У французькому Страсбурзі триває весняна сесія ПАРЄ, у межах якої голосують резолюції на підтримку України. 16 квітня було схвалено резолюцію про підтримку відновлення України коштом активів Російської Федерації. А 17 квітня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Смерть Олексія Навального і необхідність протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна і його війні проти демократії“, в якій визнала президентство Путіна нелегітимним. Про значення цих резолюцій говоримо з членкинею української делегації в ПАРЄ, народною депутаткою України Євгенією Кравчук.
Ведучий — Олег Борисов.
— Учора ПАРЄ ухвалила резолюцію “Смерть Олексія Навального і необхідність протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії”. У ній багато положень, але зокрема Асамблея закликає країни визнати Російську православну церкву (РПЦ) інструментом російського впливу і пропаганди. Як змінюється риторика щодо РПЦ, її підтримки війни проти України?
— Це була правка нашого колеги з Естонії та української делегації. Вона пройшла оцінку юридичного комітету ПАРЄ і була ним підтримана одноголосно. Юридичний — досить серйозний комітет, у ньому працюють експерти, які дають оцінку з позиції міжнародного права.
Ідеологія “русского мира”, як ідеологія Путіна і режиму Путіна, тримається на кількох китах. Ідеологія “русского мира” означає, що потрібно вбивати українців, потрібно вбивати тих, хто не хоче бути з Росією “єдиним народом”, не хоче бути з ними в “єдиній православній церкві”.
Тепер ПАРЄ резолюцією закріпила, що Асамблея бачить Російську православну церкву як інструмент цієї пропаганди. Тобто йдеться вже не тільки про геноцид, воєнні злочини, а й про відкриті заклики до вбивства. На з’їзді “Всесвітнього російського народного собору” вони відкрито заявили, що це “священна війна”, що всі повинні йти на цю “священну війну” вбивати українців. І, звичайно ж, Парламентська асамблея Ради Європи на це відреагувала.
У резолюції також говориться, що те, на що перетворилася РПЦ під керівництвом патріарха Кирила, не має нічого спільного зі свободою віросповідання.
Ще один момент ми завжди згадуємо в резолюції: що є різниця між свободою слова і пропагандою Росії. Те, що роблять пропагандисти, — це розпалювання війни, це теж воєнний злочин. І, до речі, у ще одній резолюції, яку ми ухвалили у вівторок [щодо передання заморожених російських держактивів Україні], там якраз є пасаж про те, що мають бути накладені санкції на тих, хто пропагує війну, що ці гроші чи майно мали бути передані в міжнародний фонд, із якого фінансуватимуться відновлення України, репарації українцям.
— У цій резолюції також йдеться про підтримку створення спецтрибуналу щодо притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії. Минулого року Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на арешт Путіна. Наскільки ухвалення цього документа в реалії наближає момент, коли Путін і його оточення сядуть на лаву підсудних?
— Думаю, що роль Ради Європи буде важливою у створенні спеціального трибуналу. Ордер на арешт Путіна йде у справі в МКС, вона стосується нелегальної депортації Росією українських дітей. А ось якраз трибуналу щодо агресії немає. Немає інструменту, щоб розглядати справи щодо злочину саме агресії, коли одна країна вирішила, що ми нападемо на іншу суверенну країну.
І є велика ймовірність, ми спостерігаємо за цим процесом, що буде додаткова міжнародна угода Ради Європи, країн Ради Європи та України щодо створення цього міжнародного трибуналу. І там якраз ідеться про притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва Росії.
— 16 квітня в ПАРЄ на ухваленні резолюції про заморожені активи був присутній голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Резолюція рекомендує країнам передати заморожені російські активи на відновлення України. Наскільки це реалістично в реалізації? А як резолюція, яка має рекомендаційний характер для країн, може вплинути на остаточне рішення щодо передачі цих сотень мільярдів євро заморожених активів РФ?
— Я наведу приклад, як резолюція ПАРЄ 2022 року перетворилася на вже чинний міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. У 2022 році, коли ухвалювали резолюцію, ми рекомендували Комітету міністрів Ради Європи створити цей Реєстр шкоди. У 2023 році таку угоду в Рейк’явіку підписали понад 50 країн — не тільки члени Ради Європи, а й США, Японія і Канада, тобто всі країни “Великої сімки”. І після цього вже був створений Реєстр — міжнародний інструмент із головним офісом у Гаазі. І 2 квітня українці через “Дію” вже почали подавати заявки.
Це був тривалий шлях, але ми прийшли до результату.
Після створення Реєстру збитків мають бути виконані ще кілька кроків. Потрібно створити комісію, яка розглядатиме заявки, що надійшли на відшкодування шкоди. І потрібно створити фонд (з якого збитки покриватимуть, — ред.), якраз до нього Рада Європи рекомендує передати ці 300 млрд євро [заморожених російських] активів.
Зрозуміло, що є багато юридичних думок, як можна отримати ці активи, щоб потім не почався судовий розгляд, і щоб Росія не виграла ці суди. До речі, юридичний комітет ПАРЄ готує ще одну доповідь, у якій буде прописано цей механізм і його юридичне обґрунтування. Я сподіваюся, що ми вже його в червні проголосуємо за цей додатковий інструмент, щоб уряди країн могли виконати другий і третій кроки.
— Ми в усіх виступах у ПАРЄ чуємо про необхідність підтримки України. А що говорять у кулуарах? Наскільки відрізняється риторика, тематика виступів у залі ПАРЄ від спілкування поза його межами?
— Я скажу чесно, ми в кулуарах більше обговорюємо, як отримати системи ППО та артилерію для українських солдатів. І це якраз той меседж, який ми доносимо головним партнерам, у яких є або гроші, або зброя.
Акцент мого виступу щодо резолюції про заморожені активи на відновлення України був на тому, що доки ми не отримаємо системи ППО і ракети до цих систем, то щодня рахунок за відновлення України зростатиме. І якщо інфраструктуру, будинки можна буде відбудувати, то повернути життя людей неможливо. І щодня ми втрачаємо і солдатів, і цивільних через те, що в нас немає цього озброєння, цих систем захисту.
Також ми додатково працюємо над сигналами від великих країн Європейського Союзу і НАТО до Сполучених Штатів (щодо прискорення ухвалення Конгресом США фінансування допомоги Україні, — ред.). Учора голова делегації Франції в ПАРЄ опублікував лист від більш ніж 50 депутатів Асамблеї, нижньої палати парламенту Франції до Сполучених Штатів і Конгресу, щоб вони нарешті проголосували. Ми дуже чекаємо цього.
Тому наша кулуарна робота в ПАРЄ дуже прагматична.
Читайте також: Конфіскація держактивів РФ і використання їх на відновлення України: який механізм запропонували в ПАРЄ (ВІДЕО)