвели до девальвації рубля, підвищення облікової ставки до 21%, безперервного зростання цін і стагнації.

“Росія увійшла до клубу найнеуспішніших з точки зору монетарної політики країн. Тільки такі країни, як Туреччина, Іран, Венесуела, мають подібні високі ставки. Усі ці країни мають дуже великі проблеми з економікою, з інфляцією, зі зростанням цін. І саме це відчуватимуть росіяни внаслідок, зокрема, роздутих військових витрат”, — вважає російський журналіст Олексій Левченко.

Економісти пояснюють, що Росія увійшла в період стагфляції. Це вкрай болюча ситуація — коли інфляція і постійне зростання цін супроводжується застоєм економіки.

“Росія повним ходом входить у процес стагфляції. Повним, веселим кроком, розвернувши плечі. У стагфляцію — наймерзеннішу ситуацію, яка може бути. Застій в економіці за високої інфляції. Як із цього виходити, ніхто не знає, тому що стагфляція — важка історія. З одного боку потрібно боротися зі стагнацією — впорскувати гроші. Але ти впорскуєш, а в тебе посилюється інфляція. Тоді немає сенсу щось робити. А якщо ти борешся з інфляцією, то затискаєш грошовий потік, але тоді в тебе починається стагнація. Тобто ти одночасно приймаєш проносне і снодійне, і намагаєшся чудово виспатися і дивно себе відчувати”, — пояснив економіст Ігор Ліпсиц.

Від стагфляції постраждають абсолютно всі сфери економіки, прогнозують експерти. Просто одні менше, інші — більше. У країні незабаром можуть ввести регульоване ціноутворення. А це означає, що голодні 1990-ті перестануть бути сумним минулим, а стануть реальністю для громадян Російської Федерації.

Читайте також: Санкції роблять своє: російський “Арктик СПГ-2” фактично припинив скраплення природного газу (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, що Путін вирішив заощадити на так званих героях “спеціальної військової операції”. Указ про урізання виплат для поранених військових уже розміщено на офіційному порталі правових актів. 

Читайте також: Росія опинилася серед найнеуспішніших країн щодо монетарної політики, — Левченко