Сьогодні о 20:50
Російська влада хоче закрити єврейське агентство “Сохнут”. Яка реакція буде? Чи зіпсує це відносини між Росією та Ізраїлем? Як на всі ці речі дивляться у Єрусалимі? Про це в інтерв’ю в межах марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA говоримо з генеральним директором Євроазіатського єврейського конгресу Хаїмом Бен Яковом.
Єврейське агентство “Сохнут” — ізраїльська організація, яка займається репатріацією євреїв по всьому світу, тобто поверненням їх на історичну батьківщину. Також “Сохнут” займається розвитком культурних, освітніх та релігійних програм по всьому світу.
Наприкінці липня Мін’юст РФ вимагав у суду закрити “Сохнут” у Росії. Причина — нібито порушення організацією російського законодавства під час здійснення своєї діяльності. 19 серпня відбудеться перше засідання у справі про ліквідацію організації. “Сохнут” планує продовжити роботу в РФ дистанційно, але це суттєво ускладнить допомогу охочим репатріюватися до Ізраїлю.
–– Що ж все-таки відбувається зараз з агентством “Сохнут”?
— Ми можемо орієнтуватися лише на відкриті джерела та на якісь коментарі, які надходять від офіційних осіб. Те, що ми знаємо, що єврейське агентство отримало лист від Міністерства юстиції Російської Федерації, де було вказано низку порушень у діяльності організації. І потім надійшло прохання від Міністерства юстиції Росії до суду в Москві, щоб закрити громадську організацію “Єврейське агентство” у Росії.
— Якщо “Сохнут” все ж таки закриють, чи зможе це зіпсувати відносини між Росією та Ізраїлем?
— В Ізраїлі це сприймається як недружні кроки з боку Росії. Єврейська агенція здійснює цілу низку допомоги для єврейського народу, не тільки для репатріації. Це програми єврейської освіти, і формальні, і неформальні табори вивчення івриту, допомога людям у логістиці, пов’язана з підготовкою до репатріації та безпосередньо купівля квитків. Сьогодні це стає великою складністю. Людям непросто дістатися літаків, придбати квитки для того, щоб переїхати до Ізраїлю.
— Якщо агентство все ж таки закриють, які загрози це несе для євреїв на території Росії?
— Це складнощі у підготовці репатріації та безпосередньо процесу репатріації. Ускладнення для когось купити собі квиток. Сьогодні це досить дорого для єврейської родини із російської провінції, наприклад.
Знову ж, приїхати до Ізраїлю — це ціла історія. Потрібно отримати дозвіл на репатріацію, зустрітися у Москві з консулом. До нього треба приїхати на консультацію, привезти потрібні документи.
Ми сподіваємося, що за всієї ситуації, що склалася сьогодні в Російській Федерації, вони не підуть на такий крок і не зупинять репатріацію єврейських сімей із Росії до Ізраїлю.
— Багато євреїв, які виїжджали з України після 24 лютого, говорили, що їдуть через бойові дії, а до цього їхати не хотіли. А яка мотивація у тих, хто виїжджає із Росії?
— Якщо ми говоримо з вами про Росію, це дещо інша ситуація. Там не падають бомби, немає танків на вулицях. Там є складнощі іншого плану. Дехто вважає, що посилився тиск з боку влади на єврейські організації.
Сплеск антисемітських проявів поки що ми не фіксуємо ні в Україні, ні в Росії.
Були проведені з цього приводу значні дослідження, які стверджували, що практично в усіх країнах пострадянського регіону дуже низький рівень побутового антисемітизму, а державного майже немає.
В Україні, наприклад, люди єврейського походження обіймають провідні державні та політичні посади. І ми знаємо, що їх обирали масовим чином.
У Росії також майже не фіксували факти державного чи побутового антисемітизму. Але фіксували випадки так званого латентного антисемітизму. Коли в людини запитують, чи готовий ти, щоб донька чи син одружилися з євреєм або з єврейкою? Ми там фіксували близько 30%. Тому завжди є небезпека того, що ці приховані течії за екстремальних обставин можуть вибухнути.
Як ми бачили історію, коли збили сирійці російський військовий літак, то в Росії був сплеск антисемітських виступів у мережах, і в пресі це не вилилося, скажімо, на якісь погроми чи побутовий антисемітизм, бо влада активно придушила це тоді. Але ми бачили просто сплеск публікацій про те, що євреї винні у тому, що сирійці збили російський військовий літак. І хіба що відповідальні за те, що сирійці з вини ізраїльської армії збили російський військовий літак.
— Коли Росія звинувачує Україну в нацизмі та фашизмі, то євреї, які мешкають на території країни, кажуть, що подібні інсинуації неприпустимі. Як такі заяви сприймаються із Ізраїлю?
— Якщо ви маєте на увазі виступ міністра закордонних справ Росії [Сергія Лаврова] про те, що Гітлер мав єврейську кров, то навіть президент Росії дезавуював подібні вигадки. І я думаю, що сам міністр закордонних справ Росії має жалкувати сьогодні про те, що він сказав такі дурниці. Не можна розкидатися такими термінами — нацистська, фашистська. Іноді люди хочуть сказати поганий — він фашист.
На мою думку, це серйозна політична помилка — використовувати подібну термінологію, описуючи сучасну Україну.
Ми приїжджали туди багаторазово, зустрічалися з усіма політичними, громадськими та академічними діячами. То от я можу свідчити, що нас приймали доброзичливо, відкрито, хлібосільно. Так само, як і в Москві, до речі.
