Від Куп’янська до Сіверська: нова динаміка війни очима експертів

Українські військові на фронті. Фото: t.me/official24ombr

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що українські війська змогли повернути під контроль 13 кв. км Покровська з 29, до того ж ще восени Сил оборони в місті фактично не було. Під час спілкування зі ЗМІ він наголосив, що надалі планується нарощування угрупування військ у місті. За його словами, Покровськ і сусідній Мирноград не перебувають в оточенні, однак логістика на цій ділянці фронту залишається ускладненою.

9 грудня головком повідомив, що перед ЗСУ стоять одні із найсерйозніших викликів за час повномасштабної війни. Росія посилює наступ, а Україна робить ставку, зокрема, на безпілотні системи.

Покровськ стоїть, Куп’янськ зачищають: картина фронту

8 грудня головнокомандувач ЗСУ заявив, що Росія продовжує наступ, тому Україна зобов’язана зміцнювати обороноздатність.

“Ключова точка докладання наших зусиль — не залізо, а люди. Мобілізація, рекрутинг, нові контракти й, відповідно, якісна підготовка… Ми не можемо стояти на місці, а повинні розвиватися і рухатися вперед”, — зазначив він.

За словами Сирського, Україна продовжує випереджати РФ у застосуванні FPV-дронів.

“На нинішньому етапі війни саме безпілотники забезпечують близько 60% усіх уражень ворожих цілей… Всього дронами уражено або знищено близько 81,5 тис. цілей”, — зазначив він.

Президент України Володимир Зеленський своєю чергою 11 грудня заявив, що в проєкті можливого мирного врегулювання реальна погоджена чисельність ЗСУ становить 800 тисяч військовослужбовців.

“На сьогодні в документі є реальна чисельність сьогоднішньої армії… 800 тисяч військових. Я вважаю, що на сьогодні ми достатньо доопрацювали цей пункт”, — зазначив він.

Говорячи про пропозиції США і, по суті, Росії щодо врегулювання ситуації в Донецькій області, Зеленський зазначив, що Україна не погодиться на рішення, які не забезпечують реальної безпеки.

Він поставив ключове питання щодо обговорюваної “демілітаризованої зони”:

“Якщо одні війська повинні відходити, а інші війська залишаються стояти… то що саме стримуватиме ці інші війська, тобто російські війська, від того, що вони підуть далі? Або… інфільтрувалися у “вільну економічну зону” і взяли її під контроль?”.

За його словами, обговорення триває, але “коли йдеться про компроміс, необхідно давати справедливий компроміс”.

Тим часом на фронті триває тиск російських військ — поблизу Волчанська, а також на Лиманському напрямку. Про це повідомив начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов.

11 грудня українські десантники підняли державний прапор у центрі Покровська. У 7-му корпусі ДШВ повідомили, що таким чином спростували фейкові заяви про “взяття” міста.

Українські захисники наголошують: попри кремлівську пропаганду, країна продовжує боротьбу і не віддасть свої території.

У Волчанську російські війська намагаються витіснити українських захисників, але марно.

Сирський підтвердив відведення українських підрозділів від сіл Сухий Яр, Лисівка і Новопавлівка на південний схід від Покровська, зазначивши: “Подальше їх утримання там було недоцільним”.

Крім того, головнокомандувач повідомив про прогрес на Куп’янському напрямку. За його словами, зачистка території Куп’янська від російських окупантів триває, а самі окупанти мають “успіхи хіба що у площині пропаганди”.

“Працюємо над поступовим витісненням ворога з його плацдарму на північ від міста, а також із низки інших районів, де росіяни поки зберігають свою присутність”, — акцентував він.

Сирський також повідомив, що дав вказівки щодо додаткового забезпечення військ, включно із засобами для посилення вогневого впливу. Він додав:

“Відзначаю щільну взаємодію та узгодженість дій на Куп’янському напрямку різних компонентів Сил оборони України — Збройних сил, Національної гвардії тощо”.

“Ілюзія успіху”: експерти про реальний стан справ від Куп’янська до Покровська

Чому російська армія зазнає збитків, але продовжує атакувати північ Донецької області? Чи вдасться російським військам змінити ситуацію на Лиманському і Сіверському напрямках? Чи може перевага України у FPV-дронах компенсувати нестачу піхоти на окремих ділянках? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Денис Попович, військовий оглядач;
  • Владислав Селезньов, військовий експерт;
  • Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI”;
  • Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії (УДА).

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Для РФ піхота — ресурс, який вона кидає без рахунку

— Ситуація важка. У Покровську тривають бої в північній частині міста, зберігаються позиції вздовж залізниці, яка ділить місто на дві частини. Я про це вже неодноразово говорив, ще раз повторюся. На півночі переважно сіра зона, південна частина у нас червона, що свідчить про те, що там противник займає позиції. Усі заяви про те, що місто було захоплене російськими військами, які лунали минулого тижня, безпідставні. Бої за Покровськ тривають.

