Замість “ми проти війни” — “за мир”: про роботу незалежних ЗМІ в РФ говоримо з Дмитром Гудковим

У Росії продовжують переслідувати свободу слова, витісняючи незалежні ЗМІ за межі країни. Регіональна преса, щоб уникнути ліквідації, дуже ретельно підбирає слова, уникає слова “війна”, замінюючи її фразою “за мир”. Також зростають репресії проти діячів культури та політиків, які висловлюються проти диктатури у країні.

Чим усе це обернеться для Росії у майбутньому? Чи зможуть вистояти у боротьбі прихильники демократії та рівноправності? Чи є зараз у країні опозиція? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ говоримо із російським політиком Дмитром Гудковим.

— Як у Росії зараз працювати засобам масової інформації, які не згодні з позицією Кремля? Чи є у них якісь способи та методи роботи саме на території Російської Федерації?

— У Росії майже не лишилося незалежних засобів масової інформації. Закрито “Эхо Москвы”, телеканал “Дождь”, “Новая Газета”, “Медуза” — всі ці редакції давно вже видавлені за межі Росії. Вони працюють, перебуваючи у Європі. Є регіональні редакції, які зараз намагаються хоч щось робити, і для того, щоб уникнути якихось серйозних проблем із правоохоронними органами, вони тихенько переходять на Езопову мову, або замість того, щоб говорити: “ми проти війни”, кажуть: “за мир”. Дуже багато хто в Україні ображається за таку нерішучість. Хоча, я вважаю, що навіть якщо вони так висловлюються, це однаково корисно, бо люди чудово розуміють, що той чи інший журналіст мав на увазі.

Напевно, їх прикриють рано чи пізно, саме тому я намагаюся підтримувати багатьох журналістів, які вже не в Росії, і дуже багато редакцій все одно мають можливість, незважаючи на заборони, говорити правду, про те, що відбувається в Україні.

— Окремі депутати закликають Путіна піти, але поки що відкритих закликів не так багато. Що Ви можете сказати про рішучість чиновників РФ?

— Жодної рішучості чиновники не мають. А за цих депутатів я навіть гордий, бо багатьох із них я підтримував у 2017 році. Незважаючи на всі репресії, залякування, вони залишаються і знаходять у собі сили і мужність хоча б заявляти про свою незгоду з війною і вимагати від Путіна відходу — це говорить про те, що в Росії далеко не всі збожеволіли, і багато людей, які готові ризикувати, просто залишаючись самими собою.

Здебільшого чиновники — це всі призначенці, члени партії “Единая Росія”, на них у мене поки що немає надії, а от у якийсь розкол я все одно продовжую вірити. Але він буде можливий лише внаслідок військової поразки Путіна, яка, рано чи пізно, я сподіваюся, станеться.

— А якби ви описували опозицію в Російській Федерації, чи існує вона саме на території і як вона виглядає?

— Є класичне визначення слова “опозиція”. Навіть коли я перебував у Росії, я завжди казав, що ми скоріше не опозиція, а дисиденти. Тому що опозиція — це політична сила із відділеннями, з якимись депутатськими об’єднаннями у різних регіонах. Опозиція — це завжди ті, хто можуть змінити владу. У Росії все настільки зараз зруйновано, побудовано диктатуру. Усі опозиційні політики чи журналісти, які намагаються говорити правду, не мають організаційних можливостей класичної європейської опозиції. Це просто сміливі, відважні люди, які поділяють демократичні погляди, намагаються говорити правду, але вони не можуть брати участь у виборах, створювати політичні партії, відкривати ЗМІ, вони не мають змоги сьогодні побудувати опозиційну інфраструктуру для політичної боротьби.

— Музиканта, телеведучого Андрія Макаревича визнали іноземним агентом. Знищено інтелігенцію часів Радянського Союзу, зараз триває боротьба з неугодними. Який рівень культури отримає Російська Федерація у результаті?

