Європа діятиме: головні підсумки Мюнхенської конференції для України (ВІДЕО)

Володимир Зеленський на Мюнхенській безпековій конференції. Фото: securityconference.org

На Мюнхенській конференції напередодні був український день. Європейські лідери, і не лише вони, знову підтвердили підтримку Україні в боротьбі проти російської агресії. Об’єднана Європа все більше відчуває відповідальність за безпеку в регіоні та готова брати на себе нові зобов’язання перед Україною, повідомляє FREEДОМ.

Європа перестає боятися Росії та готується протистояти їй — такі головні підсумки Мюнхенської конференції з безпеки. Традиційно напередодні публікують так званий індекс, який відбиває суспільні тенденції. Під час його підготовки опитують представників країн “Великої сімки”, а також Китаю, Бразилії, Індії, Південної Африки — загалом близько 12 тис. респондентів — для того, щоб з’ясувати їхнє ставлення до 32 глобальних ризиків.

З’ясувалося, що у багатьох країнах Європи Росію більше не вважають за головну загрозу. Могло здатися, що це говорить про так звану “втому від України”, проте заяви учасників Мюнхенської конференції говорять про інше. Від страху європейці переходять до дій.

“Зараз це наша спільна відповідальність — допомогти Україні відновити її територіальну цілісність. Це наша відповідальність — зміцнити її стійкість. Майбутнє України — в НАТО та Європейському Союзі. Саме там я хочу бачити Україну, і, що важливіше, саме там Україна хоче бачити своє майбутнє. Це означає, що ми підтримуватимемо її у боротьбі, щоб виграти цю війну”, — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Членство в НАТО та військова допомога Україні більше не є табу для об’єднаної Європи. Про це говорили як про факт. Фактом було й те, що ніхто не згадував про втому від боротьби, хоча цій темі було присвячено окрему панель.

“Будь ласка, не питайте Україну, коли закінчиться війна, питайте себе, чому Путін досі може її продовжувати”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Глава Української держави з повним правом може вважатись головним гостем конференції. Своїм виступом він визначив напрям й інших дискусій.

“Було б абсурдно сприймати Путіна як легітимного главу Російської держави. Він головоріз, який утримує владу за допомогою корупції та насильства. Прибуття на його так звану інавгурацію, потиск його руки, сприйняття його як рівного було б зневагою до природи політичної влади”, — наголосив Володимир Зеленський.

Президент України закликав розмовляти з Путіним мовою санкцій: посилити їх і перекрити шляхи обходу, а також нарешті запровадити санкції й проти атомної галузі Росії. Міністри закордонних справ країн “Великої сімки” повністю підтримали цей заклик і зобов’язалися уважніше стежити за дотриманням санкційного режиму.

На полях конференції український лідер провів понад десять двосторонніх зустрічей. Однією з головних була зустріч із віцепрезиденткою США Камалою Харріс. Вона запевнила президента України в тому, що пакет допомоги від США у розмірі 60 млрд дол. буде ухвалено.

“Є лише план А, який полягає в тому, щоб гарантувати, що Україна отримує те, чого потребує. Я наголосила б, що індикатором того, де ми можемо і де ми повинні бути, є двопартійна підтримка — і Сенату, і Конгресу”, — заявила віцепрезидентка США Камала Харріс.

Тим часом Європейський Союз уже почав інтегрувати Україну до своєї оборонної структури. Європейці особливо зацікавлені у співпраці у сфері дронів.

“Тепер ми інтегруватимемо Україну в наші оборонні програми. І ми разом з Україною відкриємо у Києві офіс оборонних інновацій, бо це наступний рівень, який ми досягаємо зараз”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Енергетичну сферу президент України обговорював із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. А із прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте обговорили деталі підготовки до передачі Україні літаків F-16.

Виступаючи на конференції, Володимир Зеленський назвав Путіна монстром, який вбиває тисячі людей та не зупиниться сам, якщо його не зупинити силою.

У Європі, схоже, почали не лише чути Україну, але й ухвалювати рішення. У 2024 році європейські члени НАТО вперше спільно витратить на оборону понад 2% ВВП, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав нарощувати військове виробництво.

На Мюнхенській конференції не ухвалюють доленосних рішень, але їх обговорюють та готують. На цей раз союзники України підтвердили, що вони не втомляться допомагати Києву, адже так вони підтримують власну безпеку.

Читайте також: Мюнхенська конференція відбувається на тлі кількох тривожних тенденцій — розбір Жовтенка

Нагадаємо, 60-та Міжнародна конференція з безпеки, у якій беруть участь провідні політичні та військові діячі з усього світу, стартувала у Мюнхені (Німеччина) у п’ятницю, 16 лютого.

Прямий ефір