Закликів одного Зеленського недостатньо, щоб закрити небо над Україною – політтехнолог

Країни, які вже відчули на собі тиск Росії, мають допомагати Україні домогтися від Заходу закриття неба або отримання зброї, якою українська армія зможе самостійно убезпечити мирне населення. Таку думку висловив політтехнолог Борис Тізенгаузен під час марафону FreeДОМ на телеканалі UA. Він також прокоментував візит президента США Джозефа Байдена до Польщі.

— Борисе, у Варшаві дуже багато меседжів було озвучено. Загалом, як Ваші враження від виступу Байдена? І чи з’явилися якісь сподівання, що Україна буде під потужним крилом захисту?

— Україна під потужним крилом захисту, насамперед, власних Збройних сил, я так думаю. Байден сказав, що історія про протистояння з Російською Федерацією не на місяці, а на роки. Дехто подумав, що це він про війну сказав. Насправді ні. Він сказав про економічну руйнацію Російської Федерації. Тому що санкції мають кумулятивний ефект, вони з кожним днем ​​наростають. Про війну нам, мабуть, не Байден має говорити, а наша розвідка чи розвідка наших союзників.

— Тим не менш, сам президент України Володимир Зеленський постійно говорить про те, що дуже багато військової техніки в Європейському Союзі зараз стоїть і припадає пилом, а могла б допомагати захищати нашу країну. Як Ви до цього ставитеся?

— Зеленський абсолютно правильно каже. Тому що у нас може бути скільки завгодно грошей, але ми не можемо на ці гроші купити необхідне озброєння. Зробити його не так швидко, а продавати його не всі хочуть з різних причин. Хтось боїться вступати в конфлікт із Російською Федерацією, хтось побоюється інших не дуже дружніх кроків із боку РФ. Тож Зеленський і просить озброєння. Ми вже змінили риторику, і президент каже: ну, не хочете закривати небо, окей, ми вас можемо зрозуміти, дайте нам літаки, ППО, ми самі закриємо небо над собою. Ми маємо навчених військових, які можуть керувати технікою і літальними апаратами, безпілотниками, системами ППО, вміють збивати ракети. Тобто ми маємо фахівців. Дайте нам цю зброю. Але ж ми бачимо прекрасно, що тут немає єдності. Побоюються. І Байдену, і Конгресу, звичайно, вдячний. Але у Байдена нині найнижча підтримка за всю історію.

Я розмовляв із моїми друзями, які мешкають у Німеччині. І вони мені розповіли, що спочатку була проросійська орієнтація: Україна не протримається, та чому ми маємо платити більше? Нині риторика цілком інакша. Вони вже Шольцю дорікають у тому, що він не допомагає належним чином людям, які чинять такий спротив РФ. І після того, як позакривали російські пропагандистські канали, які давно працювали в країнах Європи, люди прокинулися від заціпеніння, прокинулися від сплячки. Виявляється, Росія справді агресор і терорист. Після того, як побачили реальні кадри з Маріуполя, Харкова, Волновахи, Авдіївки, Охтирки, Ірпеня та Києва, вони сказали: погляньте, це ж неадеквати. І ті, що кажуть, що це лише ідея Путіна і тільки він може це припинити, — неправі. Пересічні росіяни вбивають своїми руками і кричать: “Можемо повторити”, “Знищимо укропів” тощо. Пропаганда просто лягла на благодатний імперський ґрунт. Тому, повертаючись до питання щодо дій Заходу, відповідаю: їх недостатньо. Все-таки хочеться рішучіших кроків. Я взагалі мовчу про позицію окремих держав, таких як Угорщина. Це тема окремої передачі.

— Тим часом Словаччину вже захищає ППО “Патріот”. Це одна з найсучасніших систем. Я нагадаю, Словаччина – це сусід України із західного боку. Тобто загрозу відчувають усі, але бояться вступати в клінч, бо можлива Третя світова війна. Хоча, фактично, вона вже починається. З України вона вже розпочалася. Чи поділяєте Ви цю думку?

— Звісно, поділяю. Воюють кілька країн. Білорусь, зокрема, воює. І подивіться, як поводиться Російська Федерація зараз. На Курилах навчання проводять. Досить жорстко відповіли. Наразі Азербайджан розпочав активні дії на території Нагірного Карабаху. Тобто Росія намагається у всіх напрямках показати, що її вистачить на всіх. Хоча насправді всі чудово розуміють, що це не так.

