Закон про “іноагентів” в Грузії: навіщо він потрібен владі і проти чого виступає опозиція

У Грузії проходять акції протесту проти законопроєкту про “іноземних агентів”. Цей документ називають клоном російського закону, яким кремлівський режим уже кілька років душить залишки демократії в РФ.

8 квітня грузинські законодавці представили документ, який посилює правила фінансування громадянського суспільства. Наступний розгляд проєкту закону заплановано на 15 квітня. Але у цієї ініціативи є серйозна опозиція в особі грузинського народу.

Кого в Грузії “мріють” назвати “іноагентом”

9 квітня, у День відновлення незалежності Грузії, численні демонстранти знову вийшли на вулиці грузинської столиці Тбілісі. Головна вимога протестувальників — відмовитися від законопроєкту про “іноземних агентів”.

Активісти заявляють, що протест не обмежиться лише Тбілісі й пошириться на всю країну, як це вже відбувалося в березні 2023 року.

Комітет ООН із прав людини закликав партію влади Грузії відкликати суперечливий законопроєкт, наголосивши, що він становить серйозну загрозу свободі слова і зібрань.

У Євросоюзі висловили жаль у зв’язку з тим, що, попри різку громадську та міжнародну реакцію в березні 2023 року, цей документ знову розглядає парламент Грузії.

“Прозорість не повинна використовуватися як інструмент обмеження здатності громадянського суспільства діяти вільно. Ми закликаємо політичних лідерів Грузії ухвалити та здійснити реформи, які відповідають заявленій меті вступу до ЄС і підтримуються переважною більшістю громадян Грузії”, — ідеться в заяві на сайті Євросоюзу.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі назвала повторну спробу ухвалити законопроєкт про “іноагентів” саботажем, який ставить хрест на євроінтеграції Грузії. І хоча президент країни має право використати вето, щоб відкласти ухвалення закону, керівна партія може подолати його. Зараз у Грузії це “Грузинська мрія”, створена бізнесменом Бідзіною Іванішвілі.

Грузинську опозицію особливо насторожує той факт, що законопроєкт хочуть ухвалити перед парламентськими виборами, які відбудуться 26 жовтня. Адже в Росії подібний закон використовують для придушення інакомислення всередині країни і переслідування неурядових організацій, які критикують уряд. Так само можуть зробити і в Грузії.

Таким чином керівна партія не хоче, щоб опозиційні сили отримували фінансову допомогу від неурядового сектору.

Це не перша спроба керівної партії проголосувати за законопроєкт. Рік тому, 7 березня 2023 року, після того, як парламент Грузії ухвалив у першому читанні проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу”, на протести вийшли тисячі жителів Тбілісі. За оцінками місцевих журналістів, в акціях брало участь понад 40 тис. осіб. 8 березня протестувальники пішли на штурм парламенту. У підсумку законопроєкт відхилили.

2023 року законопроєкт передбачав, що грузинські медіа та некомерційні організації, які більш ніж на 20% фінансуються з-за кордону, мають зареєструватися в реєстрі “агентів іноземного впливу”. Реєстр підпорядковується Міністерству юстиції Грузії. За словами виконавчого секретаря партії “Грузинська мрія” Мамука Мдінарадзе, у новій версії буде лише одна зміна — формулювання “агент іноземного впливу” поміняли на “організацію, яка проводить інтереси сил з-за кордону”. Побоювання громадськості з приводу законопроєкту політик назвав істерикою.

“Законопроєктом передбачено єдину вимогу: публікація річного фінансового звіту організаціями, які отримують іноземне фінансування, за порушення передбачено лише фінансові санкції… Таким чином, зміст законопроєкту не дає навіть мінімального підґрунтя для критики. До кінця нинішньої сесії закон буде ухвалено в усіх трьох читаннях”, — написала партія на своїй сторінці у Facebook.

