Військова допомога Україні не стоїть на місці: нові рішення “Рамштайну” оцінили експерти

Більше ракет для систем протиповітряної оборони, більше снарядів і дронів для України, яка обороняється від російської агресії. Пріоритети для Києва — системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, бронетехніка, а також ракети й артилерійські снаряди.

У Міністерстві оборони України запевнили, що вже в березні будуть перші результати 20-го засідання у форматі “Рамштайн”.

Нові домовленості

“Боєприпаси — те, чого критично потребують наші воїни. Вони будуть! Це була головна тема засідання. Партнери заявили про пакети допомоги, до яких входять артилерійські снаряди 155 мм, 152 мм, 105 мм та інші. Вдячні партнерам за те, що по всьому світу шукають і знаходять боєприпаси, необхідні для відсічі агресора”, — повідомив міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками засідання.

На засіданні значну увагу приділили роботі восьми коаліцій спроможностей: коаліція повітряних сил, коаліція інтегрованої ППО і ПРО, коаліція артилерії, коаліція бронетанкової техніки і маневреності, коаліція морських спроможностей, IT-коаліція, коаліція розмінування і коаліція дронів.

Президент України Володимир Зеленський анонсував нові оборонні пакети.

“Будуть нові оборонні пакети, зокрема дефіцитна артилерія”, — сказав він у відеозверненні 19 березня.

Зеленський також відзначив Німеччину за анонсований оборонний пакет — пів мільярда євро — артилерія та бронетехніка.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про новий військовий пакет на пів мільярда євро. Він включає сотню одиниць бронетехніки, транспортні автомобілі, а також артснаряди зі складів Бундесверу.

“Для цієї зустрічі в “Рамштайні” ми знову підготували пакет допомоги на суму майже в пів мільярда євро. До нього входять 10 тис. боєприпасів із запасів наших збройних сил. Їхнє постачання розпочнеться в найкоротші терміни, фактично негайно. Крім того, ми оплачуємо вартість 180 тис. боєприпасів з ініціативи Чехії. Ці поставки будуть здійснюватися поетапно, починаючи з літа”, — заявив Пісторіус.

Президент зазначив, що нові держави приєднуються до чеської ініціативи і закупівлі боєприпасів калібру 155 мм або радянських боєприпасів калібру 152 мм.

Проєкт передбачає близько 180 тисяч одиниць боєприпасів, які мають бути поставлені в Україну до кінця року. Зазначається, що перші постачання мають надійти не пізніше червня.

З чеською ініціативою співпрацюють ще понад 15 країн. Крім того, на зустрічі у форматі “Рамштайн” у вівторок було зазначено, що чеська ініціатива надихнула дві інші країни, які хочуть слідувати такому самому підходу, як і Чехія, тобто закуповувати боєприпаси в країнах, які не входять до ЄС і НАТО, через двостороннє співробітництво з країнами-донорами. Їм вдалося знайти інші можливі постачання боєприпасів, і тепер вони шукають партнерів для оплати постачань.

У Міністерстві оборони Чехії очікують, що перші партії артилерійських снарядів, закуплених у рамках чеської ініціативи, прибудуть в Україну не пізніше червня.

Люксембург приєднався до артилерійської коаліції, закуповує дрони для України, продовжує підтримку обладнанням у співпраці з Бельгією та Нідерландами.

Також Амстердам очолює коаліцію ВПС у рамках “Рамштайна” разом із Данією та США. 18 голландських F-16 були надані для використання в Румунії для навчання. 24 голландських F-16, що залишилися, призначені для постачання в Україну. Частину з них зараз готують, що робиться за погодженням із партнерами по коаліції. Нідерланди виділяють понад 150 мільйонів євро на закупівлю для України боєприпасів класу “повітря-земля” для українських літаків F-16 і понад 200 мільйонів євро на закупівлю безпілотників.

Канада виділить $40 млн у рамках чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для України і $7,5 млн на прилади нічного бачення. Крім цього повідомляється “про офіційне приєднання” Канади до “Коаліції дронів, яку очолюють Латвія і Сполучене Королівство“.

Косово оголосило про другий пакет військової допомоги для України, що включає мінометні снаряди. Перший пакет із вантажівками, тактичними і броньованими машинами буде доставлено наступного тижня.

Думки експертів

Головні результати засідання у форматі “Рамштайн” і найближче майбутнє українського фронту в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
• Олексій Гетьман, військовий аналітик;
• Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи;
• Сергій Джердж, голова Громадської Ліги “Україна — НАТО”.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Снарядів для ЗСУ на фронті стало більше

— Що вдалося виробити нашим партнерам, те і передається Україні сьогодні. До кінця року має бути цифра 1,2 мільйона. Європейські компанії нарощують виробництво досить активно. Інша річ, що, як і будь-який процес виробництва, він потребує додаткового часу.

Тобто, в принципі, можна сказати, що зараз Європа зробила все можливе, а навіть у деяких випадках неможливе.