Є політичне рішення його тримати, команди на відхід немає. Тому немає сенсу говорити про якийсь інший сценарій, окрім продовження боїв за це місто й утримання позицій у самому Покровську. Перед військами РФ стоїть завдання взяти Покровськ — воно першочергове. Для виконання цього завдання кидаються всі можливі сили.

Головний ресурс противника сьогодні — його піхота. І піхоту він кидає в бій для того, щоб просуватися, інфільтруватися і якнайшвидше доповісти про взяття Покровська. Усі дедлайни взяття Покровська зірвані, але завдання залишається. І доти, поки вони готові платити за виконання всіх завдань, включно з узяттям Покровська, людськими життями, таку ціну вони й надалі платитимуть.

Росія має можливість втягувати в місто нові ресурси. Тобто ми рубаємо голову, а вона виростає знову. Ситуація на фронті розвивається за своїми сценаріями, а ситуація в тилу — за своїми. Нічого, на жаль, не змінюється на фронті.

На мою думку, кінцева точка можливості ведення бойових дій визначатиметься, по-перше, ситуацією на фронті, а по-друге — внутрішнім станом обох держав. Передусім — станом економіки.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Покровськ і Мирноград працюють як магніт для 140 тисяч російських військових

— Ситуація на полі бою залишається вкрай складною. Так, безумовно, вся наша увага звернена до тих боїв, які відбуваються зараз у районі Покровсько-Мирноградської міської агломерації. Буквально днями ми почули повідомлення від наших захисників про маневр південніше Мирнограда. Це зроблено з метою не допустити потрапляння в оточення українських військових, які діють на цій ділянці фронту.

Де-факто, якщо ми подивимося на карту DeepState, Мирноград перебуває в сірій зоні, але, судячи з того, що нинішня лінія бойового зіткнення абсолютно дірява, говорити про те, що противник повністю контролює наші логістичні шляхи та маршрути, не варто.

Але те, що нашим логістам украй складно забезпечувати всім необхідним наше угруповання, яке діє в районі Мирнограда, — очевидно. За останні кілька днів українським Силам оборони вдалося стабілізувати фланги — ті самі краї кліщів оперативного напівоточення, які противник довгий час намагається сформувати навколо Мирнограда і навколо Покровська. А це означає, що проведення заходів, у тому числі ар’єргардного характеру (захист від нападу з тилу, — ред.), надалі може проходити у відносно безпечних умовах.

Володимир Зеленський чітко визначив наші пріоритети. Що важливіше — утримувати руїни Покровська чи зберегти життя і здоров’я наших воїнів, до того ж елітних частин підрозділів, які ведуть бойові дії в районі Покровська і Мирнограда? Відповідь очевидна.

Життя і здоров’я наших воїнів значно важливіші. Але коли саме це станеться, припустити складно, не перебуваючи в епіцентрі подій. Будь-які заходи такого характеру проходять під інформаційним прикриттям, у режимі інформаційної тиші. Тому, найімовірніше, про них ми дізнаємося лише з часом.

Наразі і Покровськ, і Мирноград працюють наче магніт, відтягуючи на цю ділянку фронту близько 140 тисяч російських військовослужбовців. І російський Генштаб змушений тримати їх там, замість того, щоб перекинути на інші, не менш гарячі ділянки фронту — чи то схід Запорізької області, бої в районі Часового Яра або новий пріоритетний для противника напрямок — Лиманський і Сіверський.

Але противник не має можливості здійснити цей крок, тому що для нього вкрай пріоритетним завданням є фізичний контроль над територіями в районі Покровська і Мирнограда. Якщо українські військовослужбовці мають можливість своєчасно і в повному обсязі отримувати все необхідне для ведення ефективних бойових дій, то за ту чи іншу ділянку фронту ми можемо бути спокійні. Якщо ж виникають проблеми, то виникають і труднощі безпосередньо на полі бою.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Росія створює ілюзію успіху, але взяти Куп’янськ їй не вдасться

— Поступово Куп’янськ перетворився на Вовчанськ, тому що досягти бажаного результату російські військові там не змогли. Ба більше, Путіну незручно доповідати про те, що ситуація змінюється зовсім не на користь Росії. Але на Покровському напрямку ситуація залишається тяжкою, хоча говорити про те, що росіяни оточили Покровськ-Мирноград, неправильно. Оточення як такого немає. Бої тривають і в Мирнограді, і в Покровську — як на землі, так і в повітрі.

Росіяни своїми дронами контролюють повітряний простір, переважно над Покровськом, над Мирноградом і на підступах до них. Тому вони й заявляють, що нібито оточили Покровськ. З іншого боку, наші дрони так само контролюють тили, логістику і підходи противника.

Тобто одночасно відбуваються дві битви. Одна — наземна, де наші захисники ліквідовують просочених або прониклих у місто і на його околиці російських окупантів. Друга — у повітрі. Це битва малої авіації переважно.

