Український морський піхотинець Сергій Кузнєцов провів у російському полоні 1 198 днів. Він повернувся на батьківщину під час обміну в липні цього року. Зараз проходить реабілітацію та планує повернутися до лав ЗСУ. Сергій чекає на повернення свого молодшого брата, з яким разом потрапив у полон у Маріуполі. Морпіх розповів журналістам FREEДОМ про ті жахи, які він пережив у застінках країни-агресора.
Сергій Кузнєцов повернувся на батьківщину 23 липня 2025 року в межах обміну полоненими.
“Перше, на що я звернув увагу, — на траву. Зелену траву. У нас були бетонні стіни, все, що ми бачили за ґратами, — якісь пейзажі місцеві, і те нам не дозволяли на все це дивитися. Все було в ґрати, а тут трава, зелена трава”, — каже Сергій.
Сергій родом із Миколаєва. За освітою — історик, у 2016 році підписав контракт і став морським піхотинцем. Повномасштабне російське вторгнення застало його в Маріуполі — там виконувала завдання його 36-та бригада.
“Хлопці дуже героїчно поводилися. Я був вражений, коли російський танк під’їжджає, здавалося б, ну от і все, але ні, наші вилазять, дістають кулемет, гранатомет і далі показують, що “хлопці, не розслабляйтеся”. Ми слухали їхні переговори, і вони просто боялися підійти. Вони казали: “Ми до цих ‘укропів’ ніяк не можемо підійти”. Це при тому, що перевага була на їхньому боці”, — згадує морпіх.
Сергій та його побратими потрапили в російський полон 12 квітня 2022 року під час спроби прориву з оточення на заводі “Азовмаш”.
“У Оленівці була жорстока “прийомка”. Ми приїхали туди близько 15 квітня, і цілу добу, поки ми там були, вони знущалися з хлопців. Тих, хто пройшов процес “прийомки”, заганяли в приміщення, не дозволяли ані сидіти, ані спати, звичайно ж, не годували, а ті співробітники “прийомки” явно були під якимись речовинами, тому що цілими днями і ночами без перерви займалися тортурами хлопців”, — поділився Сергій.
Він провів у полоні 1 198 днів, тобто понад три роки. За цей час він побував у Сартані, Оленівці, Таганрозі, Москві та Галичі Костромської області.
“Протягом усього дня не обходилося без фізичного насильства. Електрошокери — це їхнє улюблене. Гумові біти, дерев’яні біти, ну і руки-ноги — стандартний набір, і ще собак на нас цькували. Нам не дозволяли спілкуватися, але ми пошепки перемовлялися, і ніхто не міг зрозуміти, звідки в них такі садистські нахили”, — згадує морпіх.
У російських застінках серед полонених було також дуже багато цивільних. І вони теж зазнавали тортур.
“І ось коли деякі хлопці не витримували й казали: “Припиніть нас бити”, вони відповідали: “Ми вас не б’ємо, ми вас виховуємо. Ми вибиваємо з вас дур”. Вони це позиціонували як “акт гуманізму” у тому плані, що “у вас руки і ноги є, ми ж вам нічого не відрізаємо. Що вам, важко потерпіти 10 хвилин? Зате ви цілі, руки-ноги є” — ось такого плану. Мовляв, “дивіться, які ми гуманні, ми вас тут хоч і б’ємо, але ми ж вам нічого не відрізаємо”, — ділиться морпіх.
Представників міжнародних організацій до полонених не допускали. Зате часто приїжджали російські пропагандисти.
“Один їхній “журналіст”, коли знімав нашу камеру, сказав, що тут 12 метрів квадратних площа, по 4 метри на кожного — в принципі, цілком комфортно. Перед цим із нами провели бесіду, сказали: “Ви ж розумієте, якщо ви скажете щось не так, вони підуть, а ви залишитеся””, — розповідає Сергій.
Зараз він проходить реабілітацію та відновлюється після російського полону. Також активно бере участь у мітингах на підтримку військовополонених, зниклих безвісти та загиблих українських захисників.
“Я хочу, щоб люди в Україні не обманювали себе щодо якогось гуманізму Росії, щоб вони не думали, що ми якісь там брати. Росіяни настільки промиті пропагандою, що вони не вважають українців людьми. Тобто ми для них не окремий народ”, — каже морський піхотинець.
Після реабілітації Сергій планує знову повернутися до лав ЗСУ. Також він досі чекає на повернення свого молодшого брата, з яким потрапив у полон в Маріуполі.
За даними Координаційного штабу, з початку повномасштабного вторгнення відбулося 69 обмінів полоненими. Понад шість тисяч людей повернулися в Україну, серед них як військові, так і цивільні. І зараз Україна продовжує працювати над поверненням своїх громадян.
Читайте також: Українські артилеристи вибивають окупантів на Сумському напрямку — репортаж (ВІДЕО)
Раніше повідомлялося, що Сили оборони України майже зачистили Куп’янськ Харківської області від російських окупантів.














