Війна з Іраном обійшлася Пентагону в близько 40 млрд доларів і прискорила інфляцію в США

Війна з Іраном обійшлася Міністерству оборони США приблизно в 40 мільярдів доларів. Такі попередні оцінки наведено в дослідженні Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). Про це пише CNN, повідомляє FREEДOM.

За даними аналітиків, до зазначеної суми входять витрати на боєприпаси, заміну втраченої військової техніки та ліквідацію збитків, завданих військовим базам. При цьому розрахунки не враховують операційні витрати, які вже були закладені в оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік, що становить майже трильйон доларів.

Як уточнив старший радник CSIS Марк Кансіан, додаткові витрати понесли й інші американські відомства. Зокрема, Міністерство внутрішньої безпеки та Міністерство у справах ветеранів, за попередніми даними, витратили близько мільярда доларів.

Наслідки конфлікту відчули й американські споживачі. Під час війни середня вартість бензину в США зросла з менш ніж трьох до понад чотирьох доларів за галон.

Згідно з даними енергетичного трекера Університету Брауна, американські домогосподарства переплатили в середньому понад 253 долари через війну.

Вплив конфлікту позначився й на світовому енергетичному ринку. За оцінками аналітичної компанії Kpler, за час війни світовий ринок недоотримав близько 1,15 млрд барелів нафти, оскільки постачання з країн Близького Сходу були суттєво обмежені майже на чотири місяці.

Зростання цін на енергоносії також прискорило інфляцію в США. За останніми даними Бюро статистики праці, річна інфляція перевищила 4 % вперше за останні три роки.

Як зазначає CNN, у квітні та травні зростання цін виявилося вищим за темпи зростання заробітної плати американців. Таким чином, вперше з 2023 року інфляція фактично нівелювала зростання доходів населення.

Читайте також: США та Іран досягли прогресу в обговоренні мирної угоди у Швейцарії — подробиці (ВІДЕО) 

Нагадаємо, що США та Ізраїль розпочали операцію “Епічна лють” проти Ірану 28 лютого 2026 року. Тоді вони завдали масованого авіаудару по Ірану (близько 900 ударів за перші 12 годин). Головними цілями стали військова промисловість, ППО та керівництво країни — у перший же день загинув верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї та близько 40 вищих чиновників. 

У відповідь Іран розпочав ракетні обстріли Ізраїлю, американських баз та цивільних танкерів. Тегеран повністю заблокував Ормузьку протоку, паралізувавши світовий ринок нафти. Активні бойові дії тривали всю весну. 

6 травня 2026 року США оголосили про завершення активної частини операції “Епічна лють”. Але Ормузька протока залишалася закритою. 17 червня 2026 року у Швейцарії за посередництва третіх країн США та Іран дистанційно підписали меморандум про припинення війни та відкриття Ормузької протоки на 60 днів для розробки мирного договору.

Однак уже 20 червня Іран знову оголосив про закриття протоки, звинувативши США та Ізраїль у порушенні перемир’я (зокрема, через удари по “Хезболі” в Лівані). Станом на 22 червня сторони намагаються домовитися про створення “лінії зв’язку” для безпечного судноплавства.