“Цей джокер не працює”: що означає зупинка угоди, яка контролює ядерний арсенал

Країни “Великої сімки” (G7) не бояться путінських погроз, — йдеться у спільній заяві країн-учасниць групи: Канади, Франції, Німеччини, Японії, Італії, Великої Британії, США та Євросоюзу. Вони засудили безвідповідальну риторику Кремля і наголосили, що ядерний шантаж Москви не вплине на підтримку України. Ця заява стала відповіддю на рішення Кремля про те, що Росія призупиняє участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, інформує FREEДОМ.

Документ підписали в Празі у 2010 році. Згідно з двосторонньою угодою, США і Росія повинні були скоротити свої запаси розгорнутих ядерних боєзарядів до 1 550 одиниць, і до 700 одиниць міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.

“Цей договір давався дуже важко. У 2010 році його підписували Барак Обама і Дмитро Медведєв. Дуже довго узгоджували, просто вбивалися дві сторони, і багато десятків годин було витрачено на узгодження якихось моментів, ком, крапок, абзаців. Тобто це було дуже важливо”, — пояснив експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Тоді здавалося, що провідним ядерним державам усе-таки вдалося суттєво просунутися у вирішенні проблеми глобальної безпеки. У січні 2021 року дію договору продовжили ще на 5 років, а через рік Росія розв’язала проти України повномасштабну війну, проігнорувавши міжнародні угоди. А Путін після низки поразок його армії на фронті вирішив вдатися до ядерного шантажу. І призупинення участі в Договорі про стратегічні наступальні озброєння — лише новий його виток.

“Це елемент підвищення ставок і певне запрошення до діалогу західних держав. Тобто Путін, якщо ви помітили, практично не говорив про можливість мирних переговорів з Україною. У його розумінні конфлікт масштабувався до конфлікту Росії і великого Заходу, де Україна — театр воєнних дій. Відповідно, це посил до тих, кого він вважає учасником процесу, в якому він буде домовлятися, тобто про необхідність обговорити більш глобальні теми”, — сказав експерт програми міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

Демарш Путіна викликав різко негативну реакцію на Заході. США заявили, що будуть уважно стежити за реальними кроками Росії. На думку експертів, наступний крок Кремля — ядерні випробування. Власне, їх Путін уже проанонсував у своєму посланні Федеральним зборам.

“Росії дуже важливо довести, що у неї досі збереглася діюча ядерна зброя. У багатьох стали з’являтися в цьому сумніви. Так ось, Путін хоче відновити ядерні випробування, щоб показати, що радянська ядерна зброя, яка перебуває на озброєнні російської армії, все ще є”, — зазначив експерт із Центральної та Східної Європи Іван Преображенський.

Тим не менш, інформація про те, що частина ядерного арсеналу Росії стала непридатною, з’являється регулярно.

“Востаннє Радянський Союз проводив випробування ядерної зброї в 1960-х роках, наземний вибух. Останнє підземне ядерне випробування було десь на початку 1990-х, перед розвалом Радянського Союзу. Після цього випробувань не було взагалі. Зовсім нічого не підривали. А ця зброя має властивість швидко виходити з ладу”, — зазначив Іван Ступак.

Росія спробувала провести випробування міжконтинентальної балістичної ракети “Сармат” — якраз у день візиту президента США Джо Байдена в Україну. “Сармат” може нести ядерний заряд, дальність польоту ракети — 11 тис. кілометрів. Але “гордість Росії” не злетіла, про що повідомило видання CNN із посиланням на власні джерела.

“За словами офіційних осіб, випробування важкої ракети SARMAT, яку на Заході прозвали Sаtanа II і яка здатна доправляти кілька ядерних боєголовок, зазнало невдачі”, — йдеться в повідомленні.

Подібні провали не на руку Москві. Про них, як і про невдачі на полі бою, в Росії говорити не прийнято.

“Річ у тім, що якщо ще на початку широкомасштабної фази війни та в попередні роки ядерна зброя справді працювала як фактор страху, сьогодні цей джокер не працює. У світі розуміють прекрасно — якщо мавпа має цю гранату, вона рано чи пізно її кине. Тому якщо він все-таки спробує здійснити хоча б один постріл, навіть тактичну ядерну зброю застосувати, це дуже погано закінчиться для Росії”, — сказав політолог Олександр Антонюк.

Відсутність взаємних інспекцій ядерних арсеналів зовсім не означає, що світ не стежитиме за діями Москви. Експерти вважають, що найближчим часом Росія почне гонку озброєнь.

“Чесно, цей договір взагалі нікого не стримував, тому що РФ завжди чхати хотіла на якісь договори, угоди. Вони завжди діяли по-своєму. Думаю, це буде виток виробництва ядерного озброєння, збільшення кількості зарядів. Гонка озброєнь, виробництво ракет-носіїв ядерного заряду і збільшення кількості боєголовок, збагачення збройового плутонію до рівня 85-90%”, — акцентував Ступак.

Читайте також: Росія не перестане воювати, а ядерний удар усе ближче: сигнали Путіна проаналізували експерти

Раніше завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак заявив, що рішення Росії зупинити виконання своїх зобов’язань за Договором про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3 або New START) пов’язане з невдоволенням президента РФ Володимира Путіна тим, що Росію перестали боятися.

Нагадаємо, офіційна представниця Держдепартаменту США Андреа Калан сказала, що в рішенні Росії призупинити виконання своїх зобов’язань за Договором про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3 або New START) немає нічого дивного, але це “нехороший знак”.