Які перешкоди є на шляху вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Настільки ймовірні шанси для України на приєднання до Альянсу. Чому так і не закрили небо над Україною? І як НАТО оцінює рівень російської армії. Про це і не лише в межах телемарафону “FreeДОМ” розповіла Джуліана Сміт, постійна представниця США при НАТО.
— Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО. І судячи з останніх заяв, Хорватія та Туреччина виступають проти. Чому ці країни проти розширення НАТО? І які шанси Швеції та Фінляндії таки вступити до НАТО?
— Туреччина висловила деякі серйозні побоювання щодо безпеки Швеції та Фінляндії. І тому ми закликали ці дві країни співпрацювати з Туреччиною та працювати над розв’язанням цих проблем.
Щодо Хорватії — в їхній адміністрації лише одна людина висловила деякі застереження. Тому ми зараз зосереджені на Туреччині та хочемо переконатися, що переговори про приєднання можуть продовжуватись і надалі.
Думаю, що, використовуючи 73-річний досвід НАТО у вирішенні розбіжностей, союзники, як і раніше, знайдуть спосіб впоратися з цим, і ми побачимо приєднання Швеції та Фінляндії до Альянсу незабаром.
— Це може статися цього року?
— Так, я впевнена, що ми побачимо це цього року.
— Чи є ймовірність, що Україна може стати членом Альянсу без Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)?
— Є багато шляхів до членства — як із ПДЧ, так і без. У випадку зі Швецією та Фінляндією поки неясно, чи знадобиться їм ПДЧ, щоб перетнути фінішну межу. Нам потрібно буде подивитися спочатку, як пройдуть переговори про приєднання. Але суть у тому, що є кілька шляхів, щоб зрештою досягти членства в Альянсі.
Щодо конкретно України, я дійсно вважаю, що Україна є дуже сильним і близьким партнером Альянсу. Вона залишиться таким близьким партнером. Зараз ми зосереджені насамперед на забезпеченні того, щоб Україна могла захистити свою територію та суверенітет.
І як тільки ми закінчимо цю війну, очевидно, ми продовжимо вести переговори з Україною щодо будь-яких її прагнень щодо членства.
— У перші дні війни всі українці просили НАТО закрити небо над нашою країною. Чому цього досі не сталося? І чи є шанс, що НАТО ухвалить це рішення?
— Зараз члени НАТО не хочуть, щоб Альянс був у цьому конфлікті. Путіну найбільше хотілося б, щоб це протистояння було між НАТО і Росією. Це Росія атакує Україну. І наша мета зараз — дати українським військам те, що їм потрібне для захисту своєї території.
І ми переглядаємо ці потреби у режимі реального часу. Спочатку ми більше зосередилися на протиповітряній обороні. Потім ми мали переговори про берегову оборону. Ми також розглянули нестачу боєприпасів в Україні. Тому ми продовжуємо вести переговори з українськими військовими, прийматимемо їх запити в режимі реального часу і робитимемо все можливе, щоб визначити способи задоволення цих потреб на місцях. І ми вважаємо, що це найкращий шлях.
— Як би ви описали рівень взаємовідносин та переговорів між Альянсом та президентом України, Офісом президента, українською владою?
— Думаю, що відносини між Альянсом та президентом Зеленським міцні. Ми безмежно захоплюємося президентом, його лідерськими здібностями. За останні місяці ми багато чого дізналися про його лідерські якості, його здатність діяти тут і зараз і вести Україну через цю кризу. Ми дуже шануємо його.
Ми також з великою повагою ставимося до українських Збройних сил. Те, що вдалося зробити українським військовим за останні місяці, — це щось неймовірне. Їхній бойовий дух, їхня рішучість надихають усіх нас.
— Відколи почалася повномасштабна війна, Росія продовжує загрожувати світові заявами, що вони можуть розпочати ядерну війну. Як ви думаєте, це блеф чи ризик реальний?
— Ми не знаємо, що Путін має в голові. Ми бачимо, що він озвучує ці погрози досить регулярно. Ми ставимося до них серйозно. Відслідковуємо ці заяви та вважаємо їх виключно небезпечними. І Альянс розглядає різні сценарії та непередбачені обставини, щоб були готовими відреагувати на будь-що. Я не вдаватимуся до деталей, просто повторю слова президента США Джо Байдена: якщо Росія звернеться до цих видів зброї, то вона зіткнеться з серйозними наслідками.
— Як би ви оцінили російських військових та озброєння російської армії?
— За останні тижні ми зробили низку уроків про російські війська. Ми дізналися, що вони не такі сильні, як багато хто з нас спочатку думав. Ми дізналися, що вони мають серйозні проблеми з матеріально-технічним забезпеченням і серйозні моральні проблеми. Вони, як і раніше, є силою, до якої ми повинні ставитись серйозно. І, очевидно, вони все ще воюють. Але ми багато чого дізналися про їхню доктрину, про їхню тактику і про їхню стратегію.
— У США ухвалили ленд-ліз для України, за яким ми отримуватимемо озброєння без бюрократичної тяганини. Як, на вашу думку, зміниться перебіг війни із цим рішенням?
— Так, ленд-ліз зменшить бюрократичні перешкоди та дозволить нам проводити програму ленд-лізу швидше та ефективніше. Думаю, що Сполучені Штати використовуватимуть його для того, щоб отримати більше коштів для українських Збройних сил, а також для підтримки інших країн у Східній Європі. Вони також почуваються трохи незахищеними в цей момент.
— Про кордони України до кінця року. Як ви вважаєте, ми зможемо повернути всі свої території, зокрема Донбас та Крим?
— Ми хочемо, щоб Україна могла бути суверенною демократичною державою. Це основна мета, яку ми допомагаємо досягти зараз.
— Кілька днів тому президент Байден заявив, що США не можуть передати певний вид озброєння, бо це може сприйнятися Росією як ескалація. Як ви думаєте, у світі все ще є страх перед президентом Путіним чи вони стали діяти рішучішими?
— Ну, дивіться, ми постійно оцінюємо потреби українських Збройних сил, і те, про що вони нас просять, змінюється щотижня у цій війні. Українці також оцінюють свої потреби. І тому ми продовжимо підтримувати тісний контакт із українськими збройними силами, щоб дізнаватися від них те, що буде найкориснішим у цей момент. Проте союзники НАТО об’єднуються окремо, щоб запропонувати обладнання, яке відповідає цим вимогам безпеки.
Читайте також:
Репресії в Росії продовжуються
Мусієнко назвав два шляхи для деблокування українських портів
Європа не скасувала перехід у зелену енергетику на тлі нестачі російського газу – Іжак