Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що нині на фронті використовується велика кількість БпЛА, 1056 з них — українських виробників.
Активна розробка всіх видів дронів в Україні розпочалася ще в 2016 році, але лише в 2019-му — після появи у наших Збройних сил перших турецьких “Байрактарів” — така робота стала масовою та системною. Наразі наша держава виробляє достатню кількість різноманітних безпілотників. Серед них — розвідники “Лелеки”, “Фурії”, People’s Drone PD-1 та PD-2. На основі останньої моделі зараз розробляється ударний дрон для більш глибокої розвідки.
Крім цього, державний концерн “Укроборонпром” обіцяє випустити український “Шахед”, який зможе літати на тисячі кілометрів углиб території противника, зокрема до Москви та Санкт-Петербурга.
На відміну від держави-агресора та її союзників українські виробники не мають обмежень ні щодо двигунів, ні щодо процесорів, ні щодо комплектуючих для БпЛА. Зараз ми отримуємо унікальне обладнання, наприклад, малогабаритні радари з синтезованою апертурою, завдяки яким українські дрони зможуть працювати цілодобово та майже за будь-яких погодних умов.
Нещодавно Україна отримала ще два турецькі “Байрактари”, про ефективність яких в цій війні вже сказано чимало. Крім того, були повідомлення, що для будівництва заводу з виробництва цих безпілотників в Україні вже сформовано всю правову базу та завершено проект майбутнього підприємства. Напередодні наша держава також погодила місце для центру обслуговування об’єкта.
Про можливості українських дронів на фронті та в тилу противника в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко;
- речник Командування Повітряних сил України Юрій Ігнат;
- військовий експерт Ян Матвєєв;
- політолог, військовий експерт, колишній професор МДІМВ Юрій Федоров.
Валерій Романенко: Тисяча кілометрів, про які заявляє “Укроборонпром” щодо українських “Шахедів” — саме дистанція до Москви та Санкт-Петербурга
— Ми довгий час не розуміли пріоритети, а десь з 2016 року почали активно розробляти всі види дронів. Масовою та системною ця робота стала лише в 2019-му, коли у нас з’явилися “Байрактари”. Зараз ми виготовляємо достатню кількість різноманітних дронів.
А структура застосування дронів у нас фактично утворилася з кінця весни-початку літа 2022 року.
Розповім поетапно. Перше — ми фактично не виготовляємо, а закуповуємо тактичні дрони, так звані квадрокоптери. Це в основному американські Autel та китайські DJI. Це реально видатковий матеріал, їх потрібні тисячі — кожен підрозділ має мати такий безпілотник.
Але ми виробляємо безпілотники для багатьох інших тактичних етапів. У нас є “Лелеки” та “Фурії” — розвідники, а також People’s Drone PD-1 та PD-2. Остання модель — для глибшої розвідки, на її базі зараз розробляється ударний дрон, який буде відповідати російським Lancet і Куб-БЛА, перевершуючи їх за дальністю та часом перебування в повітрі.
Крім того, “Укроборонпром” обіцяє нам український “Шахед”.
На відміну від українських дронів, російські зараз дуже обмежені в своєму устаткуванні. Тобто будь-хто може зробити носій — крильця та фюзеляж, але на дроні знаходиться високотехнологічне обладнання, яке є його основою. А Росію від такого обладнання зараз відрізають.
Українські виробники не мають обмежень ні щодо двигунів, ні щодо процесорів, ні щодо комплектуючих. Зараз вони взагалі отримують унікальне обладнання, наприклад, малогабаритні радари з синтезованою апертурою, яких немає у російських дронів.
Тобто українські дрони, отримавши такі радари, здатні моніторити ворожу територію цілодобово та незалежно від погоди. Цей радар бачить крізь ніч, град, туман, звичайно, крім сильного вітру, ураганів.
Якщо росіяни можуть комплектувати [свої дрони] в основному китайським ширвжитком з AliExpress, то наші дрони будуть ставати чим далі, тим складніші. Допустимо, ми отримуємо канадські матриці на дрони типу “Байрактар”, а турки свої власні змушені робити.
Наші дрони зараз за якістю покращуватимуться, а російські будуть змушені зменшуватися як за кількістю, так і за бойовими можливостями — такі об’єктивні тенденції підтвердять багато експертів.
Створення правової бази [для будівництва заводу з виробництва “Байрактарів” в Україні] — одне з найбільших досягнень “Укроборонпрому”. Думаю, що на цьому заводі будуть вироблятися не лише “Байрактари”. До того ж “Байрактари” та їх типи в кількості, в якій вони заплановані, нам просто не потрібні. Щодо виробництва інших типів, то це мої роздуми. Я не хотів би вторгатися в область можливих військових закупівель та військових замовлень.
Думаю, щодо оперативно-тактичних безпілотників та маленьких квадрокоптерів проблеми у нас будуть закриті.
Залишається найважливіша проблема — створити українські “Шахеди”. Сподіваюся, на цьому підприємстві готуватимуть хоча б комплектуючі для таких апаратів, які нам зараз найбільше потрібні. Тому що Росія будує такі заводи, і їй потрібно показати, що це двогостра зброя. Якщо вони застосовують його щодо нас, то наш тил — це вся Європа. І ми дуже ефективно зможемо застосувати таку зброю по російській території без будь-яких обмежень.
