Штрафи, доноси і репресії — як у Росії переслідують за антивоєнну позицію

Ілюстративне фото: ukrinform.ua

Приховувати правду про війну в Україні та переслідувати тих, хто наважується не погоджуватися з позицією Кремля, продовжують у Росії, повідомляє FREEДОМ.

55 тисяч рублів штрафу за цукерку: двох студентів оштрафували за статтею про “дискредитацію” армії РФ за так звану “антивоєнну акцію” біля пам’ятника Лесі Українці в Москві.

Скульптура стала імпровізованим меморіалом жертвам обстрілу Дніпра 14 січня. Сюди москвичі приносили квіти, щоб вшанувати пам’ять загиблих.

Як пише Telegram-канал Sota зі слів самих студентів, вони поклали до монумента цукерку. Після цього поліцейські затримали їх і відвезли, відібравши телефони.

А дівчину, яка раніше вийшла з одиночним пікетом до цього ж пам’ятника, заарештували на 12 діб, визнали винною в непокорі співробітникам поліції й оштрафували на 50 тисяч рублів — за статтею про “дискредитацію” армії.

Суд у Липецькій області двічі оштрафував місцевого жителя на 30 тисяч рублів за популярною в Росії статтею про “дискредитацію” армії. Причина — коментар у соцмережах про незаконність проведення мобілізації.

На ті самі 30 тисяч і теж за “дискредитацію” російської армії оштрафували й мешканку Чити. Така ціна лайка під повідомленням про загибель мобілізованих. Росіянам з антивоєнною позицією доводиться мати справу і з доносами. Винятків ні для кого не роблять. У Москві поліція забрала у відділення п’ятикласницю. У соцмережах дівчинки була аватарка з жовто-синім поєднанням кольорів. Telegram-канали повідомляють, що донос написала директорка школи.

“Висловлення своєї думки в сучасній Росії може обернутися тривалими роками ув’язнення. І, звичайно ж, у тих умовах, коли значна частина населення схильна до пропаганди, у тих умовах, коли здійснюється пошук внутрішніх і зовнішніх ворогів, система доносів, вона поширена. По суті влада підігріває в населенні всі найнижчі почуття для того, щоб було простіше населенням керувати”, — сказав російський адвокат і правозахисник Микола Полозов.

І тим не менше, навіть поодинокі антивоєнні протести мають значення, впевнені правозахисники. Головне — убезпечити себе. 

“Я можу сказати, що не менш ефективною дією, ніж акції прямої дії, є поширення інформації. Взяв матеріал “Медузи” або матеріал “Медіазони”, або ще чийсь матеріал, вільного медіа, роздрукував його, поклав, припустімо, у скриньки поштові своїх сусідів по будинку, наприклад. Або роздрукував антивоєнні листівки, або зробив репост чогось з анонімного акаунта, щоб одразу не прийшли за тобою. Є багато методів різного відносно безпечного протесту, які, на мій погляд, є не менш ефективними з погляду донесення інформації до одержувача”, — вважає голова правозахисної спільноти “Перший відділ” Дмитро Заїр-Бек.

Читайте також: Держдума РФ ухвалює нові репресивні закони: причини назвала експертка

Прямий ефір