Закон про “іноагентів” нещодавно ухвалили в Киргизстані. 2 квітня його підписав президент Киргизстану Садир Жапаров. Тепер організації, які визнають “іноземними агентами”, будуть зобов’язані здавати додаткову звітність і можуть бути піддані позаплановим перевіркам. Міжнародні правозахисні організації розкритикували цей закон, а в Держдепартаменті США заявили, що уряд Киргизстану підриває демократичну систему управління і громадянське суспільство. Сам же Жапаров заявив, що “жодних переслідувань не буде”.

Читайте також: Киргизстан зробив кальку з російського закону про “іноагентів” — розбір Кулика 

Думки політиків і політологів

Яким буде підсумкове рішення грузинського парламенту. Чи справді проєкт закону так схожий на російський. Кому в уряді Грузії вигідний закон про “іноагентів”. На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Дмитро Шашкін, член політради “Єдиного національного руху” Грузії;
• Георгій Вашадзе, член парламенту Грузії;
• Гела Васадзе, політолог.

ДМИТРІЙ ШАШКІН: У Грузії російська пропаганда буксує завдяки курсу на Захід

— Зараз усе залежить від того, наскільки суспільство буде консолідоване, наскільки воно буде єдине. 9 квітня ми цю єдність і консолідацію побачили на центральному проспекті міста Тбілісі.

Населення Грузії повністю підтримує вступ до Євросоюзу. Понад 80% жителів підтримує вступ до ЄС і 80% — вступ Грузії до НАТО. 11 років тому було проведено референдум у країні, на якому населення дуже чітко висловилося.

Ми отримали статус кандидата на вступ до ЄС тільки минулого року. І це сталося тільки завдяки безпрецедентному тиску суспільства на Бідзіну Іванішвілі та його партію. Тепер вони намагаються зірвати цей процес. Це перше завдання — зірвати євроінтеграцію.

Під цей закон можна підвести не тільки неурядові організації та медіа, а й будь-яку людину, яка проживає в Грузії. І ці приклади ми бачили, наприклад, у Росії, коли соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, прирівнюються до медіа. І будь-який ваш пост, коментар буде розцінюватися як медіаактивність. Отже, ви автоматично стаєте “іноагентом”.

Якщо ви студент, який навчався в іноземному університеті за отриманим грантом. Або, якщо ви житель Грузії, у якого є родичі в еміграції, які надсилають вам, наприклад, гроші.

На акції протесту стояли тисячі молодих людей. Партія Бідзіни Іванішвілі намагається максимально радикалізувати молодь, щоб знову почати кричати з приводу того, що в Грузії нібито відбувається дестабілізація. Щоб потім лякати людей війною і так далі.

Партія Бідзіни Іванішвілі “Грузинська мрія” намагається завести свою машину пропаганди, вона у них досить добре працює. Але тут, розумієте, настільки все біле і чорне, що не виникає навіть сумнівів. Хоч влада і намагається перейти в якесь детальне обговорення цього законопроєкту.

У Грузії настільки консолідоване суспільство, що хоч би яка в тебе машина пропаганди була, хоч би який ти талановитий послідовник Геббельса був, неможливо питання, яке підтримує 80-90% населення (вступ країни до ЄС і НАТО, — ред.), розгорнути за допомогою пропаганди. Це просто фізично неможливо. Хоч вони це і намагаються зробити.

Ті реформи, які Міхеїл Саакашвілі (експрезидент Грузії, — ред.) проводив із впровадженням англійської мови в школі, дали свої плоди. Ми привозили педагогів з Америки, Європи, Австралії, Канади. Ще з 2010 року з першого класу діти стали вчити англійську. І зараз молодь не отримує інформацію з проросійських або російських джерел російською мовою, а читає її англійською мовою.

Молодь читає, розуміє, розмовляє англійською мовою. Вони отримують об’єктивну інформацію. І ось тут ця машина пропаганди буксує, тому що джерела інформації вони не можуть поміняти. Неможливо їм пустити дим в очі, кажучи про те, що, припустімо, Євросоюз підтримує закон про “іноагентів”.