Бо зараз є умова — натовською зброєю не стріляти, а нашою зброєю — хоч до Москви та Санкт-Петербурга. А тисяча кілометрів, про які заявляє “Укроборонпром” — саме ця дистанція.
Юрій Ігнат: Дрон-камікадзе має бути високоточною зброєю — бити в радіусі кількох метрів
— Перш ніж говорити про цю модель [український дрон-камікадзе “Кобра”], потрібно детальніше розглянути, з чого вона складається, бо дрон-камікадзе, будь-який БпЛА — це складний літальний апарат.
Починаючи з 2000-х років, я був на багатьох виставках, які проходили в Києві. Вже тоді було багато виробників безпілотників, але не всі підходили армії, могли зайняти позицію на озброєнні тих чи інших підрозділів.
Тому що у безпілотника, окрім двигуна, планера та бойової частини, одна з найважливіших складових — це його здатність протистояти радіоелектронним засобам супротивника, які пригнічують сигнал і таким чином його знешкоджують.
Саме ця технологія є однією з найважливіших, оскільки ми бачимо, що зі збільшенням на полі бою ударних безпілотників різних типів — і квадрокоптерів, і різних комариків — також збільшуються засоби радіоелектронної боротьби. В Росії їх багато як стаціонарних, так і портативних. Останні — це ручні мобільні мисливці за дронами, які дозволяють нейтралізувати БпЛА. Якщо це буде масове використання, як кажуть рій дронів, зрозуміло, що частина може бути знешкоджена, а частина досягати своїх цілей.
Ще один момент — це точність: дрон-камікадзе має бути високоточною зброєю та фактично бити у радіусі кількох метрів.
Потрібно висловити повагу нашим турецьким партнерам, які не відмовилися від своїх планів допомагати Україні та у воєнний час будувати завод з ударних БпЛА. Такий завод принесе нам не лише оборонне озброєння та безпілотники, які виготовлятимуться, а може стати економічним поштовхом для нашої держави. Це і робочі місця, і посилення нашої “оборонки”, які у партнерстві з Туреччиною можуть стати довгостроковим проектом.
Також по темі: Дрон-камікадзе “Кобра” розробили в Кривому Розі — особливості українського “Шахеда” (ВІДЕО)
Ян Матвєєв: Російська ППО вже не вперше пропускає різні літальні об’єкти, судячи з усього, українські
— Про український дрон [який зі 100-кілограмовою авіабомбою пролетів 300 км над Росією, не долетівши 150 км до Москви] говорила буквально сама російська влада. Інформації не дуже багато… Видно уламки, справді схожі на частини того самого, ще радянського Ту-141, які залишалися на озброєнні в Україні. І тут багато хто звернув увагу, що дрон, можливо, летів у бік Москви і не долетів не так багато по відстані…
На мій погляд, набагато важливіше не те, що він міг долетіти до Москви, а атакувати щось в Москві. Це все одно була б більш психологічна атака. Звичайно, вона була б дуже яскравою, помітною, але набагато важливіше те, що російська ППО вже не вперше пропускає різні літальні об’єкти, зважаючи на все, українські.
Незважаючи на те, що Україна офіційно це не визнає, а українські військові про це не говорять, але різні дрони пролітають. Відповідно, можна припустити, що російської ППО недостатньо в цьому районі — на декілька сотень кілометрів углиб РФ. Нагадаю, що це, можна сказати, фронтова зона, по якій російські військові ешелони везуть запаси, військових, ті ж танки…
І напрошується логічний висновок — якщо українські дрони можуть там літати, значить, вони можуть там розвідувати.
Вони також можуть щось атакувати, робити інші різні дії — це несе велику загрозу для російської армії і може зіграти на руку ЗСУ. Зважаючи на все, російська ППО більше зосереджена безпосередньо на фронті, зокрема на східному фронті, де є українські літаки. Також там є дрони [противника], щоб прикривати війська. Ну, і плюс установки навколо Москви, можливо, навколо регіональних центрів… Але немає щільного щита, який не пускав би ніякі літальні об’єкти через кордон.
Також по темі: Очі ЗСУ: як працює українська аеророзвідка, показали журналісти FREEДОМ (ВІДЕО)
Юрій Федоров: На відміну від планів РФ будувати у себе завод з виробництва дронів Україна такий проект уже реалізує
Враховуючи практику та темпи будівництва в Росії, думаю, що якщо справді завод почнуть будувати, то виробляти дрони він почне не скоро. Дай боже, через рік-півтора. Що за цей час станеться з Росією та Іраном..?
Тому плани у РФ та її союзників з Тегерана можуть бути найамбітніші, але до їх реалізації дистанція величезного масштабу. До того ж ті дрони, які Росія отримує від Ірану, це найпримітивніші варіанти. Вони на порядок більш застарілі та малоефективні порівняно, наприклад, з турецькими “Байрактарами”.
А завод, який в Україні будує турецька фірма, що виробляє “Байрактари”… Цей проект цілком собі реалізується. Тож думаю, на ці плани московських та іранських мислителів особливої уваги не варто звертати.
Також по темі: “Нептуни” знищили “Москву”, а “Богдана” звільнила Зміїний: про найефективніше українське озброєння розповіли експерти