І ми бачимо, наскільки зухвалими стали заяви російських політичних функціонерів. Згадаймо того ж Медведєва, який хитав ніжками, сидячи на стільці, називав чотири причини, через які Росія може здійснити ядерний удар. І остання причина можливого удару — якщо хтось просто косо подивиться у бік Російської Федерації. Тобто вони поводяться абсолютно нахабно. На російських телевізійних каналах вже показують, як на Польщу нападати превентивними тактичними ядерними ударами. Мені здається, адекватність давно залишила цю країну та голови її керівників.

— Я правильно розумію, що й усередині російського суспільства теж зараз відбувається величезний розкол?

— Я не назвав би це розколом, чесно Вам скажу. Ті люди, які розуміють, що це шлях у нікуди, що Росія мчить з величезною швидкістю у бік Північної Кореї або у бік Радянського Союзу часів Сталіна, – всі ці люди вже сіли на літаки і відлетіли звідти. Ті, що не сіли і не поїхали, за якийсь час приймуть цю реальність дуже швидко. Чому? Тому що в них поки що немає культури, і, мабуть, уже не з’явиться культура протестів та доведення протестів до логічного завершення. Тобто вийти з одиночним пікетом, з білим аркушем паперу можуть, а кинути коктейль Молотова в автозак не можуть. Але змінити систему, виходячи з білим аркушем паперу, неможливо. І ми це бачили у Білорусі. Там навіть трохи далі пішли, там були якісь сутички із силовиками. Але поламали всіх, склали чорні списки, морально придушили у цих СІЗО — усе, історія закінчилася.

Росія, як і Радянський Союз, може розвалитися лише з двох причин. Це або якась придворна змова, коли одному з російських царів табакеркою голову проломлять чи отруять його. Або коли їм настільки стане погано, що вони вийдуть на вулиці просто з голоду. Але в цьому я сумніваюся, бо вони однаково знайдуть виправдання, чому вони голодують — зовнішній ворог, увесь світ проти них тощо.

— А що ж має статися тоді, щоб необхідна допомога Україні від Заходу все ж таки була?

— По-перше, величезна подяка Литві, Латвії та Естонії. Їм як нікому зрозуміло, що таке бути в орбіті Радянського Союзу, коли тебе намагаються повернути назад, коли тебе вважають недодержавою, недонародом. Вони цей шлях пройшли. На жаль, ми поки що на шляху. І в Україну Російська Федерація вчепиться усіма своїми останніми можливостями.

Що потрібно країнам НАТО? Потрібен тиск не лише з боку України. Зеленський робить усе, що може. Я дивлюся, він щодня звертається то до одного парламенту, то до іншого, то до Конгресу, то до Бундестагу. Він робить усе можливе, доносить цю позицію. Тут важлива підтримка наших союзників, зокрема представників країн Балтії та представників інших країн Євросоюзу.

Але зараз є один момент. Кількість біженців перевищує вже допустимі норми прийому в деяких державах. Це також важіль тиску. Бо коли ти чуєш про війну десь далеко — це одне. А коли в сусідній квартирі живуть люди, які реально можуть розповісти тобі свою історію, як вони сиділи у підвалах тижнями, як їх бомбили, як вони втрачали близьких і таке інше. І тут, мабуть, і ті, хто поїхав, і наша діаспора має попрацювати. І я бачив у Польщі акцію, коли лягли тисяча людей і цим символічно показали, що відбувається в Україні, скількох людей убивають.
Акції, постійне пікетування комерційних компаній, які не йдуть із Російської Федерації, — це також елемент санкційного економічного тиску. Потрібно, щоб будь-яка цивілізована компанія розуміла, що торгувати з Росією та вести там бізнес — це не просто неправильно. Це суперечить всім моральним принципам. І у цивілізованому світі так не робиться.

Нагадаємо, радниця заступника голови Офісу президента України Олена Симоненко під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповіла, що Україна зараз працює над створенням фондів надання допомоги людям, які безпосередньо чи опосередковано постраждали від війни. Йдеться не тільки про гуманітарні набори, а й про фінансову допомогу. 

Лідери НАТО пообіцяли Україні захист від хімічної, біологічної, радіологічного та ядерної загрози – заява

ЄС зобов’язується створити Трастовий фонд солідарності для відновлення України – висновки саміту

Читайте також: Генеральний директор музею Національного голодомору та геноциду Олеся Стасюк під час марафону “FreeДІМ” на телеканалі UA пояснила, чому те, що Росія робить в Україні, можна вважати новим видом геноциду.