Ситуація на землі очікувана. Сили оборони України приблизно п’ять днів тому почали відхід із південної частини Мирнограда. Він є форпостом Покровська на сході з метою підсилити фланги Покровської оборони — насамперед на півдні. На півночі від Покровська для росіян ситуація значно менш весела, тому що те проникнення, той обхід Покровська-Мирнограда, який здійснює 51-ша армія, приводить їх у кліщі.

На жаль, у Збройних силах України явна нестача особового складу, особливо у піхотних підрозділах, що тримають оборону. У результаті наші позиції не перебувають у вогневому контакті одна з одною. Там, де раніше це називали тактикою продавлювання (згадайте Бахмут, Авдіївку), ця тактика перетворилася на тактику просочування.

Там, де росіянам раніше доводилося видавлювати та протистояти нашим захисникам, зараз вони шукають щілини, слабкі місця між нашими позиціями, намагаючись завести піхоту нам у тил. Це поганий симптом, і він вимагає реакції не лише від військового командування на напрямках, але й від воєнно-політичного керівництва. Це окрема тема. Але це не означає, що росіянам все вдається.

Активізація дій і на Лиманському напрямку, і на Сіверському, і на Константинівському говорить про те, що російське військове командування — Герасимов і його оточення — переконані, і переконали своє воєнно-політичне керівництво в тому, що проблема Покровська вже вирішена. І що зараз вони з Покровського напрямку ось-ось розвернуться в тил Константинівсько-Дружківської лінії, і таким чином січними ударами зможуть ліквідувати весь Сіверський виступ, обвалити українську оборону, а потім розвернутися для розвитку успіху. Але цього не буде.

Багато залежить від співвідношення сил — наскільки ми знайдемо резерви не тільки для Куп’янська. По суті, лінія гарячих точок уздовж усього фронту зводиться до простої стратегії росіян: користуючись колосальною перевагою в кількості живої сили, вони намагаються сконцентрувати свої сили на напрямках головного удару, зараз це північ Донбасу, а наші сили розтягнути максимально по фронту, не дати сконцентрувати резерви. Тому горить усе — від Вовчанська на півночі й до Гуляйполя та Оріхового на півдні. Нам доводиться здійснювати маневр силами на Куп’янському напрямку, тому все залежить від кількості резервів, від співвідношення сил.

Так було від самого початку, тому що росіяни не змогли захопити на нашому березі Оскола плацдарми, достатні для розгортання сил. На півдні плацдарм вони так і не створили, на півночі від міста плацдарм недостатній для повноцінного розгортання — з логістикою, механізованими підрозділами та прикриттям піхоти бронею. Тому мають те, що мають, як то кажуть. Сили оборони постійно звужують стінки цього плацдарму, а росіяни постійно намагаються його розширити. Такий коливальний рух створює у них ілюзію, що Куп’янськ можна взяти.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Інтенсивність боїв зростає, але стратегічні завдання ворога провалюються

— Сьогодні ми говоримо про те, що інтенсивність зіткнень не стає меншою, подекуди навіть збільшується кількість бойових зіткнень. Жорстокість цих боїв давно всім відома, тому ми говоримо про те, що ворог, застосовуючи тактику малих груп, тобто спроб інфільтрації та накопичення особового складу на тих чи інших ділянках, продовжує кидати в бій “гарматне м’ясо”, бо всі ці накати, спроби проникнути через нашу оборону тривають 24/7.

Величезна кількість російських окупантів, звісно, дозволяє росіянам десь на окремих ділянках фронту мати не просто кількісну перевагу, але й тактично просуватися на тих чи інших напрямках. Хоча ми розуміємо, що знаходимося практично напередодні завершення поточного року, і говоримо про те, що велике літній наступ ворога провалилося.

Очевидно, що провалюються і ті стратегічні завдання, які стояли перед росіянами на осінь і початок зими поточного року, тобто зими сезону 2025-2026 років. І мова якраз йде про Покровськ, про Лиманський напрямок.

Попри ці активні дії росіян, просування за багатьма напрямками в них немає. Немає сьогодні легких ділянок фронту, ситуація дуже складна.

Окупанта зайшов на околиці Сіверська, знаходиться там і намагається накопичуватися, але це не говорить про те, що він контролює населений пункт. Власне, у вашій студії ми говорили, що спроби росіян зав’язати міські бої — це, напевне, головне досягнення, якого вони можуть спробувати досягти. На жаль, десь досягають у цьому осінньо-зимовому періоді, і очевидно, що такі спроби будуть продовжуватися.

З іншого боку, у нас є приклад Куп’янська. І мова навіть не тільки про те, що українським Силам оборони вдається відтісняти ворога до північних околиць міста і контролювати ситуацію в більшості районів Куп’янська. Саме тут зараз проводиться контрдиверсійна операція.

Читайте також: Одноразові солдати: експерти проаналізували втрати РФ під Покровськом і загальну ситуацію на фронті

Прямий ефір