До кінця березня мали поставити Україні мільйон снарядів. Потім була заява, що вийшли на 30% виробництва, це було ще в січні-лютому, але вдалося збільшити виробництво до 50% від обіцяних до березня. Тому в цих умовах це досить-таки непоганий результат. І я думаю, що перші партії вже в Україні.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Хороші результати іноді досягаються і без коаліцій

— “Рамштайн” — це платформа, на якій обговорюються всі види озброєння, необхідні Україні, починаючи від засобів протиповітряної оборони та авіації, закінчуючи навіть патронами. Тому окремою буде коаліція з бронетехніки. Це означає, що в її рамках будуть поставлені не тільки танки, а й інші броньовані машини.

Це додаткова можливість для нас швидше отримувати всю техніку, яка нам необхідна. Хочеться звернути увагу на те, що є країни, які без коаліції. Наприклад, Бельгія, яка зобов’язалася нам передати 300 легкоброньованих десантних машин, які зможуть перевозити від 4 до 6 людей. Якщо ще Німеччина з Польщею додадуть щось до таких несподіваних постачань — будь-яке озброєння для нас не зайве.

Поки що Росія переважає нас кількісно. І ми маємо робити асиметричні відповіді високотехнологічною технікою, зокрема броньованою.

Якщо Польща і Німеччина планують спільне виробництво, це було б дуже непогано. Якби вони почали виробляти нову техніку і при цьому зберігалися б їхні нормативи, тоді ту техніку, яку вони зараз використовують, ми могли б із задоволенням забрати і користуватися нею на полі бою.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Позиція США залежить від дій Європи

— Я схильний вважати, що військова допомога Україні буде принаймні не знижена, а може, навіть і сильно збільшена. Особливо з урахуванням того, що все-таки авіація в Україні з’явиться. Більше актуальні зараз питання, пов’язані з фінансовою допомогою, з підтримкою економіки України. Особливо з боку США.

США впевнені, що європейці повинні самі більше витрачати на власну безпеку. І коли європейці активно в це включаються, то, відповідно, і Сполучені Штати в це теж будуть активніше включатися. Прискорення надання Україні допомоги з боку США взаємопов’язане зі збільшенням допомоги від Європи.

Україна теж має активніше включатися у виробництво озброєнь, тому що Сполучені Штати Америки ще до цього говорили: “Де ваша військова економіка? Чому ви так мало цим займаєтеся?”. Але це було у 2022 році. Зараз, звичайно ж, ситуація набагато краща, ніж було до цього. Захід хоче бачити насамперед зусилля України в цьому напрямку. Я думаю, що буде посилюватися виробництво власних озброєнь.

Усе, що можливо, має вироблятися на території України, тому що залежність від інших країн — це все-таки залежність. Можуть бути різні нюанси, тим паче, що росіяни мають достатньо інструментів для того, щоб зривати постачання імпорту озброєнь у нашу країну. Наприклад, починати роздмухувати ціни в країнах Євросоюзу, закуповувати там снаряди за якимись шаленими цінами для того, щоб не витримували бюджети як Європи, так і України, і багато чого іншого.

Якщо здається, що вже достатньо, думаю, потрібно подвоїти зусилля, тому що Україна буде перемагати тільки в асиметричній війні. Необхідна максимальна механізація української армії, тому що Україна менша і демографічний потенціал нижчий, отже, “заліза” має бути більше, зокрема й українського виробництва.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Європі має бути цікавий розвиток військово-промислового комплексу в Україні

— Європа опинилася між двома викликами. З одного боку, агресивна російська війна на сході, і плани Росії воювати проти балтійських країн, проти Польщі, які весь час там звучать. І з іншого боку, можливе послаблення допомоги з боку Сполучених Штатів.

Тому, звісно, європейським країнам потрібно більше приділяти уваги і збройним силам, питанням безпеки самих країн Європи, а також допомогу Україні не послаблювати, посилювати і брати на себе більше відповідальності. Звичайно, цей результат — великі геополітичні прорахунки, які були в минулих десятиліттях.

Свого часу Україну не прийняли до НАТО, коли ще Росія не була такою агресивною, коли ще це можна було зробити.

Раніше Європейський Союз планував виділяти гроші тільки на виробництво снарядів у самому Євросоюзі і таким чином через це виробництво допомагати Україні. Але що ми ставимо кінцевою метою? Якщо кінцева мета — снаряди на передовій в українських військових, то це одне. А якщо розвивати європейський військово-промисловий комплекс в Україні, то, звичайно, можна почати з того, щоб шукати залізну руду. Далі всі цикли запускати у виробництві і думати, як це все покращувати і робити.

Тобто тоді кінцева мета відсувається на невизначений час. Тому дуже добре, що змінилася парадигма, і потрібно все для перемоги, все для фронту.

У майбутньому спільне військове виробництво з Німеччиною призведе до посилення європейської складової НАТО. Тому дуже важливо, що така співпраця йде. І якщо це і на території України, і на території інших країн, але разом з Україною, то це дуже важливий крок до зміцнення обороноздатності нашої країни.

Читайте також: Ініціатива Макрона про війська НАТО в Україні — експерти пов’язують заяви президента Франції з двома факторами (ВІДЕО)