Ми повинні зрозуміти, що мають на увазі під поняттям нацистська держава або фашистська держава. Це складне поняття, і тут не можна спрощувати історію. Абсолютно неправомірно користуватися цими термінами, це навіть ображає пам’ять жертв фашизму та нацизму в роки Другої світової війни, у боротьбі з якими полягли наші діди та прадіди.
— Але ж таку риторику використали як формальний привід для повномасштабного вторгнення в Україну.
— В Ізраїлі до цього ставлення надзвичайно негативне. Хоча є люди, які прислухаються до якихось пропагандистських гасел та транслюють їх самі.
Але Ізраїль — вільне суспільство, і тут усі ЗМІ відкриті. Як українські ЗМІ, так і російські. Ніхто їх не фіксує і не зупиняє. Вони продовжують вільно транслювати.
Тут люди можуть слухати та дивитися будь-які радіо, будь-які засоби масової інформації найширшого спектра. Тому люди висловлюють різні ідеї, кожен відповідно до своєї освіти та виховання. Але, як на мене, використання такої термінології невиправдане.
— Тобто люди в Ізраїлі обурені?
— Є які обурюються, є які з цим згодні. Це властиво вільним державам. Ось є люди, які приїхали з Радянського Союзу. Декому здається, що оптимальний варіант це був би Радянський Союз. Нині вони з подивом спостерігають, що є різні країни. Хтось патріот Росії, хтось патріот України й хтось каже, що потрібно у будь-якій ситуації підтримувати свою країну. Хто приїхав з України, кажуть: ми повинні підтримувати Україну, навіть якщо ми з чимось не згодні. Хто приїхав із Росії каже: ми маємо підтримувати Росію, бо ми громадяни цієї країни. Тобто тут звучить найрізноманітніший спектр думок.
Але офіційна позиція держави Ізраїль була озвучена нашими лідерами — однозначне засудження війни та заклик до припинення вогню, порятунок людських життів.
— У Радянському Союзі заборонялося, наприклад, говорити про Бабин Яр. Багато євреїв намагалися виїхати з СРСР через те, якою саме машиною був Союз. Звідки виникає в деяких така любов до нього зараз?
— У Радянському Союзі було скоєно жахливі злочини проти єврейського народу, починаючи з революційних часів. З огляду на міжнародну риторику формувалася антисемітська політика. Розгром Єврейського антифашистського комітету в 1952 році, було розстріляно основних діячів єврейської громади. 1952 року, після майже трьох років знущань у в’язницях, було розстріляно інтелектуальну еліту єврейського народу, що залишилася після Другої світової війни.
Потім почали “справу лікарів”, коли по всій країні почали заарештовувати лікарів за звинуваченням у тому, що вони неправильно лікували лідерів радянської держави.
Потім ввели обмеження на прийом до вишів. Заборона на виїзд за кордон у відрядження або за туристичною програмою, заборона на роботу в деяких галузях економіки, заборона на професію на цілі, євреям не дозволялося десь працювати. Безперечно, ми всі розуміємо про Радянський Союз. Є люди, які хочуть бачити інакше цю картину. Але я думаю, їхня меншість, це одиниці, якісь шалені, просто пострадянські люди.
Більшість молодих людей сьогодні не знають ні про переслідування Єврейського антифашистського комітету, ні про знищення інтелектуальної еліти єврейського народу, ні про “справу лікарів”, ні про події навколо візиту Голди Меєр, першого посла в Радянському Союзі від держави Ізраїль, і про те, які масові арешти було проведено після її зустрічі.
Ізраїль сприймався у Радянському Союзі як колективний єврей, проти якого треба виховувати молоде покоління.
Чому ми дивуємося? Але після розпаду Радянського Союзу розпочалася гласність, розпочалася перебудова, потім з’явилися незалежні пострадянські держави. Було видано книжки, проведено дослідження, але вони не надто обговорювалися в громадському порядку денному. І люди не до кінця вже знають про те, про ті злочини, які сталінізм дозволяв собі. Я маю на увазі не лише антиєврейські речі, а й Голодомор, який був в Україні.
Багато хто не знає, скільки тисяч євреїв загинули в Україні, в Голодомор.
Хтось там намагається розповідати, що це євреї організували. Ось це організувала радянська влада — комуністичні діячі, деякі з яких були євреями-антисемітами, для яких ухиляння від єврейства часто було головною метою життя. Вони намагалися перестати бути євреями, намагалися уникнути єврейської культурної традиції та свого народу якнайдалі. Недостатньо їм було вступити у змішані шлюби, одружитися чи вийти заміж, поміняти прізвища, поміняти імена та по батькові. Їм здавалося важливим завдати своїм кровним братам, євреям, іноді з того самого містечка або з того самого міста, якнайбільше шкоди. Закривалися синагоги, знищували рабинів, у 1920-ті роки різали бороди, відрізали цици, такі пензлі, що на молитовному покривалі. Це робили євреї тому, що хотіли вбити в собі євреїв, і вони робили це не як євреї, а як антисеміти.
— А зараз Путін заявляє, що хоче відродити Радянський Союз. Чи є в цьому якась небезпека?
— Мені здається, це дуже дивна історія — прагнути відродити злочинну державу, яка щодо всіх своїх громадян робила найжахливіші кроки, які тільки можна було вигадати.
Нагадаємо, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в ефірі марафону “FREEДОМ” на телеканалі UA роз’яснив, чого очікувати мешканцям країн ЄС через відмову від російських енергоносіїв. Він наголосив, що на всіх нас зараз лежить історична відповідальність за майбутнє Землі та ті кліматичні зміни, які вже відбуваються.
Ядерний тероризм Росії на ЗАЕС — ситуація з безпекою та ключові заяви
Читайте також: Подоляк: “Залізна завіса” — це плата росіян, які знущаються з цивілізованого світу
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
