“Це важливо для історичної справедливості”: підсумки весняної сесії ПАРЄ підбиваємо з Єлизаветою Ясько

У французькому Страсбурзі сьогодні, 19 квітня, завершує роботу весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). На ній було ухвалено кілька важливих резолюцій, перші дві з яких в Асамблеї назвали історичними:

• резолюція про підтримку відновлення України коштом активів РФ;
• резолюція “Смерть Олексія Навального і необхідність протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна і його війні проти демократії“, в якій президентство Путіна визнано нелегітимним, а російські нафтопереробні заводи — законною метою для Сил оборони України;
• резолюція “На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів і океанів для протидії кліматичній кризі“, в якій ПАРЄ закликає ухвалити Екологічний договір для України.

Крім того, на полях сесії відбулося обговорення теми “Жертви насильницьких зникнень: як РФ захоплює українських цивільних і порушує міжнародне право“.

Підсумки весняної сесії ПАРЄ в інтерв’ю телеканалу FREEДOM підбиваємо з членкинею української делегації в ПАРЄ, народною депутаткою України Єлизаветою Ясько.

Ведучий — Олег Борисов.

— Резолюції про підтримку відновлення України та “Смерть Навального…” — дуже важливі, це новий тиск на Путіна. Як це допоможе ще більше ізолювати Росію і Путіна не тільки інформаційно, а й політично?

— Я працюю в ПАРЄ вже майже п’ять років. І я бачу велику різницю між голосуваннями, розкладом сил раніше і зараз. Згадані вам резолюції були проголосовані одноголосно. Зараз загалом резолюції такого напряму ухвалюються в ПАРЄ великою кількістю голосів, де практично ніхто не голосує проти, не утримується.

Тобто в ПАРЄ сформувалася абсолютна більшість, яка розуміє, що відбувається зараз у світі, що відбувається з агресією Путіна проти України, й не тільки проти України.

Резолюція щодо відновлення України спрямована не тільки допомогти нашій країні, але це також і документ проти кремлівського режиму. Тому що там конкретні пункти про Реєстр збитків, про механізми з відновлення України, [використання на ці цілі російських заморожених активів]. Це юридичний документ, який використовуватимуть європейські чиновники для того, щоб вибудовувати процеси відновлення України.

На жаль, ми розуміємо, що ці резолюції не означають, що завтра щось повністю зміниться. Але якщо ми говоримо про майбутнє, то для європейців дуже важливо, щоб була юридична основа, як для відновлення України, так і для неприйняття, наприклад, результатів “виборів” у Росії, на яких переобирався Путін.

У європейських інституціях все дуже повільно відбувається, і не тільки за часом, а й за процесами, за процедурами. Ми активно цим займаємося.

І, я думаю, що за останні десятиліття ні в кого не було таких досягнень, як в української делегації.

— Як показує практика, українська делегація в ПАРЄ є таким двигуном, який розганяє повільні бюрократичні процеси. Коштом чого вдається прискорювати європейську бюрократію?

— Однозначно не виходить так, як усім нам дуже хочеться. Але це реальна політика, і багато що відбувається в кулуарах.

Наведу приклад моєї резолюції щодо важливості санкцій. Майже рік тому ми затвердили, що буде така резолюція в ПАРЄ. Але для цього потрібно пройти різні етапи. Резолюція потрапляє в бюро, потім розподіляється в комітет, потім ви починаєте над цим працювати. Має бути презентація, різні гості, експерти. Це триває майже рік. І вийшло домогтися, що ось на цій квітневій сесії ПАРЄ ми нарешті її обговорили на політичному комітеті Асамблеї. Тому що спочатку хотіли перенести це на наступне засідання комітету, яке буде в травні.

Тобто потрібно постійно тримати руку на пульсі. Тому що іноді хтось може скористатися тим, щоб перенести українські питання на подальший розгляд. Ми можемо трохи пізніше це зробити, але ми максимально робимо все, щоб усі питання, які пов’язані з Україною, з безпекою ухвалювалися якомога швидше.

Плюс потрібно врахувати, що ухвалюються резолюції за різними темами, часом, дуже складними, за якими потрібно мати певні знання і розуміння. Наприклад, резолюція української делегації про екологічну шкоду, яку Росія завдала морям, річкам і озерам, флорі та фауні України. Це ж потрібно розповісти людям, показати цифри, пояснити.

Коли я робила презентацію щодо своєї резолюції про важливість санкцій, то запрошувала експертів з питань санкцій, ми розповідали, як вони працюють, показували конкретні цифри, які компанії і як враховують або не враховують санкції. Показували, які види товарів подвійного призначення (ті ж мікрочіпи, електроніка) постачається зараз до Росії через те, що вони не заборонені санкціями. А Росія їх використовує у виробництві зброї, якою потім атакує Україну. Це потрібно показувати.

— Ось резолюції ухвалено. Що далі? Який наступний етап у їхній реалізації?

— Ми маємо розуміти, що Рада Європи — це, по суті, два рівні. Перший — парламентський рівень, коли представники парламентів різних європейських країн приїжджають до ПАРЄ. Другий рівень — Комітет міністрів, де міністри різних країн обговорюють і ухвалюють рішення.

Усі ухвалені на сесії ПАРЄ резолюції тепер ідуть до Комітету міністрів. Вони також ідуть на регіональний рівень, тому що також є рада регіональної влади, на якій збираються мери та муніципалітети різних країн.

Далі це синхронізується з різними документами Євросоюзу, Європарламенту і величезної кількості різних органів.

— Наскільки ухвалені резолюції допоможуть чинити ще більший опір російській агресії — і на рівні прав людини, й на рівні озброєння, і на економічному рівні?

— Я думаю, що для кожного з нас усе, що ми робимо, буде відчуватися як недостатньо. Тому говорити про те, що ці резолюції є достатніми для того, щоб зупинити агресію, — ні. Але це один з інструментів, який використовується. І це для цивілізованого світу дуже важливо.

Наприклад, до лютого 2022 року в нас були навіть проблеми записати в резолюцію момент, що Крим анексований Росією. Дуже часто слово “анексований” могло пропасти з підсумкового тексту.

Зараз риторика, термінологія в ПАРЄ дуже правильна з погляду міжнародного права. Це те, за що ми боремося. Це те, на чому будуть ґрунтуватися майбутні рішення в Гаазі та в Європейському суді з прав людини — вони будуть ґрунтуватися на цих документах. Ми маємо розуміти, що такі суди йдуть не рік і не два. Але для історичної справедливості це дуже важливо.

Читайте також: “Такого у світі ще не було”: історичне голосування в ПАРЄ на підтримку України прокоментував глава литовської делегації