Україна має право повернутися до Європи, а не йти туди. Українська акторка театру та кіно, продюсер, громадський діяч та заслужена артистка України Ірма Вітовська в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповіла, чому в росіян відсутня культурна спадщина на відміну від українців. І чому Україні необхідно більше говорити про свою історію та ментальний код для мешканців Західної Європи.
— Чи є серед російської акторської спільноти ті, хто усвідомлює, що відбувається і що сталося в Кременчуці?
— Я не чую, що кажуть російські колишні колеги. Це не цікаво. Війна йде вже довго, і було достатньо вікон та можливостей сказати чи зробити вчинок. Мене не цікавить ця країна. Якщо вони сумніваються в правді – це інтелектуальне убожество і кон’юнктура. Це шовінізм та українофобія. Ненависть до всього українського, або ж байдужість. Щодо Кременчука не чула нічого, як і щодо того, що відбувається в Україні, окрім тих, хто вже не перший тиждень говорить про це там.
— Що практично культурні діячі України можуть зробити?
— Треба долучати Міністерство культури та інформаційної політики до освіти. Багато залежить від того, що ми як культурні діячі в Україні можемо зробити з дефіцитом знань у своїх громадян щодо культурної та історичної спадщини. Багато культурної спадщини було заборонено. Політика незалежної України не ставила в топ культуру та просвітництво до відкритого конфлікту з Росією у 2014 році. Більшість не знає багато того, про що Україна може сказати. Покоління, що звикли до радянських підручників. Тут є світоглядна проблема. Російська культура не одне століття нав’язувала шаблон “великої російської культури”, який увійшов на підсвідомому рівні в багато поколінь, які здобули освіту в радянській системі.
Прибрати цей шаблон складно. Росія воює з українськими музеями та книгами. З усім, що стосується ідентичності та самоідентифікації у неї у пріоритеті. Ліна Костенко правильно сказала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спершу їм відбирає мову». Все, що пов’язане з ідентичністю, знищується першим. Діячі культури мають у освіченій формі ознайомити наших громадян із культурою. В українців є дефіцит знань. Тому я їжджу з фільмами, лекціями, творчими зустрічами, які стосуються історичних проблем та імен, які опинилися в тіні. Ми можемо зробити це не лише в Україні, ми маємо показати це і західному світу. Тому що західний світ російську культуру та історію бачив через російські наративи та трактування українського походження, культури та літератури.
Україна – Terra Incognita у культурному та історичному аспекті. Західна Європа мало знає про культурну та законну історичну спадщину України. Про те, скільки вкрадено та присвоєно Московією, а потім і Російською Імперією. Крім того, для громадян Західної Європи було цікавим відкриттям, що Російська імперія існує з 1721 року. Такими речами ми маємо атакувати. Росію треба бити її скрепами, фейками і міфами, забирати своє. Вголос говорити про свою культурну спадщину, про свій код і про своє право повертатися до Європи. Російська імперія нас незаконно окуповала.
— Зараз у західних країн є запит на те, щоб більше й краще дізнатися про українське?
— Так. Наш опір слугував тому, що вони побачили різницю. Тому що питання були “чому ви культурно так відрізняєтеся”. Ментально українські покоління складалися не десятки та сотні років. Це тривалий процес, який накладається на звички, побутові традиції. Україна — традиційна країна в понятті спадкоємності від покоління до покоління. Люди носії архаїчної традиції, і вони консервативні в цьому. Це відрізняє їх від тих же росіян, які не мають традицій у зв’язку з історичною особливістю. Тому що це країна, до якої входять різні народи по своїй ментальній і традиційній дорозі.
Потрібно підтримувати самодослідження України українською державності. Представники науки, особливо історичної, етнографічної, філософії та філології, мають їхати та говорити іншим країнам про Україну. Люди науки, які мають авторитет, повинні відкривати там круглі столи. Ми маємо підтримати дискусії, на базі університетів робити семінари та говорити про Україну. У підручниках західних країн треба багато змінювати щодо бачення, що таке Україна. Пріоритет має бути на просвітництві та культурі.
Читайте також:
Чи зможе Україна стати членом НАТО — думки експертів
Саміт НАТО стартує в Мадриді — що на порядку денному