ГЕОРГІЙ ВАШАДЗЕ: Влада в Грузії хоче контролювати всі фінансові потоки, які йдуть на розвиток громадянського суспільства

— Цим кроком влада Іванішвілі, російського олігарха, який зараз править країною неформально, фактично хоче віддалити Грузію від євроінтеграції. Це звичайна, на жаль, корумпована, монопольна влада, яка не тільки керує, а й контролює всі бізнеси в Грузії. Її представникам не потрібні європейські реформи і стандарти Європи. Тому що європейські стандарти — це більше демократії, вільна судова система, вільний простір, де люди самі розвиваються, де бізнес і економіка розвиваються без координації корумпованою владою.

Минулого року весняні протести призвели до того, що вони відкликали закон. Саме через це ми отримали кандидатство Європейського Союзу в грудні.

У жовтні цього року мають відбутися парламентські вибори. Це означає, що Грузія як кандидат до ЄС має провести більш-менш демократичні вибори. Міжнародних спостерігачів буде не багато. Я думаю, що законопроєкт — це повний саботаж усього цього процесу. Вони хочуть просто ізолювати країну від євроінтеграції, щоб провести вибори так, як вони хочуть.

Виходячи з цього, вони ініціювали закон, який ми називаємо російським. Він один в один повторює те, що Путін свого часу ініціював у Росії. Це закінчилося тим, що в Росії немає ні громадянського суспільства, фактично немає вільних медіа, і все контролюється путінською тоталітарною владою. Таку ж стратегію обрала і “Грузинська мрія”. Але грузинський народ — волелюбний і миролюбний. Ми не згодні з цією ініціативою. Це дуже важкі виклики для нас. Але я впевнений, що ми переможемо.

Аналогічні закони в Америці, Британії та інших країнах, націлені проти країн, які там вважають ворожими. Вони є проблемою для розвитку демократії, такі як Росія і Китай. У випадку Грузії закон, який ініційовано, націлений, навпаки, проти підтримки, яку Грузія отримує від США і ЄС. Влада просто хоче проконтролювати всі фінансові потоки, які йдуть на розвиток громадянського суспільства.

У Росії спочатку обумовлювалося, що просто реєструватимуть організації-“іноагентів”. А після почали закривати всі альтернативні незалежні механізми, які розвивало громадянське суспільство в Росії. Законопроєкт, ініційований у Грузії, так само націлений на те, щоб зрештою, щоб незалежні фінанси не розвивали громадянське суспільство. А без громадянського суспільства і вільних медіа немає демократії. І немає ЄС.

Напевно, багато наших друзів в Україні думають, як могла Грузія дійти до всього цього. Але, на жаль, досі проти нашої країни велася гібридна, дезінформаційна війна. Я впевнений, що це останній рік, коли все це існує в Грузії.

ГЕЛА ВАСАДЗЕ: У цього законопроєкту може бути кілька завдань

— Може бути два варіанти. Перший варіант: влада спробує створити м’який авторитаризм у Грузії з якимись обмеженнями. Але нічого в них не вийде, тому що не проходить у нас таке. А другий варіант: це пакет про агентів ЛГБТ, про ветування суддів і багато іншого — звернення до Заходу: “не чіпайте мене, я психічний”.

Цей законопроєкт створений для того, щоб поторгуватися із Заходом і налякати його. До того ж просто хочуть обмежити свободу слова. Чому б і ні?

Зрозуміло, що вони бояться Заходу. Зрозуміло, що це елемент шантажу Заходу. І зрозуміло, що влада намагається зараз протягнути цей закон або від чогось відмовитися, або піти на поступки, щоб показати, які вони європейські.

Нехай буде цей закон. Але давайте по-чесному назвемо країни-фінансисти “іноагентів”. Ось, наприклад, якщо зі США отримуєш фінансування — “іноагент” чи ні? А якщо з Росії? До речі, є в нас навіть такі хлопці, які з Росії отримують, але переважно готівкою. Тобто людина, яка отримує гроші зі США, і людина, яка отримує гроші з Росії, це одне й те саме.

Нам кажуть, що це дуже м’який закон. Але ми не хочемо ні м’якого, ні жорсткого. Ніякого.

Читайте також: Влада РФ дедалі більше обмежує “іноагентів”: чого бояться у Кремлі, розповів Буряченко