Парк “Олександрія”: найбільший і найвеличніший дендрарій України (ВІДЕО)

Неподалік від мегаполісу, якщо проїхати менше сотні кілометрів в напрямку Білої Церкви, перед вами несподівано постане розкішний палацовий парк.

В кінці XVIII століття ці землі Білоцерківського староства були у володінні польського гетьмана Браницького. Тут кипіло світське життя: 20 кілометрів алей, що розходяться в різні кінці 400 гектарів паркових просторів, де кожна стежка і поляна повинні були дивувати знатних гостей. Парк “Олександрія”, названий на честь дружини гетьмана, і зараз залишається найбільшим і найвеличнішим дендропарком України.

“Парк Олександрія має багату історію. Починається вона з кінця
XVIII століття. Датою заснування парку вважається 1788 рік. Його натхненником була Олександра Браницька”, – розповідає Наталя Дойко, заступник директора державного дендропарку “Олександрія” НАН України.

Місце під його створення обрали зовсім випадково. У той час Браницькі за містом будували готель або, як тоді називали, аустерію. Якось, проводячи інспекцію, Олександра вийшла з карети та побачила незвичайну місцевість, пересічену трьома глибокими ярами. І тоді Браницькі змінили свої плани, аустерію перебудували під літній палац і заклали парк. Щоб природна краса тутешніх місць досягла художньої завершеності, за справу взявся відомий французький архітектор паркового будівництва Мюфо. Ландшафтними композиціями, що складаються здебільшого з екзотичних рослин, займався садівник. Стараннями Августа Єнця “Олександрія” перетворилася на справжній пейзажний парк. Більше 50 років він ретельно підбирав, висаджував рослини, а потім доглядав за ними. Парк став справою його життя.

“Як і багато парків України, “Олександрія” була створена на основі природної діброви. Діброва займає близько 40 га площі, на ній – понад 2 тисячі дубів віком понад 200 років”, – говорить Наталя Дойко.

Численні озера – прикраса “Олександрії”. Лебедине, Холодне, Дзеркальне, Русалчине – кожне по-своєму прекрасне і змінюється в залежності від пори року. У пишній прибережній рослинності ховаються безліч струмочків, джерел і маленьких водоспадів.

“У парку дуже багато джерел. Вода в них не тільки прохолодна та смачна, а й цілюща, тому що містить багато радону. До того ж вона тепла. Постійна температура – 8-9 градусів. Навіть в найхолодніші зими ця вода не замерзає. Від численних джерел вона збирається в струмки, які з дзвоном падають з великих чи малих водоспадів”, – розповіла заступник директора державного дендропарку” Олександрія “НАН України.

Парк “Олександрія” створювався з мінімальним втручанням в природний ландшафт. Якихось масштабних земляних робіт тут не проводили, найбільші були спрямовані на створення ставків у величезних ярах – тих, що перетинали долину. Вибирали ділянки з великим перепадом по висоті та будували дамби.

Про швидкоплинність життя тут нагадують і руїни античного замку. Цей обов’язковий елемент парку в античному стилі в “Олександрії” побудували спеціально. Крізь стіни та стелі руїн проросли сильні та могутні дерева, підкреслюючи вік цього замку. Це одне з найоригінальніших архітектурних споруд “Олександрії”. З боку Лазневого ставка воно виглядає, як старовинний замок без даху, під яким із зворотного боку проглядається ще й нижній ярус. Він виконує роль підпірної стінки дамби Лазневого ставка, води якого гучним водоспадом збігають вниз.

З балкона другого поверху “руїн” спостерігається мальовнича картина ставка, оточеного пишною навколоводною рослинністю. І тільки гомін водоплаваючих птахів в надії отримати ласий шматочок порушують тишу. З оглядового майданчика на північ відкривається не менш привабливий вигляд на річку Рось – водна гладь, укрита величезним серцеподібним листям латаття з розсипом білих квітів. Очеретяні зарості з яскравими вкрапленнями ірису болотного хвилюються під подихом вітру. Як справжнє мистецьке полотно, ці природні пейзажі можна розглядати нескінченно, помічаючи все нові деталі, відкриваючи нові ракурси.

Більше випусків програми “Незвідана Україна” дивіться за посиланням.