— Я думаю, що ця боротьба з іноземними агентами, культурою, людьми незалежних поглядів не буде ефективною. Жодний співак Філіп Кіркоров не замінить опозиційних виконавців Андрія Макаревича чи Юрія Шевчука. Все це дасть протилежний ефект, це призведе лише до популяризації людей, оголошених ворогами народу. Адже доходи людей падають, життя в принципі в країні погіршується, і запит чи попит на правду зростає.

Список іноземних агентів — це список пристойних людей, яких влада, по суті, робить новими героями. Якоїсь миті влада програє боротьбу за уми громадян, бо вона нічого не може, бо вона не несе в собі жодної культури, ідеології, це просто влада військових злочинців, бандитів та шахраїв. Дедалі більше людей підписуватимуться на альтернативні джерела інформації, на заборонених представників культури, на політиків, які або сидять в тюрмі, або видавлені з країни. Отже, я не думаю, що ця цензура має якісь перспективи.

Читайте також: Як Путін готував та програв культурну війну — аналіз (ВІДЕО)

— Чи можна зараз прогнозувати, на що Путін ще піде, тероризуючи і Україну, і Росію?

— Ваше запитання, скоріше, треба ставити психіатрам. Я не фахівець у цьому, але достеменно розумію, що у Путіна явно ментальні якісь психічні проблеми. І повірте, що дуже багато людей, які з Путіним спілкувалися і добре його знали, до 24 лютого були впевнені, що він ніякої війни не розпочне, бо йому не вигідно. Це говорить про те, що, мабуть, щось там із його здоров’ям справді відбувається. Він став навіть непередбачуваним для людей, які з ним довгий час працювали і якось його знають.

— Є думка, що єдиним демотивуючим фактором, який починає руйнувати Російську Федерацію зсередини, є військові поразки Кремля. Що ви з цього приводу думаєте?

— Я згоден з тезою, що військова поразка Путіна призведе до того, що він втратить підтримку серед еліт, адже ця людина знищила економіку та плани найближчого оточення на розкішне західне життя. Також Путін втратить підтримку серед громадян, бо їм також стане очевидним, що жодної “спецоперації” не було.

Путін спирається на прихильників імперії, які дуже незадоволені тим, що відбувається. Судячи з публікацій того ж таки Стрєлкова-Гіркіна (співробітник органів ФСБ РФ, бойовик, який брав участь у силовому захопленні українських міст, — ред.), вони незадоволені діями самого Путіна, керівництва Міноборони РФ, тож він втратить підтримку і там, і там. Якоїсь миті він стане тягарем для всіх, і я дуже сподіваюся, що це призведе до його усунення від влади. А який буде привід — чесно кажучи, мене це навіть мало хвилює. Сподіваюся, це буде міжнародний трибунал.

— Якщо зараз війну Путіна проти України не зупинити, що буде з громадянами РФ в економічному плані?

— Якщо війна продовжиться, якщо Путін залишиться при владі, то на Росію чекає катастрофа в економіці з відповідними наслідками для всіх росіян, незалежно від проживання. У тих, хто поїхав і якось улаштувався, ще є якесь майбутнє, то, звичайно, решті буде вкрай складно. Це може призвести і до розвалу Росії, деградації, застою, перетворення Росії на Північну Корею, тільки велику. Але це все може статися лише за три роки.

На найближчі рік-два у Путіна грошей вистачить, щоб воювати, і вуглеводнів достатньо для того, щоб поповнювати російську скарбницю. І найголовніше, хоч би як кому хотілося замістити російську нафту, у найближчі два роки це неможливо, бо Росія продає 7,5 мільйона барелів на день.

Навіть якщо, припустимо, країни ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти, — ред.) наростять видобуток нафти, максимум вони можуть 4,5 мільйона барелів на день додати. А якщо запровадити ембарго, то ціни на нафту зростуть, і Путін з дисконтом цю нафту продаватиме третім країнам практично за ті ж гроші, що й зараз. Тож на обрії двох років якісь якісь ресурси у Путіна є. А далі, звісно, ​​на країну чекає катастрофа.

Читайте також: Росія може не пережити катастрофічне рішення Путіна вторгнутися в Україну